ТВОРЧІСТЬ

У Києві відбувся фінальний тур перегонів роботів «Roborace»

— На старт! Увага! — хто хоча б раз щодо себе чув цю команду, знає, яке величезне напруження переживає людина. Воно подвійне, коли готуєшся сам, а екзамен має складати плід твоєї праці. При багатолюдді. Під пильним оком судді. На незвичному маршруті. Саме так було на території Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», що в Києві, де проходили перегони роботів. Організатором міжнародного чемпіонату виступила громадська організація «Асоціація робототехніки».

У фінальному турі другого сезону змагань взяли участь команди з Тернополя, Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Києва, представники з Бреста і Мінська.

Такі змагання стимулюють розвиток робототехніки. Фото Володимира ЗАЇКИ

Особливістю останнього туру «Roborace» стало запровадження системи масового старту. Як наслідок, обов’язковим пунктом сертифікації (проходження техогляду для допуску до змагань) стали зарезервований пін та виведений роз’єм. Таке впровадження значно полегшило роботу суддів. При подачі суддею команди «старт» після підключення до роз’єму модуля системи роботи розпочинали рух автоматично. Зупинка роботів була теж автоматичною після команди «стоп».

Трасу змагань для фіналу розроблено під логотип університету «Україна». Тож для учасників вона вирізнялася за складністю не лише в поворотах, а й у заплутаності маршруту.

Перший тур другого сезону перегонів роботів розпочали в Тернополі, другий відбувся у Львові, третій — у Бресті. Четвертий пройшов у Чернівцях, а п’ятий — в Івано-Франківську. За словами голови Асоціації робототехніки в Україні Назара Круцкевича, географія змагань у наступному сезоні розшириться далі на Захід, а саме до Польщі та Сполучених Штатів — нині тривають перемовини.

Найцікавіше, що чемпіонат є аналогом усім відомих перегонів Формула-1 з єдиною відмінністю: під час заїздів змагань роботи керуються виключно за допомогою автоматичного управління. Решта способів заборонена.

За найкоротший проміжок часу робот повинен пройти від 10 до 30 кіл траси (залежно від довжини та складності траси) від місця старту до місця фінішу, обходячи інших роботів та не виїжджаючи за межі траси. Переможцем вважається та команда, що витратила для її проходження  найменшу кількість часу.

— Наші студенти участі в конкурсі не беруть, — каже представник університету «Україна» В’ячеслав Поліновський. — Але сподіваємося, що він заохотить молодь до творчості.

Цьому, звичайно, сприятиме, зокрема, досвід Львівського політехнічного інституту, який на перегонах представляло три команди.

— Шлях до конкурсу був непростим, — розповідає доцент Львівської політехніки Василь Татарин. — Захоплення робототехнікою розпочинається на лекціях. Потім студенти прагнуть перевірити знання практикою. Ми цьому сприяємо.

— Але технічна творчість потребує певних затрат. Як розв’язуєте фінансові проблеми? — запитую у викладача.

— Починали на ентузіазмі. Потім ректор виділив п’ять тисяч гривень. Вдвічі більше заробили перемогами на різних конкурсах. Важливо й інше: фінансова скрута будить думку, спонукає до пошуку. Скажімо, так званий технічний зір для гоночних автомобілів дехто з наших колег використовує виробництва зарубіжних кампаній. Брак коштів змусив нас розробити власну модель технічного зору. Вона не поступається зарубіжним аналогам.

— Наші змагання, — підсумовує Назар Круцкевич, — стимулюють розвиток робототехніки. За час проведення п’яти турів продуктивність виготовлених машин значно зросла. Скажімо, те, що вони могли виконати на початковому етапі за 30 хвилин, тепер роблять за три хвилини. Уявляєте, наскільки зросли знання і навички творців!

Тим часом розумні роботи завершували перегони. Переможцем стала команда Photonica-31 зі Львова.