Торік за показником урожайності зернових Черкащина увійшла до п’ятірки лідерів в Україні. Триває вже друга посівна під час повномасштабного вторгнення російських загарбників. В області планують засіяти не менше полів, ніж торік. Загальна площа посівів попри всі труднощі залишиться в межах мільйона двохсот тисяч гектарів, розповіла керівниця відділу департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Валентина Сокирко. Господарства збільшать клин під соняшником, соєю та ріпаком на тих площах, де росла кукурудза. А нею планують засіяти 365 тисяч гектарів.

Ця посівна складніша, ніж попередні, тим, що господарства одержали значно меншу виручку за торішню продукцію: логістика ускладнена, і це з’їдає значну частину ціни продукції. Через порушення ланцюгів збуту є надлишки врожаю. Тим часом насіння, добриво та пальне подорожчали. Як наслідок, за даними Мінагрополітики, в аграріїв є тільки половина необхідного обсягу засобів захисту рослин. Зі слів сільгоспвиробників, найважче цього року дається підживлення. Селітра нині коштує 35—40 тисяч, а вносити її треба 200 кілограмів на гектар. Тому стараються, де можна, переходити на органічні добрива.

У державі продовжено програми пільгового кредитування, лізингу, урядову програму грантів. Агробізнес зіткнувся під час війни з тим, що багато кваліфікованих працівників (а в галузі трудяться переважно чоловіки) пішло на фронт. Нині агропідприємства області найчастіше шукають трактористів, слюсарів-ремонтників, механіків, доярок, птахівників та плодоовочівників.

Однак найбільший виклик, спричинений у сільському господарстві України війною, поряд з матеріальними й фінансовими збитками — скорочення посівних площ через замінування й окупацію. Черкащина — серед дев’яти областей, де поля необхідно розміновувати. Приміром, досі триває ліквідація наслідків обстрілу Уманщини в перший день повномасштабного вторгнення росії. Піротехніки виявляють щодня по кілька десятків небезпечних знахідок.

Головне завдання черкаських аграріїв — утримати виробничі показники на попередньому рівні.

Подбати про годувальницю

Директор СТОВ «Колос» Борис Ковальський менш як місяць керує господарством у селі Вергуни Черкаського району. Тому він поки що не багатослівний. Але й за цей час устиг оцінити великий виробничий потенціал колективу. Має дві освіти за сільськогосподарським фахом і вважає, що специфіка діяльності керівника підприємства — передовсім відповідальність за високоякісну роботу всіх його підрозділів, зокрема збереження земельних ресурсів.

«Земля, — наголошує керівник, — для сільського господарства — основний засіб виробництва. Вона дає змогу підприємству вирощувати високі врожаї, отримувати прибутки. Тож злагодженою працею всього колективу намагаємося якомога краще зберігати наш земельний банк».

Саме для цього тут дбають про раціональний обробіток ґрунтів (система машин і добрив), регулювання водного режиму, впроваджують заходи захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії, вдосконалюють систему насінництва та впроваджують багато інших важливих агротехнічних заходів.  

Підприємство вже давно увійшло у весняний робочий ритм і працює з повним навантаженням. Гордість господарства — поливні площі. Вирощувати гібридну кукурудзу без зрошування в умовах зміни клімату, зокрема нестачі вологи, було б дуже складно. Тому в «Колосі» є штат кваліфікованих операторів поливальних машин — 22 особи. Це переважно місцеві жителі, які пройшли відповідне навчання й щороку поглиблюють здобуті знання й удосконалюють навички.

Нині СТОВ продукцію — гібридну кукурудзу постачає на внутрішній ринок і на експорт. Майже в кожній області України вирощують кукурудзу, насіння якої виплекали фахівці компанії «СідКорп». Це представник міжнародної компанії «Ремінгтон Сідз» в Україні, який спеціалізується на наданні сільськогосподарських послуг з вирощування та переробки насіння зернових та олійних культур. Одне з підрозділів великого підприємства — СТОВ «Колос». За якісними показниками кукурудза, яку воно виростило, — на одному з перших місць навіть порівняно із продукцією відомих європейських підприємств. Фахівці відзначають і успішний  менеджмент компанії, який відстежує тенденції ринку та підвищує ефективність роботи аграріїв.

І за тих, хто на фронті

Війна відчутно позначилася на житті підприємства. Дуже багато талановитих і працелюбних людей, зокрема механізаторів, пішли на фронт. Нині хоч і працює система бронювання, залишити на підприємстві всіх, хто потрібний, не можуть, адже у пріоритеті — військові потреби. Це той виклик, з яким хлібороби стикаються щодня, не забуваючи, що мають працювати й за тих, хто захищає нас від ворога. І трудяться так, щоб країна вистояла, а продовольча безпека стала надійним фундаментом Перемоги.

На полях, за словами керівника, стало працювати складніше. Виникали проблеми з комендантською годиною — не завжди вчасно механізатори могли доїхати до поля, обробити посіви. Звичайно, це накладало певний відбиток на результат роботи. Нині за змогою ситуацію врегульовують, оскільки комендантську годину скорочено й повітряних тривог трохи поменшало. Клопотів додавали й вимикання електропостачання. Проте всі ці проблеми завдяки ініціативним керівникам виробничих підрозділів тут долають швидко й професійно.

Чим можуть, постійно допомагають фронту. Незабаром ще один з автомобілів СТОВ «Колос» поїде на допомогу захисникам. Це далеко не перший транспортний засіб від компанії «СідКорп» для військових. Підприємство надає допомогу у придбанні амуніції для кількох працівників, які на фронті.

Почути кожного

Досягти поставленої мети підприємству допомагає й тісна співпраця з пайовиками, втілення соціальних проєктів. Постійно комунікуючи із сільською радою, керівники підприємства тримають руку на пульсі життя. Побажаннями та проблемами з ними діляться голова громади, старости сіл, які входять до територіальної громади, і звичайні селяни. Завдяки постійній співпраці, розповідають у селах громади, вдається розв’язати багато проблем місцевих шкіл, дитячого садочка, медичного обслуговування, допомогти закладам культури.

Напередодні поминальних днів господарство допомагає впорядкувати місцеве кладовище. Для цього придбало і встановлює 180 метрів огорожі — бетонних секцій сучасного зразка. Підприємства «СідКорпу» надали 20 тисяч гривень як допомогу дружині загиблого захисника Олександра Бойка, місцевій жительці Сурайо Ткаченко, яка взяла під опіку трьох дітей, — по 5 тисяч гривень на кожну дитину для придбання комп’ютерної техніки. Відзначили відмінників місцевих шкіл. Шефи замовили школам громади ноутбуки, а в дитсадки — телевізори.

Тісне спілкування відбувається й на свята, коли до Різдва чи Великодня всі пайовики, а це понад 850 осіб, отримують подарунки від господарства. Тут завжди відкриті до діалогу, обговорення нових ідей, втілення ініціатив, які поліпшать життя у громаді.

Менеджер із земельних питань Валентина Дігтяр, яка працює в господарстві понад 40 років, розповіла, що селяни жваво цікавляться господарюванням підприємства, аналізують роботу конкурентів та обирають, кому віддати в оренду свій пай. Попри війну орендну плату у СТОВ «Колос» підвищили цього року на відсоток, платять у середньому 8369 гривень за пай. Залежно від побажань оплату видають зерном чи грошима.

Менеджер зауважує, що вміє налагодити контакт із кожним: «Знаходимо спільну мову, щоб людина була задоволена співпрацею. Більшість селян продовжує угоди про оренду паїв на 7, 10 і 15 років. Є матеріальне заохочення — господарство сплачує по тисячі гривень за кожний рік продовження угоди. Цього року велику частину орендної плати вже виплатили. Війна змушує людей згуртуватися, працювати злагоджено, пайовики теж цінують турботу підприємства про них. А селяни щиро діляться своїми проблемами й ідеями з фахівцями господарства, бо впевнені, що їх тут почують».

«З усіма викликами впораємося»

У СТОВ «Красносільське» теж успішно завершили важкий минулий аграрний сезон і першими на Чигиринщині розрахувалися з пайовиками й державою. Господарство обробляє майже півтори тисячі гектарів, зокрема 420 паїв, що належать 329 орендодавцям, є й державна земля. Для отримання високих урожаїв поля здебільшого зрошують.

Підприємство часто ставлять за приклад у районі як лідера агровиробництва. Тут упроваджують сучасні технології, отримують високі виробничі результати, сповна сплачують податки. Торік у державу внесли 8 мільйонів гривень обов’язкових платежів. За оренду державної землі платили 10 відсотків нормативної грошової оцінки. А ще справно розраховуються з орендодавцями. Виплати здійснюють у два етапи: в першому півріччі — влітку, у другому — до кінця року.

«Розрахувалися з пайовиками, — зазначає директор господарства Віктор Прудкий. — Якщо середній розмір паю в нас 2,14—2,15 гектара, то кожна людина отримала понад 8 тисяч гривень. Видавали те, що просили: хто зерном, хто грішми. У господарстві діє програма заохочення пайовиків. Вони здебільшого продовжують угоди на 10—15 років».

За розгляд усіх питань, пов’язаних з орендою землі, відповідає молода менеджер Альона Ржевська, за фахом юристка. Вона комунікує з пайовиками, укладає чи переукладає угоди. Під час війни ця робота ускладнилася. У перші кілька місяців тривожного 2022-го люди не зверталися, дехто виїхав. Але вже через пів року ситуація вирівнялася, орендодавці продовжують чинність угод на тривалі терміни. В управлінні земельним банком допомагає сучасний функціонал — електронний землевпорядник FieldBі, який адмініструє Альона Ржевська.

«Там повністю вся земля господарства, — розповідає менеджер. — На мапі зазначено площу, номер поля, кожну ділянку, поливну чи неполивну. Внесено кожну фізичну особу — власника паю, є інша аналітика. Під час відключення електроенергії виникали проблеми. Добре, що в нас є генератор».

Варто додати, що працівники господарства, мобілізовані на захист України, успішно виконують обов’язки й на фронті.

«Для них і бойових побратимів доставляємо все необхідне, зокрема техніку, спорядження, продукти, — розповідає Віктор Прудкий. — Віддали на фронт вантажний і легковий автомобілі, постійно передаємо м’ясні консерви, виконуємо інші запити, розв’язуємо проблеми бійців. Розуміємо, що там дуже важко. Але знаючи наших хлопців, упевнений: вони не підведуть. Так само, як і ми на хліборобському фронті в тилу».

ДО РЕЧІ

Аграріїв звільняють від сплати податків на заміновані, забруднені та окуповані землі

У вівторок Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №7632 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».

Цей законопроєкт звільняє від необхідності сплачувати плату за землю,  мінімальне податкове зобов’язання та єдиний податок за сільськогосподарські угіддя на територіях, де тривають чи тривали бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією й за землі, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами.

«Фермери чекали на ухвалення цього законопроєкту з нетерпінням, адже необхідність сплачувати податки за землі, які фактично неможливо використовувати, могла підштовхувати  їх іти на порушення техніки безпеки. Зокрема обробляти землі, які ще не розміновано, або розміновувати самотужки, а це небезпечно для життя і здоров’я», — зауважив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський. 

Задля прозорості застосування норм закону в частині звільнення від оподаткування замінованих та забруднених земельних ділянок і для запобігання зловживанням пільгами, визначеними законом, Міністерство аграрної політики та продовольства ініціюватиме окрему процедуру моніторингу використання таких земельних ділянок, повідомляє офіційний сайт Мінагрополітики.