ДОСВІД

Рівненщина вже має статус спостерігача в Комітеті регіонів Євросоюзу

У Варшаві 29-30 вересня пройде перший бізнес-форум «Східного партнерства». «Для України цей форум — «перевірка дією» її готовності до підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС», — вважає посол Польщі в Україні Хенрик Літвін.  А представника нашої країни в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи,  голову постійної комісії Рівненської міськради Світлану Богатирчук-Кривко найбільше цікавить реалізація стратегічних завдань цієї ініціативи Євросоюзу на регіональному рівні.  

— Нещодавно на зібранні в Познані ми, представники КМРВ РЄ, напередодні Варшавського саміту напрацювали рекомендації главам держав та урядів, які наприкінці вересня приїдуть до Варшави, — зазначила співрозмовниця.— У них, зокрема, пропонуємо знайти  більш точне визначення місцевого та регіонального масштабів східного партнерства й наголошуємо на необхідності залучення самих громадян до діалогу між ЄС та країнами-партнерами.

Зрозуміло, що це можливо лише при зміцненні місцевої демократії. Переконана: шлях України до Європи лежить через «Східне партнерство». І саме Україні в її регіональному вимірі відводиться роль лідера в цій ініціативі.

Проблема в іншому: Євросоюз і Рада Європи провели соціологічні дослідження в шести країнах, на які поширюється ця ініціатива, та з’ясували: на місцях немає інформації про програми, що пропонуються для реалізації, передусім через органи місцевого самоврядування.

Адже є два способи інтеграції в Європу: так би мовити, згори, за політичною волею центральної влади, і знизу, через самі територіальні громади. Мені надзвичайно імпонує другий шлях: адже, за великим рахунком, сьогодні наш континент — це Європа регіонів, які є самодостатніми адміністративно-територіальними одиницями. Тож варто спробувати активніше інтегруватися саме через регіони та громади.

Рівненщина  першою в країні долучилася до нової ініціативи ЄС «Східне партнерство». Ще у вересні 2009-го керівництво облдержадміністрації  та  Вармінсько-Мазурського воєводства   підписали комюніке, в якому задекларували партнерський статус Рівненщини в Єврорегіоні «Балтика» та статус спостерігача в Комітеті регіонів ЄС.

Як зазначила пані Світлана, вже є кілька  реальних спільних проектів, які вдалося реалізувати. Першою ластівкою став проект «Реалізуємо право на інформацію», який втілюється в трьох віддалених районах через мережу публічно-шкільних бібліотек. Другий має назву «Перша українська область у європейській мережі регіональної кулінарної спадщини»: тут поєднані елементи збереження традицій та економічного розвитку територій.

Ще два проекти стосуються  глибинки: «Розбудова міжсекторного партнерства для сталого розвитку сільських територій» та «Місцева група дії як засіб активного розвитку сільських територій». Наступні носять назви  «Формування та розвиток інформаційного суспільства в регіонах із ризиком прийому цифрової інформації» та «Жіночий марш», спрямований на запобігання насильству над жінками, яке вже переросло у глобальну проблему.

До речі, з країнами, що входять до складу Єврорегіону «Балтика» (зокрема, з Польщею, Литвою, Калінінградською областю Росії) Рівненщину єднають …поклади бурштину. Тому вже найближчим часом область може вийти з ініціативою реалізації транскордонного проекту безпечного й ефективного розвитку бурштиноносних зон.

Польща, в надрах якої, власне кажучи, й народилася ідея «Східного партнерства» — солідний, іменитий адвокат України в Європі. Але ті ж таки поляки справедливо кажуть: «Місцевого самоврядування є рівно стільки, скільки є для цього грошей»...

Співрозмовниця погоджується з цими словами.

— У нас це виглядає так, —  каже вона. — Скажімо, в гуманітарній галузі органам місцевого самоврядування держава делегувала повноваження управління в освіті та медицині. Та фінансує ці статті видатків у межах 20 відсотків: здебільшого  на зарплату та енергоносії. От і змушені місцеві ради зароблені громадою гроші з так званого другого кошика спрямовувати не на енергозбереження чи ремонт дахів, а на платню освітянам та медикам.

Тільки в Рівному цьогоріч з другого кошика на освіту та медицину вже  витратили близько 20 мільйонів гривень. Або взяти, скажімо, розмежування земель державної та комунальної власності — вкрай актуальне питання! Держбюджет не виділяє на це коштів, а місцевим депутатам фінансувати його просто невигідно. Знову-таки лише в обласному центрі для завершення розмежування потрібно 400 тисяч гривень, у межах усієї області — близько 10 мільйонів.

На конференції в Познані представник вірменської делегації справедливо зауважив, що у всіх пострадянських країнах є одна проблема: досі органи державної влади розглядають самоврядування як своє продовження.

Це стереотип, позбутися якого допоможе передусім активна життєва позиція кожної територіальної громади. А також реалізація програм «Східного партнерства», на яке українські регіони покладають великі надії.