У музеї Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота в Оршанці під Черкасами зберігають нагороди, які належали колишньому 360-му гвардійському артилерійському Оршанецькому полку, нині — військовій частині 9930. Це найвищі відзнаки, які символізують масштабні ратні подвиги, що вплинули на хід історії. Ця цілісна добірка нагород славного військового підрозділу має невелику тиражність.
Як свідчать документи, орденом Олександра Невського полк нагороджено 15 вересня 1944 року за зразкове виконання завдань командування у боях з німецькими загарбниками, за заволодіння польським містом Остроленка та фортецею і проявлену доблесть та мужність. Орденом Михайла Кутузова ІІІ ступеня — 19 лютого 1945 року за зразкове виконання завдань командування у боях з німецькими загарбниками під час прориву оборони німців південніше від Варшави й виявлену при цьому доблесть та мужність. Орденом Олександра Суворова ІІІ ступеня — 28 травня 1945 року за зразкове виконання завдань командування в боях під час прориву оборони німців й наступу на Берлін і проявлену доблесть та мужність.
Оскільки ці нагороди — визнання славних подвигів артилеристів, свідчення їхньої мужності та героїзму, виникла думка передати їх у державні музейні фонди, аби з ними могли ознайомитися якомога більше відвідувачів. Однак перед тим як передавати реліквії до інших музейних установ, вирішили перевірити їхню автентичність. Ось так і потрапили ордени та нагородні документи до Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Тут їх досліджував експерт-мистецтвознавець Черкаського НДЕКЦ МВС Ігор Солодовников.
Як розповів експерт, щоб упевнитися в автентичності, він з’ясував, яким способом їх виготовлено. Брав навіть пробу металу, хоч мистецтвознавча експертиза й не передбачає такого дослідження. Встановив, що це 925 проба срібла, й це відповідає оригінальному виконанню. Але більший акцент зробив на дослідженні способу виготовлення — такі нагороди випускали тоді методом штампування у промислових умовах виробництва. Спеціальні матриці, які застосовували, залишали на металі певні сліди (борозни, траси). Їх майже неможливо підробити. За допомогою збільшувального приладу вдалося їх побачити й підтвердити, що нагороди справжні. Відіграє велику роль і метод пайки — гвинтовий штифт припаяно до основи. Коли підробляють такі речі, з такою пайкою — сріблом по сріблу — виникають проблеми.
Ще один із методів перевірити автентичність — встановити спосіб нанесення клейма. Тут застосовували штампування. А ще майстер вручну вирізає серійний номер ордена — можна навіть знайти певні ознаки його почерку. Ордени виготовляли партіями, тож експерт визначив тип та різновид нагороди, звіривши з літературою в каталогах. Звірився із думкою ще одного фахівця в Черкасах, який теж підтвердив автентичність нагород.
До речі, співпраця експертів з Головним центром підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота триває роками. Багато цікавого зроблено спільними зусиллями для збереження пам’яті загиблих прикордонників у період Другої світової війни, проведено дослідження солдатських медальйонів та розшукано родичів загиблих героїв, поповнюють експозицію музею новими знахідками, триває наполеглива робота з дослідження історії.
А доки тривали дослідження експертів, у військовій частині засумнівалися: чи варто, мовляв, передавати нагороди до іншого музею. Адже зберігають їх в Оршанці, який відвідує багато дослідників історії Другої світової війни, ніскільки не гірше, ніж у столичних музеях. Умови для зберігання експонатів тут відповідають чинним нормативам, охорона — теж. Та й, на думку Ігоря Солодовникова, краще залишити їх у військовій частині, адже надійніше їх зберігати саме тут.
Як свідчить практика, нині нерідко експерти виявляють підробки. Ось і в Черкаському НДЕКЦ МВС під час досліджень виявлено чимало підробок, зокрема ордена Червоного прапора, інших нагород. Нині ця тема актуальна, адже вартість таких раритетних речей досить висока й дехто бачить у цьому можливість незаконного заробітку.
Центр може надавати довідку про автентичність таких речей. Із такою потребою іноді звертаються й громадяни. Але найчастіше на дослідження потрапляють предмети фалеристики від спецслужб, які вилучають ордени і медалі під час спроб перевезення контрабанди. Близько третини мистецтвознавчих досліджень — саме предмети фалеристики й нумізматики, які намагалися різними способами вивезти за кордон.