Міністр екології Андрій Мохник написав заяву про відставку. Заступаючи свого часу на посаду, Андрій Васильович оголосив своїм пріоритетом боротьбу з корупцією. Що вдалося зробити на цій ниві першому післяреволюційному екоміністрові? Із чим доведеться мати справу його наступникові? Про це можна судити і з отриманої нами напередодні виборів до ВР офіційної відповіді (ми її не оприлюднювали, щоб нас не звинуватили у спробі вплинути на результати народного волевиявлення), і з власних спостережень та висновків експертів.

Десятки тисяч чи мільйони?

Правоохоронці розслідують нещодавно викритий факт: чиновниця Мінприроди вимагала 14 тисяч доларів США за позитивне вирішення питання щодо надання ліцензії на переробку шкідливих відходів. Ого? Та ні, не ого. Ресурс корупції у природоресурсних відомствах — це не жалюгідні півтора десятка, а сотні мільйонів доларів. Ще за Януковича Тетяна Чорновол викрила афери з утилізацією поблизу Калуша надзвичайно небезпечної отрути — гексахлорбензолу. Тоді держава надала на ці сумнівні оборудки 600 мільйонів гривень.

Нині продовжує витрачати. Про це вже цього року у вересні повідомив народний депутат Юрій Дерев’янко: «Ідеться про зухвале привласнення державних коштів обсягом, що перевищує три мільярди гривень, є спроба витягти з бюджету ще 300 мільйонів».

Керівництво Мінприроди цю інформацію не коментує. Але у відповіді на наш запит запевняє, що активно з корупцією бореться. Ми цікавилися: які корупційні схеми працювали; у чому саме вони полягали; хто був задіяний; які суми крутилися. Сенс запитань: виявити такі оборудки і зробити їх неможливими вже у новій Україні.

Обсяг відповіді — 11 сторінок. Умовно цю працю можна поділити на чотири блоки: 1) кадрові зміни; 2) дерегуляція переробки олив та мастил; 3) «прополка» сумнівних проектів, на які виділяли так звані кіотські гроші, і 4) нагородження гарбузом ТОВ «Голден Деррік», яке вело розвідку й видобування корисних копалин під прапором колишнього президента України.

Що вирішують кадри

За словами міністра, з початку березня було звільнено всіх заступників міністра, трьох радників, чотирьох директорів департаментів та одного заступника директора департаменту, одного начальника управління і трьох начальників відділів. Повністю змінено також керівництво трьох центральних органів виконавчої влади, діяльність яких координує Мінприроди: Державної служби геології та надр, Державної екологічної інспекції та Державного агентства екологічних інвестицій.

Звільняли тих, хто «не справлявся», і за сигналами громадськості про участь у схемах (мені поки що не пощастило знайти сигналізаторів, а було б цікаво). Деталі (кого за що) не повідомляють. У заслугу собі міністр також ставить те, що вже на понад 60 співробітників відомства надав довідки до Генпрокуратури та СБУ, які ведуть кримінальні справи.

Трохи більше інформації надано у листі про кадрові зміни у Держекоінспекції: є прізвища звільнених та названо причини. У рядку «за що», як правило, фігурує «порушення присяги держслужбовця» та «невиконання посадових обов’язків». У чому було порушення та невиконання, теж не розшифровано.

Масний бізнес

За оцінками експертів, ринок переробки відпрацьованих мастил та олив — це від 50 до 100 мільйонів гривень. Мінприроди бореться з корупцією у цьому секторі скасуванням зайвих дозвільних документів. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» 26 квітня цього року скасував ліцензію на провадження господарської діяльності із збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини та 9 документів дозвільного характеру у сфері поводження з відходами та небезпечними речовинами.

Створено робочу групу з питань підготовки змін до Порядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив). До групи увійшли й представники бізнесу.

Проте не всі види ліцензій у цій царині скасовано (наприклад на право поводження з небезпечними відходами). І міністерство вважає перевірку цих ліцензій способом боротьби з корупцією. Так само, як і «кроки щодо активізації роботи уповноваженого державного підприємства «Укрекоойл», а саме: змінено керівництво підприємства, до його складу залучено спеціалістів, створено регіональні представництва. З метою налагодження взаємодії із поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) інформація щодо підприємства розміщена на офіційному сайті Мінприроди».

Парникові гроші

Ще кілька років тому ми продали Японії квоти на викиди парникових газів. Отримали за це 800 мільйонів доларів. Для їх освоєння створили Державне агентство екологічних інвестицій, оскільки угода передбачала, що кошти можна витратити лише на екологічні проекти. Японська сторона погодила реалізацію 817 таких проектів загальною вартістю 4,738 мільярда гривень.

Судячи з листа, Мінприроди критично ставиться до роботи попередників у цій сфері: Держфінінспекція виявила порушення під час використання таких коштів. Мінприроди також проводило ревізії. За результатами перевірок було направлено лист до Головного слідчого управління МВС України, яке проводить відповідні слідчі дії. «Перевірка фактичного виконання робіт за період з 2013 року встановила низку незаконних операцій з приймання виконаних робіт на суму 36 мільйонів гривень, за якими ДП «Держекоінвест» вже у травні 2014 року прийняв від виконавців корегувальні акти. В результаті перевірки за 159 проектами виявлено завищення обсягів виконаних робіт на суму понад 1,7 мільйона гривень».

За оцінками незалежних експертів, на фіктивні роботи витрачено приблизно три мільярди гривень.

Керівників Агентства екоінвестицій та Держекоінвесту звільнили (про це є у відповіді), саме відомство під час так званої реформи ліквідували. Замість майже 200 співробітників, які відповідали за реалізацію-утилізацію п’яти мільярдів гривень, планують залишити дві посади у штаті самого міністерства (цього у відповіді немає). Кінці у воду?

Міністр ще у червні обіцяв, що про всі сумнівні «зелені» проекти повідомить на сайті міністерства, щоб громада могла бачити і висловлюватися щодо цього. Але нічого такого знайти на www.menr.gov.ua не вдається. Сторінка агентства, де була інформація про «зелені» проекти, теж вже не відгукується.

«Сім’ю» —  у сміттєбак?

А ось основний здобуток Мінприроди за останні півроку у сфері використання надр: «Держгеонадрами України анульовано спеціальні дозволи на користування надрами, надані ТОВ «Голден Деррік» (що його пов’язують із «сім’єю» Януковича)». Далі у відповіді на трьох сторінках перераховано площі та родовища, де «Голден Деррік» уже не працює. Кому передано ці родовища, не повідомляють.

Та нам вдалося уточнити цю інформацію на нещодавній зустрічі Європейської Бізнес Асоціації з головою Державної служби геології та надр України Дмитром Кащуком. За словами Д. Кащука, колишні ліцензії «Голден Деррік» направлено в облдержадміністрації для узгодження їх виставлення на аукціони. Але досі жодна ОДА такого узгодження не дала. Тим часом «Голден Деррік» подала до суду з вимогою повернути ліцензії (і — свіжа інформація — виграла).

І А. Мохник, і Д. Кащук вважають, що подоланню корупційних явищ у галузі надрокористування передусім сприяє скорочення кількості дозвільних документів та процедур, під час яких ці явища можуть виникнути. Щира правда! Ось тільки біда, що разом із цим обидва відомства не посилюють за прикладом Європи, на яку весь час посилаються, у рази відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. Пан Кащук просто не зрозумів мого запитання на цю тему, у відповідь почавши нарікати на брак штатних інспекторів з контролю за надрокористуванням.

Зустріч із Д. Кащуком висвітлила чимало інших аспектів боротьби з корупцією у надрокористуванні, тому ця тема заслуговує окремої розробки.

Як, до речі, й тема п’яти кіотських мільярдів. А також теми продажу деревини національними парками за демпінговими цінами та розподіл квот на вилов риби в НПП, тема розподілу коштів, які ми платимо, купуючи будь-який імпортний товар в упаковці тощо. Отже, далі буде.

Будуть нові публікації в «УК» і, сподіваюсь, будуть рішучі кроки нового екоміністра у подоланні екокорупції.