Головний лікар
Національного інституту
серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова
Сергій СІРОМАХА

У коментарі до матеріалу «Щоб не хапатися за серце» («УК» від 14.02.2012) головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім.  М. Амосова Сергій Сіромаха, зокрема, наголошував, що дедалі більше до їхньої установи звертається молодих людей. Організація допомоги населенню — справа не лише лікарів. Ідеться про майбутнє нації, а отже й про безпеку держави.

Серед відгуків, які надійшли до редакції, один — особливий. Наша читачка з Волинської області Анастасія Андріївна (прізвище і повну адресу з етичних міркувань не вказуємо) повідомила про складну сердечну недугу сина. «Допоможіть порадою, до кого звернутись, — пише вона. — Сину 19  років. Уже чотири роки хворіє. Виявили біду при обстеженні у військкоматі. До медичного огляду скарг на серце не було. Лікується в районній та обласній лікарнях. Позитивного результату немає…»

Цього листа, в якому наведено діагноз, ми показали Сергієві Сіромасі.

Для профілактики і малюків обстежувати слід... Фото з сайту krokha.ru

— Сергію Олеговичу, гадаю, ситуація для вас знайома. Дитина ні на що не скаржилася, а при медичному огляді з’ясувалося, що в неї великі проблеми.

— На жаль, це так. Останнім часом профілактичним медоглядам дітей і дорослих приділяють дедалі менше уваги. А є хвороби, які до певної пори непомітні. Коли заболить, ми, лікарі, вже маємо справу із запущеною хворобою, яку значно складніше лікувати, ніж на початковому етапі. Розумію фінансові проблеми багатьох сімей. Але здоров’я дітей — турбота не лише батьків. Відповідальність за нього має брати на себе держава, органи влади на місцях. Упевнений, навіть у найвіддаленішому селі треба організовувати медичні огляди наймолодших громадян. Їх проведення, а також виховання медичної і громадянської відповідальності батьків, педагогів, медичних працівників слід вимагати від керівників районів. За сучасних досягнень медицини трагедії можна попереджувати. Маємо не допускати, щоб розуму вчила біда.

— Авторка листа запитує, до кого звернутися за консультацією. З діагнозом ви ознайомилися. Чи може її син приїхати до інституту?

— Так, ми готові його прийняти і ретельно обстежити. Досвід показує, що, як правило, лікарі на місцях помиляються рідко. Але буває і так, що перебільшують загрозу. Одне слово, все з’ясуємо при зустрічі. Ми організуємо виклик юнака для обстеження.

— Як бачимо з листа, не всі на місцях орієнтуються, яку допомогу можна отримати в провідному національному медичному інституті. Тому, будь ласка, хоча б коротко розкажіть про спеціалізацію  Інституту імені М. Амосова.

— Наш інститут — провідний центр країни в галузі кардіохірургії. Проводимо активну лікувально-профілактичну діяльність та наукову роботу на рівні світових стандартів та показників якості. У клініці інституту щорічно лікують понад 6,5 тис. та консультують майже 30 тис. громадян країни. Наші фахівці виконують понад третину всіх складних кардіохірургічних втручань, що проводять в Україні.

Показники якості лікування (летальність, післяопераційні ускладнення, рецидиви) не поступаються, а при окремих патологіях (аортокоронарне шунтування, лікування інфекційного ендокардиту, розшаровуючий аневризм аорти) перевершують аналогічні показники провідних клінік світу.

Наша клініка має найбільший у світі досвід лікування інфекційного ендокардиту (понад 200 операцій на рік), найбільший в Україні досвід лікування патології аорти (близько 150 аневризм на рік, з них 40 — розшаровуючих), оперативного лікування в перші години після розшарування аневризми (ургентна кардіохірургія).

В Інституті ім. М. Амосова успішно проводять хірургічне лікування новонароджених та дітей молодшого віку з браді- та тахіаритміями; хірургічне лікування пацієнтів із синдромом гіпоплазії лівих відділів серця; хірургічне лікування аневризм аорти; хірургічне лікування із застосуванням методу гіпертермічної перфузії. Завдяки цій методиці показники післяопераційної летальності та рецидивів у 5—10 разів нижчі, ніж в провідних клініках Європи та США. Також у клініці інституту проводять одночасне протезування клапана та аортально-коронарне шунтування при комплексному лікуванні хворих з набутими вадами та ішемічною хворобою серця; одночасне виконання корекції клапанів серця та хірургічне лікування аритмій серця при комплексному лікуванні пацієнтів із набутими вадами серця та аритміями серця, а також інші види лікування складних хвороб серця.

— За рівнем проведення найскладніших операцій ваш інститут не поступається провідним клінікам світу. Водночас кардіохірургічною допомогою в Україні охоплено менше половини хворих, які її потребують…

— Це вже проблема не медична, а соціальна. Так, українським кардіохірургам є чим пишатися. Торік лише в нашому інституті врятовано 4862 життя. Але зважимо ось на що. Ми, хірурги, прагнемо, аби оперативне втручання допомогло врятувати не лише життя, а й запобігти інвалідності. Це можливо. Однак найчастіше до нас уже звертаються після перенесених інфарктів та інших ускладнень, яких можна не допускати.

— Отже, знову профілактика?

— Так. Ми на власному досвіді переконалися, що тяжких захворювань можна було б уникнути, якби люди своєчасно зверталися за кваліфікованою допомогою. Скажімо, багато громадян побоюються коронографії, яка дає змогу побачити повну картину стану судин. А час втрачається… у підсумку — інфаркт. Веду до того, що на місцях бракує поінформованості, роз’яснювальної роботи.

— Тим часом серцеві недуги молодшають. Дедалі частіше чуємо про раптову смерть учнів на уроках фізкультури.

— Не фізкультура у цьому винна. Навпаки — в наш час гіподинамії дітей треба активно залучати до спорту. Щодо випадків, про які ви згадуєте, — вони були й раніше. В ті часи про це менше повідомляли.

— Як такій біді запобігти?

— Слід піднімати рівень відповідальності за здоров’я дітей їхніх батьків, вчителів, керівників районів. Наведу один факт, з приводу якого потрібно бити на сполох. Директор нашого інституту академік Геннадій Васильович Книшов провів дослідження щодо того, скільки юнаків допризивного віку проходять обов’язкову медкомісію у військкоматах. З’ясувалося, що набагато менше половини! А оскільки не роблять цього і в медичних установах, то реальної картини власного здоров’я не знають ні діти, ні їхні батьки…

— Чи не тому інститут ініціював довгостроковий проект співпраці з пологовими будинками та дитячими лікарнями?

— Досягненнями науки мають користуватися в лікарнях та поліклініках. Склалося так, що вченим доводиться торувати шлях, яким мають іти на місцях. Ми стали на цей шлях, аби впровадити сучасну діагностику, яка дає змогу виявити не лише захворювання на ранніх стадіях, а й ризики їхньої появи. Зокрема, надзвичайно важливою є корекція пороку серця у дітей, особливо в ранньому віці — поки патологія не ускладнилася і не вплинула на розвиток інших систем організму. Тобто ретельне обстеження новонароджених із підозрою на серйозні захворювання мають проводити ще в пологовому будинку. Тому Інститут ім. М. М. Амосова ініціював довгостроковий проект співпраці з пологовими будинками та дитячими лікарнями. Розпочали його в Солом’янському районі столиці.

Дуже важливо, що керівництво району підтримує нашу ініціативу. Тож працюємо не лише з дітьми, а й з дорослими. Наші спеціалісти вже проконсультували 800 пацієнтів, з яких 44 успішно прооперували.

У процесі роботи звернули увагу на таку особливість. Коли рекомендації на поглиблене обстеження чи операцію пропонує лікар поліклініки, хворий довго вагається — спрацьовує захисна реакція. Мовляв, це ж треба звертатися до інституту. А як там воно буде… Коли ж представник інституту сам прийшов до пацієнта в районній лікарні чи поліклініці, контакт і взаєморозуміння налагоджуються швидше.

— Тобто подібний проект має працювати в усіх регіонах?

— Саме цього і прагнемо. Не від випадку має залежати здоров’я та життя людини. В державі повинна працювати добре налагоджена система охорони здоров’я. Пацієнт, лікар, науковець, влада зобов’язані діяти спільно й відповідально.

Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Сергій СІРОМАХА. Народився 1975 року в Чернігові. Закінчив Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця. Працював хірургом. З 2005 року — головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН. Кандидат медичних наук. Автор 43 наукових робіт та співавтор трьох патентів.