На Полтавщині сільське господарство завжди було тією передовою галуззю, що прославляла її на всю Україну та за її межами. Але найбільшого розквіту воно досягло останніми роками — завдяки залученню інвестицій і кращих закордонних технологій. Як свідчить статистика, торік приріст виробництва валової продукції сільського господарства Полтавщини становив майже 20% порівняно з 2012-м. Не здають позицій полтавські аграрії і нині. Про те, наскільки їм це вдається, розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій ФРОЛОВ.

І кількість, і якість

—  Сергію Олександровичу, про результати роботи рослинників у цьому році говорити зарано, а як справи уДиректор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА тваринників?

— Виставлену планку не опускаємо. Приріст валової продукції тваринництва в області за чотири місяці — 4,2%. А по сільськогосподарських підприємствах — 8,2%. Це результат тієї роботи, яку проводили в області щодо розвитку тваринництва раніше. Причому успіху досягнуто не тільки за рахунок нарощення поголів’я, а й завдяки збільшенню продуктивності.

Сільгосппідприємства Полтавщини реалізували м’яса худоби та птиці на 17,6% більше, ніж за відповідний період минулого року, — 24 тисячі тонн. Також у господарствах на 6,7% більше вироблено коров’ячого молока. Надій на корову становить 1890 кілограмів, що на 6% перевищує торішній показник. Нині в області 135 тисяч корів, із них понад половину (70 тисяч) утримується в сільгосппідприємствах. А ще кілька років тому їх було більше у приватних господарствах.

—  В області ведеться будівництво тваринницьких приміщень?

— Тимчасово призупинили, але не повністю. До кінця року на Полтавщині здамо в експлуатацію корівники у ФГ «Перлина» Лубенського району і молочну ферму на 500 голів у товаристві «Сенча» Лохвицького. Тут буде створено 10 нових робочих місць. А ще — тваринницький комплекс на 5 тисяч нетелів із 35 додатковими робочими місцями у товаристві «Довженка» Шишацького району. Споруджуємо і нові елеватори. Загалом на стадії будівництва 18 об’єктів, на яких плануємо освоїти 924 мільйони гривень. Більшість цих об’єктів здамо у 2015 році.

Проти демпінгу цін

—  Поляки знову наполегливо вимагають від України відкрити для них наш ринок свинини. Як це може вплинути на цінову політику м’яса у вашій області?

— Коли було чинним обмеження щодо ввезення до нас м’яса з-за кордону, то вимальовувалася більш-менш стабільна закупівельна ціна у виробника. Нині вона у нас десь на рівні 22 тисячі гривень за тонну свинини у живій вазі. Сягала вона й 25 тисяч гривень. Звісно, якщо збільшиться імпорт м’яса, то наші переробні підприємства, м’ясокомбінати матимуть змогу отримувати його дешевше, адже іноземні колеги мають певні експортні дотації і можуть конкурувати в ціні. Хоча за якістю вітчизняний продукт кращий.

Водночас є й позитивний момент. Маємо напрацювання щодо зняття обмежень експорту нашої продукції в Європу. Тож перед тим, як збільшити обсяги імпорту м’яса з-за кордону, на мою думку, обговорюватимуть питання й стосовно того, щоб не було демпінгу цін і українські виробники змогли на рівних конкурувати на світовому ринку м’яса. Раніше вільний доступ на наші ринки імпортної продукції був тільки на шкоду вітчизняним виробникам.

—  Якою була нинішня весняна посівна кампанія?

— Цього року посівна площа становила 1 мільйон 304 тисячі гектарів. Із них майже 700 тисяч гектарів — ярі зернові та зернобобові культури. Знову посіяли чи не найбільше в країні кукурудзи — 587 тисяч гектарів. Це дещо менше, ніж планувалося, але при цьому ми на 20 тисяч (до 185 тисяч гектарів) збільшили площу сої. Таким чином, за цим показником посідаємо друге місце після Хмельниччини. У господарствах цій культурі приділяють таку увагу з огляду на привабливу цінову пропозицію — нині вона становить до 6 тисяч гривень за тонну. На 12 тисяч гектарів (до 262 тисяч гектарів) збільшили й посіви соняшнику. Це також другий показник по Україні. Більше соняшнику посіяли тільки на Харківщині.

—  Останнім часом полтавці стали менше сіяти ранніх зернових, а це — хліб, який ми їмо…

— Я вас зрозумів. Давайте дивитися на це не лише з патріотичної точки зору, а й з позицій державної аграрної політики. Ми ще з осені минулого року відвели під пшеницю площу на 15 тисяч гектарів меншу, ніж у 2012-му. Далося взнаки падіння ціни на неї під час збирання. А інтервенційні державні закупівлі аж ніяк не вплинули на цінову ситуацію. Крім того, у нас 13 тисяч гектарів посівів вимерзло. Через це маємо таке зменшення. Але, зважаючи на той стан пшениці, в якому вона нині перебуває, очікуємо врожай зерна на рівні 900 тисяч тонн. Це самої пшениці. А потреба області у продовольчому зерні, разом із зерном для насіннєвого фонду, — майже 300 тисяч тонн. Додамо сюди ще 80 тисяч тонн зерна, яке ми повинні поставити в Аграрний фонд. І все одно у нас залишиться ще півмільйона тонн для реалізації, зокрема й за межі області.

— Як аграріям вдається співпрацювати з банками?

— З початку року наші аграрії уклали кредитних угод на півмільярда гривень менше, ніж за відповідний період минулого року. Це зробили 82 сільгосппідприємства на суму 262 мільйони гривень. Торік такі договори уклали 128 підприємств на 804 мільйони. Це пов’язано із ситуацією на валютному ринку і тим, що банки неохоче надають позики. Загалом у кредитуванні сільгосппідприємств області взяли участь 14 фінустанов. Кредиторська ставка — 17—25% річних.

—   Наскільки Полтавщина готова до збирання врожаю ранніх зернових?

— Збиральна техніка підготовлена майже вся. Причому якщо у 1999-2000 роках власними комбайнами обмолочували лише 60% площ, а 400—450 комбайнів наймали, то нині обійдемося без сторонньої допомоги. Щоправда, цього року наша область придбала тільки 9 комбайнів на суму 11 мільйонів гривень. Торік перед жнивами ця цифра була втричі більша. Жнива плануємо розпочати уже наприкінці червня.

ДОВІДКА «УК»

Сергій ФРОЛОВ. Народився у квітні 1962 р. у Донецьку. Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут (нині Полтавська державна аграрна академія), за фахом — економіст-організатор сільгоспвиробництва. З 2003 р. — перший заступник начальника управління сільського господарства Полтавської облдержадміністрації, із серпня 2012-го — начальник управління, директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА.