Один із телесюжетів спершу розсмішив, а потім викликав щире бажання потиснути героям розповіді їхні нечисті, але такі кмітливі руки. Та й справді. Уявіть бізнесмена середньої руки. Йому вдалося вбитися в пір’я, але хочеться нових перспектив. Та без заручання когось із вищої влади не бачити їх, як власних вух. Як же дістатися монаршої уваги?
І тут гласом трубним телефонний дзвіночок. «Костянтине Івановичу? Доброго вам вечора. Вас турбують із компанії... Ми працюємо в тісному контакті із владою. Знаємо, що ви добиваєтеся зустрічі з главою уряду. Є прекрасна нагода. Прем’єр-міністр за три дні буде на виставі «Украдені надії» в театрі білоруської драми. І ви маєте нагоду поспілкуватись із ним під час зустрічі з творчим колективом. Погоджуєтесь?»
Бізнесмен робить різкий порух кадиком, немов затвором карабіна, і запитує хрипким від хвилювання голосом: «Скільки?»
«Півтори тисячі квиток на виставу плюс п’ять тисяч за послугу».
Упродовж усієї вистави окрилений чоловік крутить-вертить головою, щоб нарешті побачити нині найпотрібнішу людину. Не видно. Далі гірше. Жодних кулуарних зустрічей з акторами. Та й коли бізнесмен запитує «а де сам?», на нього дивляться якось співчутливо...
Зрячому та буде видно. Подібними оборудками, коли ними поцікавитися, просто насичена земля наша. Таке розмаїття «дурилок», що дух забиває. А які дотепні схеми! А наскільки карколомні ходи! А яка блискуча акторська гра!
Працівники карного розшуку Личаківського райвідділу міліції Львова затримали одну таку актрису. «Пане лейтенанте, я ж усе-таки жінка!» — виписала вона пірует, перш ніж її посадили до «воронка». І не просто жінка, а злодійка оригінального жанру. Вона знімала з розкиданих містом авто номерні знаки, а потім пропонувала їх власникам за договірною ціною. Щоправда, довершеної майстерності крутійка не досягла, бо після четвертої операції її пов’язали...
Правду кажучи, розбирає досада після кожного такого випадку, коли любителі кренделів небесних виборсуються із пасток жонглерів на довірливості. Що зухваліший варіант «кидка», то більше здивування. І потім невтішний висновок, що це вже не просто «лохотрон», а національний варіант садомазохізму. Підсвідомо розуміючи, що шара все-таки об’єм має, наразитися на чергову аферу, а потім довго, нудно й, головне, з великими затратами і втратами з неї виходити.
А що ж казав учитель і натхненник сотень підприємливих крутіїв Остап Бендер? А саме те, що існує 400 відносно чесних способів відбирання грошей. Тож у доморощених учнів великого комбінатора — широченне поле для діяльності.