ПОРАДИ

Будь-який банк повинен приймати купюри гривні, зношені до 55% своєї площі

Часто трапляється, що хоч-не -хоч, а назбирується кілька зношених купюр, які відмовляються приймати в супермаркетах чи на ринках.

Як зазначають фахівці, найчастіше псуються найбільш популярні одно- і двогривневі банкноти. Втім, трапляється, що зношуються й «сотки», й «двохсотки». «УК» з’ясовував, що робити з такими купюрами.

Нацбанк надав право

Зіпсовані купюри національної валюти зобов’язані приймати в будь-якому банку (читай — комерційному також), до того ж абсолютно безкоштовно. Фінансові установи мають це робити згідно з постановою Нацбанку №547 «Про визначення платоспроможності та обміну банкнот та монет Національного банку України».

Втім, як кажуть, документ документом, а насправді банки роблять це дуже мляво, часто відмовляють у проведенні подібних операцій. Річ у тому, зазначає кореспонденту «УК» фінансовий аналітик Олександр Панченко, що робити це фінустановам просто невигідно. «Адже вони повинні перевозити такі купюри за свій рахунок у Нацбанк. Навіщо їм такі витрати?», — коментує він.

Будь-який банк повинен приймати зношені купюри гривні, якщо вона «має» ступінь такої зіпсованості до 55% своєї площі. Тобто якщо, приміром, банкнота номіналом 2 гривні «з’їдена» на 40%, то її обов’язково повинні прийняти. Однак, хоч як це дивно, на думку експертів, відмовити людині в цьому не мають права, навіть якщо банкнота створена практично штучно, наприклад, склеєна з двох різних купюр.

Як зазначає О. Панченко, навіть якщо від ваших купюр залишилося лише 45% площі, ви не повинні втрачати надії щодо їх обміну на «нові». Задля вирішення цього питання треба звернутися безпосередньо в Нацбанк, вузькі фахівці якого проведуть спеціальну експертизу.

Навіть склеєні банкноти повинні брати при розрахунках. Фото Володимира ЗАЇКИ

Кореспондент «УК» зв’язався з відомим фінансовим консультантом із Криму Юрієм Середою, який часто інформує жителів півострова з цих питань і навіть раз на тиждень консультує читачів однієї з газет на «прямій лінії». «Мій досвід спілкування з людьми доводить, що комерційні банки не хочуть приймати зношені купюри. Як правило, люди це роблять у відділеннях Ощадбанку. З цього приводу на «пряму лінію» телефонують переважно пенсіонери. Навіть втрата однієї купюри в сотню гривень для старих людей — велика сума. Тому вони намагаються обміняти її на нову або домогтися, щоб банкноту прийняли в банку», – констатує він.

Складніше —з валютою

Набагато складніше проводити обмін зношених валютних купюр. Як зазначає О. Панченко, часто банкіри стверджують, що залюбки їх приймають у своїх клієнтів і роблять це лише для підтримки й надалі добрих стосунків з ними. «Проте це далеко не так. За обмін старої, зношеної купюри фінансові установи беруть комісію до 10%. Таким чином, це явно не добродійність, а звичайний бізнес, причому вельми дохідний. І це  не дивно. Зауважте, банки, які мають можливість вивозити великі партії зношеної іноземної валюти за кордон,  там обмінюють на нову в банках-емітентах безкоштовно. До таких закордонних установ належать Банк Англії, Федеральна резервна система США, Європейський центральний банк тощо», — розповідає він.

В експертів є інша доволі цікава інформація: до 30% всієї валюти, що вивозять за кордон вітчизняні банки, зношені. Тобто за цією цифрою можна цілком уявити великі масштаби дохідності такого бізнесу для наших фінустанов.

Треба відзначити ще одну важливу деталь: процес «роботи» банків зі зношеними купюрами іноземних валют фактично відданий на відкуп самим фінансовим установам. Тобто всі питання такого штибу вони можуть вирішувати на свій розсуд та, безперечно, з вигодою для себе. Правда, Нацбанк все-таки встановив деякі «правила  гри» з обміну купюр іноземних валют, але вони діють, так би мовити, на макрорівні і не стосуються окремих деталей, яких у цьому процесі чимало.

Приміром, щодо якихось дірочок чи відрізаних країв купюри тощо.

Рятівне інкасо

Від обміну зношених купюр «рідної» гривні цей процес щодо іноземних валют відрізняється тим, що є два його види: власне обмін та інкасо.

До першого з них банки, як правило, зараховують купюри, що мають невеликий ступінь зношеності, і це, певна річ, визначається «на око».

Зношені більшою мірою купюри вже чекає «доля» інкасо. Ця процедура відрізняється тим, що клієнту доведеться зачекати деякий час (протягом місяця), поки вирішуватимуть його питання. Адже такі банкноти вітчизняний банк скеровує до іноземного «колеги».

Які ж відсотки за свою роботу щодо обміну зношених купюр іноземних валют беруть комерційні банки?

Слід сказати, що за даними експертів, таких установ в Україні налічується трохи більш як 10. Основна частина установ пропонує послуги за обмін, стягуючи до 10% комісії від вартості купюри. Правила визначення і прийому старих іноземних купюр такі: вітчизняні банківські установи приймають до оплати пошкоджені грошові знаки іноземних держав, якщо вони мають явний друкарський брак (відсутність або неналежне розташування водяного знака чи захисної нитки); якщо зображення не протягнуті в пресі або змащені, або вони змінилися в розмірах більш ніж на 3 мм; якщо значна потертість і забруднення; а також якщо купюри розірвані на дві частини і склеєні (звичайно, за умови, що обидві половини належать одній і тій же банкноті).

Щодо процедури інкасо, то відсотки коливаються від 5 до 10. На перший погляд може здатися, що така операція зараз не має особливого попиту. Але, як запевняють експерти ринку, це не так.

Сьогодні, як і раніше, чимало людей зберігають свої гроші протягом довгих років (постійно накопичуючи суму) вдома. Такий схрон часто буває непристосований для зберігання купюр. Приміром, у матрацах; у банці, закопаній у саду чи в гаражі, тощо. Отже, банкноти псуються, й доволі у великих масштабах. Тоді банкіри збентеженим людям і пропонують інкасо.

Таким чином, якщо ви зіткнулися з проблемою накопичення зношених купюр, не впадайте у відчай і знайте, що «рідні» гривні вам обов’язково повинні обміняти безкоштовно.