Міністр з питань регіонального
розвитку та будівництва
Володимир ЯЦУБА

"Без пам'яті, без пам'ятників, без власних богів нація існувати не може" - ці слова німецького поета-філософа Стефана Георге надзвичайно актуальні сьогодні в контексті стану і збереження будівель пам'яток архітектурної спадщини, які дісталися нам від минулих поколінь.

Допоки фахівці й архітектурна громадськість переважно дискутують на тему, що і як робити з ними, зокрема тими, які належать до давніх історичних оборонних будівництв, аби зупинити їх смерть та забуття, в Україні є відомство, на яке з 2004 року покладено складну і відповідальну роботу зі збереження та реставрації частини національних святинь. Йдеться про Міністерство регіонального розвитку та будівництва, очільник якого нещодавно взяв участь у прямій телефонній лінії "Урядового кур'єра".

Про те, що ця тема й справді "гаряча", красномовно свідчить кількість дзвінків до редакції, переважна більшість яких зачіпала саме "реставраційну" тематику.

Коли в замку є господар

Як відомо, у сфері управління Мінрегіонбуду перебувають 11 історико-культурних заповідників. Тобто міністерство безпосередньо опікується "Софією Київською", "Замками Тернопілля", "Кам'янцем", "Черніговом стародавнім" та іншими архітектурними ансамблями, керуючись при цьому чинними законодавчими та нормотворчими документами.

- Володимире Григоровичу, скільки коштів з огляду на нинішню матеріальну скруту держава виділяє на реставраційні роботи?

- Цьогоріч - це 53,8 млн гривень. Водночас кошти на найнагальніші роботи в цьому плані передбачені і в субвенціях, які спрямовуються в регіони (100 млн грн). Коли є надто серйозні загрози - як, приміром, зміцнення фундаменту Андріївської церкви чи протизсувні роботи на території Лаври, - то гроші надходять оперативно. Адже йдеться про "візитні картки" України і тут не можна гаяти час.

На протизсувні роботи в Києво-Печерській лаврі цьогоріч виділено 14,3 млн грн, на Спасо-Покровський монастир ще дев'ять млн грн. Ми поміняли всі мережі в Національному заповіднику "Софія Київська". Нині тут тривають роботи з реставрації брами та інших об'єктів, що входять до складу заповідника. На це виділено 15 мільйонів гривень з фонду Євро-2012.

З 1 січня 2010 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів, Мінрегіонбуд визначено головним розпорядником бюджетних коштів ще за кількома напрямками. Це реконструкція, реставрація та здійснення ремонтних робіт об'єктів Шевченківського національного заповідника в Каневі (13755 тис. грн.), реконструкція та реставрація споруд Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" в Батурині на Чернігівщині ( 5000 тис. грн.) та ремонтно-реставраційні роботи пам'ятки архітектури ХVІІ століття - ратуші в місті Бучач Тернопільської області (1209,3 тис. грн.). А також субвенції з державного бюджету Черкаської області на реконструкцію та реставрацію, проведення ремонтних робіт об'єктів Шевченківського національного заповідника, для чого передбачено 15869,3 тис. гривень.

Щодо збереження замків-фортець, видатних пам'яток оборонної архітектури, то тут багато що залежить від людей, які їх очолюють. Приміром, згадаємо Анатолія Маціпуру, генерального директора Національного заповідника "Замки Тернопілля". Він зумів організувати справу належним чином, залучив меценатів і 60 відсотків реставраційних робіт у Збаразькому замку вже виконано. До речі, тепер його споруда перебуває в кращому стані, ніж власне місто.

Тернополяни показують приклад іншим: мало замок реставрувати державним коштом - треба його ще використовувати, як це переважно роблять за кордоном.

Концесія, за яку "давить жаба"

- Пане міністр, чи підтримуєте Ви ідею передачі пам'яток архітектурної спадщини, зокрема замків, у концесію?

- Справді, йдеться про європейську практику: якщо власник пам'ятки вкладає кошти в реставрацію, робить усе грамотно, зі знанням справи, держава на цю суму звільняє його від сплати податків.

Я вивчав як ці правила діють, приміром, у Шотландії. Там той, хто зголосився жити і утримувати історичний замок, має 30-відсоткову державну допомогу. Водночас двічі на тиждень в таке приміщення безкоштовно пускають екскурсантів.

Допоки вітчизняне законодавство про охорону культурної спадщини залишається непорушним: "Не віддамо приватнику жодного сантиметра!". А закон про концесію, на мою думку, не ухвалюють з простої "національної ознаки": жаба давить.

Була, приміром, спроба віддати в концесію перлину Закарпаття - Мукачівський замок, там навіть взялися за реконструкцію, але довести справу до кінця власникам не дозволили, мовляв, незаконно оформлено документи. І бажаного ренесансу цього привабливого туристичного об'єкта так і не сталося.

Крім того, якщо бізнесмен береться за відновлення архітектурної пам'ятки, за кордоном йому віддають землю в оренду. Для нас це також табу: "Нехай гинуть старі мури і далі, та землю "глитаю" не віддамо!".

Диференційований підхід

Василь ДЕРКАЧ,
 колишній інженер-будівельник"

- "Чи повинен міський голова (рада) нести відповідальність за надання дозволу для знесення пам'ятки архітектури? Як це, наприклад, сталося в Дніпропетровську щодо будівлі "Дитячого світу" на центральному проспекті (мала статус щойно виявленої пам'ятки - будівля відомого архітектора Красносельського)?

- У кожному випадку треба підходити до справи диференційовано. Дніпропетровськ як місто нараховує 230 років і має лише кілька будівель, які справді мають історичну цінність. У конкретному випадку приватник, котрий ще раніше викупив сусідній готель, спроектував поєднання обох об'єктів у стилі "жорсткого модерну". Погодьтеся, це не найгірший варіант для центру міста.

Микола ШУЛЬГА,
Бердянськ

- "Останніми роками занехаяно історичний центр Бердянська. На кого сподіватися городянам?"

- Сподіватися завжди є на кого. Гадаю, новообраний Бердянський міський голова Олексій Бакай зможе повернути вашому приморському місту його чистоту і принадність, не віддасть на поталу будівлі, що мають історичну архітектурну цінність. Певна річ, коли громада йому допоможе.

Який чоловік - громада?

Мінрегіонбуд - багатофункціональне міністерство. Та зазвичай проблеми нашого буття взаємопоєднані. Так, збереження пам'яток архітектури це не лише державне завдання, а й обов'язок місцевих громад, органів місцевого самоврядування.

Про це йшлося в одному із дзвінків на пряму телефонну лінію "УК".

Василь ЯНИЧЕВСЬКИЙ,
львів'янин

- "Телефоную зі Львова. У нас знищують зелені насадження в історичній частині міста."

- Це дуже погано. Громадськість тут має допомогти і державним органам, і, власне, собі. Мінрегіонбуд ініціював внесення змін до законів, які регламентують дії місцевих рад та місцевих структур виконавчої влади, зокрема і хто за що відповідає. Тоді легше буде з'ясувати, чиє рішення передувало підпису проекту на відведення землі під будівництво трансформаторної підстанції в історичній частині Львова, на місці, де ростуть дерева.

За словами очільника міністерства, адміністративно-територіальну реформу ніяк не можна відкладати. Адже нині в Україні понад 10 тисяч територіальних громад, та переважна більшість з них мають менше трьох тисяч населення.

Цілком зрозуміло, що це переважно дотаційні села й селища не можуть мати серйозний ресурс для розвитку. Якщо держава підтримає добровільний об'єднавчий процес між невеликими громадами (передбачається, що після того їхній бюджет зросте на 25 відсотків), це зміцнить фінансові основи вітчизняного місцевого самоврядування. Тоді в місцевих скарбницях віднайдуться кошти і для такої справи, як збереження і реставрація пам'яток старовини.

Чим туриста заохотити

Скрізь у світі подорожувальники і туристи віддають перевагу тим маршрутам, де є на що подивитися. Передусім, місцям, багатим на старовину. В Україні лише замків більше 200, а архітектурних пам'яток національного значення понад 3,5 тисячі.

Щоправда, переважна більшість давніх споруд збереглася на заході країни. Проте і на сході, як виявляється, є історичні об'єкти, варті уваги і поціновування. Про це свідчить, зокрема, дзвінок до міністра з Луганщини:

Ольга ДЬЯЧЕНКО,
головний архітектор
Біловодського району

- "У Біловодському районі Луганщини розташовані унікальні для України комплекси споруджень кінних заводів, котрі побудовані у середині ХVІІІ - на початку ХІХ століть. Це Деркульський, Лимаревський та Новоолександрівський конезаводи. Споруди цих заводів є пам'ятками архітектури національного значення й можуть стати справжніми туристичними пам'ятками нашого краю. Однак комплекси вимагають проведення реставраційних робіт. На кошти місцевого бюджету такі роботи провести неможливо. Коли держава зверне увагу на ці унікальні пам'ятки?"

- Ви порушили важливу тему. Знаю, що в Кабміні готується рішення про кардинальну зміну функціонування вітчизняних конезаводів.

Свого часу я був на Олександрівському кінному заводі. Там справді є цікаві в архітектурному плані споруди, котрі могли б зацікавити поціновувачів старовини. Найперше на них повинна звернути увагу місцева влада, адже саме вона зацікавлена, аби зробити свою територію привабливою для туристів. Нині ці об'єкти перебувають на балансі Мінагрополітики, і я обов'язково з'ясую та повідомлю вам про їхню подальшу долю.

А принагідно хочу запитати у вас: як діє в районі та області спрощена дозвільна система в будівництві, розроблена нашим міністерством? Чи є проблеми узаконення збудованих об'єктів?

Ольга ДЬЯЧЕНКО (телефоном):

- Позитивні зрушення є. Цьогоріч набагато більше об'єктів у нашому районі стало до ладу. Спасибі за спрощену систему.

- "Дзвоню вам із селища Козова. 23 роки тому місцевий цукровий завод почав зводити на території нашої школи плавальний басейн. Він готовий на 60 відсотків. Весь цей час ми просили: "Допоможіть завершити!" Та ніхто з керівників області на наші заклики не реагував. Лише коли головою обласної державної адміністрації призначили Миколу Цимбалюка, він першим звернув увагу на цей довгобуд. Зараз ми відновили будівельні роботи на об'єкті. Сподіваємось, що і галузеве міністерство нас підтримає фінансово, щоб сільські діти, зрештою, одержали довгоочікуваний подарунок".

Директор Козівської середньої школи,
Тернопільська область

- Це добре, що ви рук не опустили і розпочали завершальні роботи. Сподіваюсь, що обласне керівництво включить його в свою програму, а міністерство в такому разі профінансує об'єкт на 2011 рік.

І реставраторам потрібен консенсус

- Пане міністр, яка ваша думка щодо подальшої долі однієї з найвизначніших пам'яток зодчества періоду Київської Русі - Десятинної церкви?

- Загальновідомо, що проект цієї споруди чи бодай опис його до наших днів не збереглися. Як, утім, і Золотих воріт чи Михайлівського Золотоверхого собору. Гадаю, що влада, фахівці, архітектурна громадськість повинні зібратися й погодити подальшу долю Десятинної церкви. Є кілька варіантів. Або ми зберігаємо лише історичний фундамент. Або консервуємо його (накриваємо саркофагом, до якого можуть спуститися туристи) і накриваємо новою церквою, стилізованою під старовину. Кошти для цього потрібні чималі, та головне, щоб був суспільний консенсус щодо ухваленого рішення.

- "Чи знають у міністерстві про стан "історичної" лікарні Ужгорода? Адже збудована вона ще 1913 року. Й нині в палатах тут розміщено по 15 хворих - ногою ступити ніде. Коли в державі нарешті з'являться кошти для спорудження нової лікарні в обласному центрі та добудови Тячівської дитячої районної поліклініки? Можливо, тоді, коли "нагорі" перестануть красти?"

Житель Закарпаття

- Я розумію ваше занепокоєння, справді, на всі соціальні об'єкти сьогодні грошей не вистачає. Та вони з'являться, коли на повну потужність запрацюють прокатні стани, коли оживе економіка. Тоді небайдужа громадськість зможе на місцях проконтролювати чи раціонально використовуються надходження з центру.

- Яку архітектурну перлину, на Вашу думку, треба безвідкладно рятувати?

- Андріївську церкву, бо без неї, погодьтеся, важко собі уявити нашу столицю. Ми провели зйомки цього об'єкта з космосу, на яких добре видно: фундамент церкви потребує негайного зміцнення. Це дорога справа, тому ми попросили віце-прем'єр-міністра Бориса Колеснікова включити їх до програми підготовки до Євро-2012. Пагорб, на якому стоїть церква, зміцнили сваями, тому він далі не сповзатиме до річки. На сваях також споруджується і підпірна стінка, котра зміцнить паперть. Уже повним ходом йдуть роботи з будівництва інженерних мереж та гідроізоляції фундаменту, після чого заллємо його порожнини бетоном.

А щодо дискусій про належність Андріївської церкви тій чи тій концесії, то це вже справа самих представників церкви. Наше завдання: врятувати храм від руйнації. Схожі проблеми і в Києво-Печерській лаврі. Під час мого візиту до Бельгії я попросив європейське співтовариство надати нашій країні технічну допомогу для збереження цих всесвітньо відомих архітектурних пам'яток.

-"Пане міністр, дякую, що підтримали урядовою постановою відзначення знаменної для нас дати - 800-річчя міста Збараж. Чи будуть виконані до цієї дати заплановані роботи?"

Надія Йосипівна,
жителька міста

- Добре, Надіє Йосипівно, що в нас є такі небайдужі люди, як ви. Завдяки їм зберігається пам'ять про національні святині. Справді, у вашому місті треба ще багато що зробити, аби належно зустріти поважний ювілей. Це передусім завдання місцевої влади та громади, обласних структур. Ми, зі свого боку, також підтримаємо хороші починання.

Коли за справу беруться фахівці

- Володимире Григоровичу, після оголошення в газеті теми нашої сьогоднішньої прямої лінії до нас дзвонило чимало громадян, фахівців з реставрації та заповідної справи.

Переважна більшість сходилася на думці, що після підпорядкування частини українських заповідників вашому відомству там розпочалися системні роботи з реставрації та збереження видатних пам'яток архітектурної спадщини.

Зокрема й тому, що в структурі міністерства є відповідне управління, у складі якого працюють професійні архітектори та реставратори.

- Кожен має виконувати свою справу. Більшість об'єктів архітектурної спадщини вимагають професійного підходу до реставраційних робіт. Це і Генуезька фортеця в Судаку, і давні споруди, що входять до чернігівського "Кола", й інші пам'ятки.

Про це ми нещодавно говорили на загальноукраїнській конференції, яка відбулася на Тернопіллі. Її учасники порушували питання концесії замків, створення вітчизняного реєстру пам'яток, землеволодіння.

Треба сміливіше шукати нові підходи до цих проблем, допоки ми не втратили історичні надбання. Адже у всьому світі це привабливі туристичні об'єкти, котрі приносять солідні прибутки до бюджету. Але лише за умови ефективної форми їх власності.

Напевне, мають рацію й ті читачі вашої газети, які пропонують внести зміни до проведення тендерів на державні реставраційні роботи. Справді, під час проведення таких тендерів перемагає той, хто береться виконати свою роботу найменшим коштом та робить це не завжди найвищої якості.

***

Вочевидь, майже двогодинне пряме телефонне спілкування очільника Мінрегіонбуду з читацьким активом газети "Урядовий кур'єр" вийшло за межі наперед окресленої теми. Та з огляду на дзвінки можна підсумувати: розмова вийшла цікавою і корисною. Міністр вислухав громадян, а вони з перших вуст почули, як реалізується один з пріоритетних напрямків державної політики щодо збереження для прийдешніх поколінь матеріальних скарбів минулого. Редакція щиро дякує всім, хто не залишився байдужим до нашої акції.

ДОВІДКA "УК"

До сфери управління Мінрегіонбуду входять такі історико-культурні заповідники:

  • Національний заповідник "Софія Київська" (п'ять окремо розташованих музеїв: Софійський, "Золоті ворота", "Кирилівська церква", "Андріївська церква", "Судацька фортеця"), а також ще 54 пам'ятки архітектури;
  • Національний заповідник "Замки Тернопілля": до складу заповідника входять 27 пам'яток архітектури, фонди налічують 17457 музейних предметів;

♦ Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець": 145 пам'яток архітектури, фонди налічують 6670 музейних предметів;

♦ Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній": 40 пам'яток архітектури, з яких 26 -національного значення. Фонди налічують 63250 одиниць;

♦ Національний заповідник "Глухів": 36 пам'яток архітектури, фонди - 1348 одиниць;

♦ Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань": сім пам'яток архітектури;

♦ Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця": 18 пам'яток архітектури;

♦ Державний історико-архітектурний заповідник у місті Жовква Львівської області: сім пам'яток архітектури, фонди - 1182 одиниці;

♦ Державний історико-культурний заповідник у місті Белз, Львівська область: сім пам'яток архітектури;

♦ Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник: 17 пам'яток архітектури та містобудування;

♦ Державний історико-архітектурний заповідник у місті Бережани, Тернопільська область: шість пам'яток архітектури, фонди - 623 одиниці.

ПРЕС-ЦЕНТР "УК"

З питань організації та проведення прямих ліній і "круглих столів" "Урядового кур'єра" звертатись до керівника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за телефоном (067) 442-61-01.