Саме такий висновок зробили експерти ринку по закінченню практично місяця, з моменту, коли фактично розпочала свою дію Постанова Нацбанку №341. Цей документ дозволяє банкам на свій розсуд хоч 3-5 разів за робочий день виставляти нові показники курсів чи то долара, чи євро, чи російського рубля.
У минулі роки такого права у фінустанов не було. Дедалі частіше з вуст керівників Нацбанку лунають думки, що треба забрати в небанківських фінансових установ право на проведення їхніми пунктами валютообмінних операцій. Це зрозуміло: навіщо банкам потрібні конкуренти в особі таких установ! Станом на 16 березня 2016 року, за інформацією регулятора, генеральні ліцензії на здійснення таких операцій у країні мала 21 небанківська фінустанова.
Тож для банків у цьому аспекті можна робити багато. Проте пересічні люди можуть поставити справедливе запитання: чи не потерпатимуть вони від рішення Нацбанку і чи не виникали проблеми протягом останнього місяця, коли набув чинності документ НБУ? Чи придумають (уже придумали) фінустанови новий рецепт обдурювання клієнтів — фізичних осіб і бізнесменів — під час валютообмінних операцій? Які позитиви та негативи від такого рішення нашого регулятора вбачають юристи й економісти?
Утворення показників зручне?
Керівництво Нацбанку переконане, що саме такими діями можна почати поступово згортати діяльність чорного ринку обміну валют. Адже, як розмірковують у регуляторі, його представники не сплачують податок у розмірі 2% до Пенсійного фонду і ще й пропонують людям та бізнесу вигідніші, ніж у банках, курси валют тощо. Наскільки справдяться (або вже справджуються) сподівання НБУ?
Звісно, що таке нововведення цілком позитивно сприймають банки та їхні керівники. Проте, хоч це дивно, чимало з них так і не побажало його прокоментувати та відповісти на інші не зовсім зручні запитання. На думку заступника начальника управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ, прес-секретаря Ощадбанку Ярослави Тітової, на готівковому валютному ринку стабільна ситуація, тому банки працюють без змін курсів. Проте експерт не заперечує, що деякі банки таки змінюють ці показники протягом дня.
За словами Ярослава Колесника, першого віце-президента Українського кредитно-банківського союзу, затверджений документ робить курсоутворення гнучким та зручним. «Приміром, Нацбанк встановлює курс гривні до різних валют о 9-й годині, а торги на міжбанку закінчуються о 12—14-й. Банки ж встановлювали цей показник уранці, фактично орієнтуючись на курс регулятора. Звісно, що на міжбанку до обіду формуються зовсім інші, більш ринкові, показники. Коли цього документа від НБУ ще не було, то фінустанови не могли зручно для себе змінювати курси валют після обіду. Тому часто банкам було не вигідно продавати валюту і вони її притримували. Ось люди і йшли на чорний ринок, на якому, ризикуючи, намагалися купити долари чи євро», — наголошує він.
Роль уповноваженої особи
Як зазначив «УК» керуючий партнер, адвокат юридичної компанії Grishakov Law Company Олександр Гришаков, такі зміни не матимуть істотного впливу на простих споживачів банківських послуг — громадян. «Надання банкам можливості змінювати обмінний курс протягом операційного часу здійснено для регулювання ринкових відносин, а не відносин купівлі-продажу валют. У будь-якому разі курс обміну в касах банків та обмінних пунктах безпосередньо залежить від міжбанківського курсу. Навряд чи спостерігатимемо значні його коливання протягом дня, пов’язані зі спекуляціями відповідних фінустанов. Постановою НБУ №341 регламентовано таке: «Голова правління банку/керівник фінансової установи має право визначати уповноважену особу, яка встановлюватиме курси купівлі та продажу іноземних валют у касах банку, фінансової установи, у їх відокремлених підрозділах, пунктах обміну щоденно до початку робочого дня згідно з наказом (розпорядженням) банку, фінансової установи. Банк, фінансова установа мають право змінювати значення курсу купівлі та продажу протягом операційного (робочого) дня з обов’язковим оформленням кожного зміненого значення відповідним наказом (розпорядженням), у якому зазначається час (година, хвилина) зміни курсів», — зазначає юрист.
Посилаючись на думку експерта, начебто все зрозуміло, і не можна розглядати якісь нечесні дії щодо клієнтів банків. Проте Олександр Гришаков додає, що за наявності чіткого усвідомлення уповноваженими особами реальної можливості притягнення їх до кримінальної відповідальності ризики зловживань у цій сфері мінімальні. Отакої! А якщо ці особи не усвідомлюватимуть цього? Тоді, напевно, зловживання будуть.
Вплив на покупців
Це підтверджує в коментарі для «УК» юрист ТОВ «Центр конфліктології і права» Іван Комар: «Коливання курсу в будь-який момент дня можуть вплинути на права покупців. Під час операцій із валютою між покупцем і продавцем укладається договір купівлі-продажу. Потрібно розуміти, що вивіска з поточним курсом обміну валют — публічна пропозиція укласти договір на цих умовах (ст. 699 ЦКУ), яка діє до моменту зміни цього показника. З цього вбачається, що сторона має право прийняти таку пропозицію на вказаних умовах. Тобто обидві сторони (покупці чи продавці) мають право вимагати здійснювати розрахунки в тому розмірі, який було встановлено до такої зміни, або відмовитися від укладання такого договору (ст. 669 ЦКУ)».
Фактично цією постановою закладено конфлікт (звісно, що у цивілізованих країнах такий документ діятиме цілком нормально). У нас же регулятор і банки завжди роблять як заманеться, спонукаючи клієнтів ставати на їхній бік.
На думку адвоката Ростислава Кравця, насамперед документ вигідний самому регуляторові, який намагається так підтримувати начебто стабільність на валютному ринку. «Проте стануть непоодинокими випадки, коли банки, домовившись із клієнтом на купівлю валюти вранці, затягнуть процес до вечора і продадуть гроші вже не за вигідним для клієнта курсом, а за вигідним для себе. І знову це буде в інтересах фінустанов», — додає він.
Проте за останній місяць правники не фіксують масового обману клієнтів фінустанов. Однак Ростислав Кравець упевнений, що таке траплятиметься.
Щодо позитивного впливу такого документа від НБУ на чорний ринок обміну валют, то, за словами Олександра Гришакова, навряд чи будуть якісь зміни. «Ті, хто віддавав перевагу чорному ринку, так само звертатимуться до людей, що займаються персональним обміном валют (здебільшого серед населення існують сталі зв’язки). Ті ж, хто довіряв виключно банкам, здійснюватимуть обмінні операції в авторизованих відділеннях. Так підпільний ринок є й залишатиметься. Це вибір кожного», — додає він.
І справді, у нас так і буває: чорна економіка працює краще, ніж легальна. Що стосується поводження банків із клієнтами після набуття чинності постанови №341, то тут усе залежатиме не лише від совісті керівників та менеджерів фінустанов, а й від грамотності клієнтів і їхнього вміння захистити свої права.