«Снігова людина» не вважає себе унікумом

БЕЗМЕЖНІ МОЖЛИВОСТІ

 Адвокат Олексій Гуцуляк з Коломиї після години у заметі готується проплисти 80 метрів під кригою

Спека плавила асфальт, розжарювала бруківку. Коломия сяяла на щедрому липневому сонці білими будинками, виблискувала банями церков. У саму маківку літа особливо приємно поговорити про сніг і майбутні крижані рекорди, на які націлився коломийський адвокат атлетичної зовнішності.

Відро води на голову — повний порядок!

Зі снігом і зимою в Олексія Гуцуляка пов’язані лише найкращі спогади. Навіть коли дошкільням він провалився під лід.

— Пам’ятаю, ми зі старшою сестрою весело гуляли разом з друзями на ковзанці, яку зробили нам, дітлахам, на невеличкому ставку, — розповідає Олексій. — Я відбився від гурту і незчувся, як провалився у воду. Аніскільки не злякавшись, самотужки видряпався на лід і побіг гуляти далі. Тут побачила мене сестра, теж ще зовсім дитина, але не розгубилася, взяла за руку, і ми хутко побігли додому.

Мої шубка, рукавички вже вкрилися тонкою кригою і бурульками. Але не було ні холодно, ні страшно, бо сестра весь час повторювала: усе гаразд, зараз будемо вдома, усе гаразд! Усе насправді минуло щасливо — навіть не чхнув! Можливо, морозостійкість у мене в генах…

Корінний коломиянин, віднедавна відомий на весь світ тим, що полюбляє проводити вільний час у снігових заметах (Гугл свідок!), так і не відшукав на своєму родинному дереві романтичних відблисків північного сяйва. Щоправда, дуже далеко у віки не заглиблювався. Йому і без того є на кого рівнятися: діда, що пройшов усю війну, батька, що відслужив у морфлоті. Та й сам Олексій не підвів славний рід Гуцуляків — красень-чоловік кремезної статури під 2 метри зросту (до речі, нежонатий у свої 33 роки) із привітною скромною усмішкою.

Хай там як із генами, а років із десять тому він вирішив спробувати на собі, чи правда усі ці дивовижні розповіді про людей, яких не брали люті морози, а водночас і перевірити межі своєї витривалості. Почав цілеспрямоване загартовування, хоч і до того захоплювався спортом і загалом здоровим способом життя. Отак до сьогодні щоранку за будь-якої пори року і будь-якої погоди, у спеку і холод, сонце і зливу Олексій виходить босоніж на подвір’я свого будинку в самих плавках і обливається відром води з колодязя.

— З головою?

— Тільки так. Важливо потім не розтирати тіло рушником: вода має сама випаровуватись.

Після крижаного душу — зарядка, вправи на брусах і турніку, взимку — розтирання снігом, пірнання в ополонку і цілий рік — медитація за порадами тибетських ченців.

Ясна річ, почав вишукувати в Інтернеті таких самих відчайдухів і натрапив на світові рекорди перебування у снігу. Перед Олексієм Гуцуляком враз засяяла, завороживши уяву, білосніжно-блискуча мрія (може, відгук з дитинства?). Тож до всіх спортивних вправ і загартувальних процедур додалися занурення у замети протягом усієї зими. Спочатку на кілька хвилин, потім дедалі довші.

Ось і ще один рекорд. Фото з архіву Олексія ГУЦУЛЯКА

Метал ламається, людина — ні!

1 березня 2012 року, поки ще лежав сніг, Олексій запросив до себе на подвір’я близьких друзів, узяв у свідки представників Книги рекордів України і встановив рекорд країни з перебування голої людини у сніговій кучугурі: 34 хвилини 4 секунди, на що отримав відповідний сертифікат.

Це був крок до мрії. Сама ж мрія здійснилася вранці 25 січня цього року у вкритому снігом міському Центральному парку ім. Кирила Трильовського. Уся Коломия, а згодом уся країна через сюжети на численних телеканалах на власні очі побачила видовище не для слабкодухих. Мороз аж тріщав. Посеред юрби закутаних у шуби і теплі куртки людей (між ними депутати Коломийської міськради, журналісти, просто зацікавлені перехожі та лікарі швидкої медичної допомоги про всяк випадок) з’явився молодик і почав неспішно роздягатися, аж поки залишився у самих плавках. Потім під зойки глядачів ліг обличчям униз на попередньо приготовлену величезну снігову кучугуру і під прицілом кількох відеокамер дав засипати себе снігом по саму шию. Спеціально встановлений таймер відцокував секунди.

Присутні танцювали на місці від морозу — він лише усміхався. Так тривало 1 годину і 20 секунд. «Є рекорд, який претендує на Книгу рекордів Гіннесса в категорії «Людина, унікальні можливості», — засвідчила член експертної комісії, представник національного проекту рекордів Ганна Крисюк.

— Ми оголосили акцію зарані, не знаючи, якою буде погода, — розповідає Олексій. — Коли ж побачив, що стовпчик термометра опустився нижче 25 градусів, навіть засумнівався: чи варто? Адже для рекорду температура повітря ролі не відігравала — аби мінусова. Але відступати вже було нікуди.

— Що відчували під снігом?

— З першої ж секунди відчув усю важкість своєї помилки, — зізнається рекордсмен. — Організовуючи захід, намагався все передбачити, але не врахував, здавалося б, маленької дрібнички, яка коштувала мені великих сил. Річ у тім, що за вимогами Книги рекордів Гінесса, кучугура снігу мала становити в діаметрі 1,5 м, і я чомусь вирішив, що повинен лягти під півметрову снігову ковдру. Витримати на собі таку вагу виявилося, зрозуміло, нелегко. Це справді були умови на максимальну витривалість організму: складніші важко вигадати. Потім я дізнався, що китаєць Цинь Сонгао, якому належав попередній світовий рекорд перебування у снігу без одягу, встановлював його, стоячи у заметі, що набагато легше. До того ж, мороз морозу різниця, хтозна, може в Китаї під час встановлення рекорду була менша холоднеча і не така висока вологість повітря, як у нас.

— І все ж завдяки чому ви перебули ту годину цілим і неушкодженим?

— Медитуючи, уявляв розпечене африканське літо. Викликав подумки закарбоване у пам’яті відчуття спеки і справді відчував, як на тілі танув сніг. Звичайно, без відповідних ретельних і складних тренувань — фізичних і психологічних — пролежати так довго у сніговій ковдрі неможливо.

80 метрів під кригою

Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк одразу привітав Олексія Гуцуляка, свого, до речі, земляка, зі світовим рекордом, побажав успіхів у встановленні нових рекордів, що позитивно впливають на міжнародний імідж Прикарпаття й усієї України, а також обіцяв усіляко сприяти реалізації амбітних планів молодого коломиянина.

— Перебування у снігу — рекорд статичний, тепер я націлений на динаміку, — ділиться планами юрист-екстремал. — Збираюся перевершити результати легендарного голландця Віма Хофа, володаря дев’яти світових рекордів. Його вже назвали людиною-феноменом, та сам він не сприймає такого порівняння, оскільки вважає свої досягнення результатом наполегливих тренувань і самовдосконалення. Цілковито з ним згоден. Але спочатку позмагаюся з данцем Стігом Сіверсоном за титул людини, яка змогла проплисти найдовшу відстань під кригою. У березні 2010 року Стівенсон подолав під товщою криги 72 метри за 1 хвилину 36 секунд. Вім Хоф уже пробував перевершити цей результат, але його довелося завчасно вкрай виснаженого витягувати з води.

— Де і коли плануєте здійснити крижаний заплив?

— У січні-лютому наступного року. Можливо, на унікальному озері Світязь, що на Волині. Але, щиро кажучи, хочу встановити рекорд на рідному Прикарпатті, на одному з гірських озер. Хоч із Польщі нещодавно надійшло запрошення влаштувати акцію у них.

Олексій саме готує заявку до Світової організації Гіннесс для встановлення запланованого чергового світового рекорду. Але цього разу має намір запросити з Лондона офіційного представника Книги рекордів Гіннесса, щоб пришвидшити процедуру реєстрації ймовірної перемоги. (Його заявку на кучугуросніговий рекорд у Книгу Гіннесса прийняли одразу, зареєстрували, отже, дотримано всіх вимог, але вона досі на розгляді). Щоправда, приїзд високого гостя — дуже дороге задоволення.

«Загартування додає життєвих сил і здоров’я», — підкреслює рекордсмен. До речі, екстрим для Олексія Гуцуляка — не лише хобі. В роботі він також, можна сказати, екстремал, бо береться за найважчі адвокатські справи: допомагає, приміром, землякам відновити справедливість у разі пошкодження товару в магазині, звернутися до Європейського суду з прав людини, а також відстояти права під час і навіть після зустрічі з інспектором ДАІ. 

СУЩА ПРАВДА

Швейцарець Фредді Нок пройшов без страховки 995 м над гірським урвищем тросом фунікулерної дороги, що веде до найвищої гори Німеччини Цугшпітце (2962 м).

Голландський сміливець Вім Хоф — рекордсмен із забігу босоніж по снігу й льоду — 2 години 16 хвилин 34 секунди. За дивовижні здібності протистояти різкому вітру, снігу і низьким температурам його називають Людина-Лід.

Найбільшу швидкість скейтбордиста в положенні стоячи розвинув Дуглас да Сільва з Бразилії — 113 км/год.

До речі. Найвищою у світі  людиною визнано турка Султана козена — 2 м 46 см. Насправді ж ніхто на нашій планеті не може зверхньо у прямому сенсі поглянути на українця леоніда Стадника (2 м 57 см). але леонід, який проживає у селі Подолянці, що на Житомирщині, відмовляється від слави, бо не бажає пройти марудну офіційну процедуру вимірювання зросту.