АКТУАЛЬНО

«Урядовий кур’єр» поцікавився, чого чекати українцям  від нового проекту Трудового кодексу

Проект Трудового кодексу України, який пройшов перше читання і намічений на затвердження в 2013 році, передбачає кілька нововведень. І якщо його розробники твердять, що він буде сучаснішим та захищатиме трудовий люд, то юристи і вчені впевнені в тому, що новий кодекс дасть змогу ігнорувати право людини не лише на відпочинок, а й на охорону здоров’я. Тож чого насправді чекати українцям від осучасненого кодексу — розбирався «Урядовий кур’єр».

Документ  хоч і старий,  але надійний

Нині всі права та обов’язки працюючих українців закріплені в Трудовому кодексі, який діє ще з далеких 1970-х років. Тож не дивно, що він морально трохи застарів.

— У запропонованому проекті Трудового кодексу дуже багато новацій. В ньому узагальнено все, що напрацьовано у сфері соціально-трудових відносин за 20 років, — зазначає один з авторів цього документа, народний депутат України Олександр Стоян. — В старому, радянському кодексі, який діє і досі ще з 1971 року, немає таких понять, як роботодавець, людина найманої праці, приватна власність і ще багато чого. Натомість новий проект Трудового кодексу підготовлений і виписаний з урахуванням Європейської соціальної хартії й інших міжнародних правових актів — загальної декларації про права людини; враховані також рекомендації міжнародної організації праці тощо.

Проте експерти налаштовані не так оптимістично, як розробники документа. На їх переконання, у проекті Трудового кодексу є чимало підводних каменів, які ускладнять життя працюючому люду.

— Цей кодекс не сприяє нормальній фізіологічно об∂рунтованій тривалості робочого дня, тижня. І це нас — фахівців, які опікуються здоров’ям працюючого населення, дуже бентежить, — переконує директор Інституту праці НАМН України академік Юрій Кундієв. — Адже новий кодекс, власне кажучи, дає право роботодавцю продовжувати тривалість трудового дня — понад фізіологічно об∂рунтовані та перевірені часом вісім годин на добу. Ще засновник російської школи фізіологів Іван Сєченов звернув увагу на те, що оптимальне співвідношення циклу «робота–відпочинок» закладене матінкою-природою в роботі серця людини. Тривалість систоли та діастоли (скорочення та розслаблення серцевого м’яза) зазвичай мають співвідношення 1:2. При такому ритмі серце працює практично без перевтоми протягом всього життя людини. Це співвідношення зорієнтоване на 24-годинний цикл життя, дає підстави вважати фізіологічно об∂рунтованою саме 8-годинну тривалість робочого часу протягом доби. Таким чином, 8-годинний робочий день став основною вимогою у відстоюванні прав працівників.

Також науковці наголошують, що тривалість робочого дня вимірюють не тоді, коли працівник спустився, скажімо, в шахту і почав добувати вугілля, а тоді, коли він прийшов на роботу. Тобто спуск в шахту і підйом рахують як робочий час. А новий кодекс цього не передбачає. Таким чином робочі години рахуватимуть лише з того моменту, коли шахтар почав працювати.

— Серед нововведень Трудового кодексу є таке: «Робочий день у будь-якій компанії може бути продовжений до 12 годин, а за наявності достатніх підстав і більше», — зазначає Юрій Кундієв. — Зловживання можуть бути спровоковані тим, що вичерпний перелік таких підстав не надано. Єдина «поступка» від законодавців — продовження робочого дня можливе лише за умови наявності письмової згоди працівника. Ми ж розуміємо, що це фількина грамота. Хай працівник лише спробує не погодитися! Під час безробіття таке уточнення сприймається мало не як жарт.

Під прицілом камер

А от представники опитаних нами кадрових агенцій впевнені, що сьогодні багато фахівців і так працюють понаднормово. Особливо коли йдеться про непогану зарплату, люди працюють і до дев’ятої вечора, а також у вихідні дні. Якщо, приміром, менеджер компанії хоче втриматися на роботі, він не звертатиме уваги на таку «дрібницю», як робота у понаднормовий час.

— Питання, яке чомусь викликало активну дискусію, — те, що ми вписали в проект Трудового кодексу 12-годинний робочий час. Йдеться про статтю 13, де визначено, що тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень, — пояснює Олександр Стоян. — А в статті 137 сказано, що працівникам встановлюється 5-денний робочий тиждень з двома вихідними та однаковою тривалістю робочого часу. Тривалість щоденної роботи повинна бути однаковою, що зобов’язує роботодавця встановлювати рівномірний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем. Безумовно, є статті, де передбачений ненормований робочий день, але тут потрібно пояснити. Наприклад, закінчується робоча зміна хірурга, а в лікарню привезли тяжкохворого, якому необхідно робити операцію. Якщо дотримуватися норм старого Трудового кодексу, то лікар може розрізати хворого і не встигнути зробити саму операцію, залишивши його на завтра, бо робочий час закінчився. Подібні випадки ми передбачили в проекті та прописали, що якщо таке трапляється, то надаються доплати. Проте у загальному підсумку перевищення понад ненормованої роботи часу не може бути понад 120 годин на рік та не повинні перевищувати 4 годин протягом двох днів.

Трапляється, що і в Конституції, і в законі все прописано, але роботодавець на свій розсуд видає, приміром, накази. Тому в проекті кодексу заклали, що нормативні документи роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства.

Ще одне суперечливе, на думку експертів, нововведення — узаконення прослуховування. Проте автори новацій переконують, що не йдеться про «прослушку» як таку, а про відеоспостереження. А воно і зараз є, наприклад, в супермаркетах, банках.

— Відеоспостереження буде лише там, де не принижуватиме робітника. Це ще не означає, що камера буде встановлена у шахті або на заводі біля мартена, — говорить Олександр Стоян. — Ось за нами — депутатами — з ранку і до вечора триває відеоспостереження, коли ми працюємо в залі Верховної Ради. І ми мовчимо.

ДУМКА ЮРИСТА

Юрист ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» 
Дар’я Мантюк-Кирилова
склала рейтинг новел проекту Трудового кодексу, 
які істотно змінять умови роботи українців

Роботодавець — усьому голова

Законопроект надає можливість роботодавцю замість укладання колективного договору самостійно регулювати внутрішні питання, видаючи локальні нормативні акти. Чим повністю проігнорують права трудового колективу. Цікаво, що відповідальність роботодавця за порушення власних нормативних актів законодавством не передбачена. Безумовно, в такій ситуації про дотримання балансу інтересів роботодавця і працівників не йдеться, оскільки працівник буде змушений або погодитися з умовами роботодавця, або шукати нову роботу.

Одиноких матерів можна звільняти

На відміну від чинного Трудового кодексу, законопроект істотно розширив перелік підстав для звільнення одиноких матерів, у яких є діти до 15 років. Сьогодні їх можна звільняти лише у разі повної ліквідації підприємства, і лише за умови обов’язкового працевлаштування. Законопроект до зазначених підстав додав також право роботодавця розірвати трудовий договір на підставах невиконання або неналежного виконання працівником своїх трудових обов’язків. Таким чином роботодавець зможе звільнити таку співробітницю, наприклад, за те, що її понад чотири години не було на робочому місці, що вона відмовилася робити щеплення або розголосила комерційну таємницю.

Прослуховування узаконять

Проект Трудового кодексу наділяє роботодавця законним правом «підглядати» або «підслуховувати» за своїми працівниками (ст. 28 законопроекту). Хоч роботодавець має попередити працівників про використання технічних засобів, подібне спостереження — порушення конституційного права на таємницю телефонних розмов, листування тощо.

Не зробив щеплення — звільнений

Законопроект дозволяє роботодавцю в односторонньому порядку розірвати трудовий договір, якщо працівник відмовляється робити профілактичне щеплення.

Розповів, скільки заробляєш —  до побачення!

Співробітника можуть звільнити за розголошення комерційної таємниці. Щоправда, поки що не зрозуміло, як роботодавець встановлюватиме обмеження на розповсюдження персональної інформації, яка є власністю конкретної людини.

Матерям не доплатять

Чинне законодавство передбачає скорочення тривалості робочого часу, яке можна встановлювати за власний кошт на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей до 14 років чи дитину-інваліда. Проект кодексу такої можливості не передбачає. У запропонованих змінах для цієї категорії робітників за згодою сторін можна встановлювати неповний робочий час, оплату праці за пропорційно відпрацьований час або залежно від виробітку.

Ліквідація підприємства —  не привід для звільнення

У разі правонаступництва (тобто зміни власності, злиття тощо) трудові відносини з працівником продовжуються. Правонаступник має право звільнити працівників лише на умовах, передбачених законом.

Роботодавців змусять поважати честь працівників

У разі неповаги честі й гідності працівника роботодавець зобов’язаний компенсувати йому моральну шкоду.

Працюючих батьків ощасливлять пільгами

Буде введений новий термін – «працівник із сімейними обставинами». Це може бути мати, батько, усиновлювач тощо. Для цієї категорії працівників проект встановлює особливі умови праці. Позитивним є те, що законопроект дає змогу одночасно користуватися пільгами працюючим і матерям, і батькам.

 Нагорода у вигляді відпустки

Передбачається новий вид відпустки — заохочувальна. Тривалість її самостійно визначає роботодавець.

Сторінку підготувала Ірина ПОЛІЩУК, «Урядовий кур’єр»