АКТУАЛЬНО

Чернігівщина першою в Україні запровадила електронний та картографічний метод обліку стану використання земель і їх якості

«Якщо знаєш, чого ти не знаєш, — то знаєш значно більше, ніж думаєш» — цей дещо каламбурний вислів — ніби про сучасних сільгоспвиробників. І вони прекрасно обізнані з тим, дефіцит якої інформації робить їхню працю не настільки ефективною, як хотілося б. Це дані про агрохімічний стан земельних угідь. Адже нині в області спостерігається зменшення якісної оцінки грунтів на 50% площ.

Поряд із цим є ще одна непроста ситуація, яку слід розглядати на рівні держави: стан використання земель, приведення його у правове поле. Фахівці Державної інспекції сільського господарства (ДІСГ) в Чернігівській області об’єднали обидві проблеми в одну картину, себто картограму.

Втрати відчутні

Почалося все, як розповів начальник управління контролю за використанням та охороною земель ДІСГ у Чернігівській області В’ячеслав Смаль, з моніторингу використання земель  Куликівського району. На цю ідею надихнули численні звернення громадян щодо паїв, якими користуються орендатори. Якщо у південних регіонах області, де переважають родючі чорноземи, є зацікавленість сільгоспвиробників узяти людські паї в оренду і належні виплати за це сягають 6—7%, то в зоні Полісся з бідними грунтами такого прагнення значно менше. А немає договору — у фермера є можливість заплатити відчіпного і на тому все. При цьому втрачає й держава, адже до бюджету не надходить 15% податку з кожного такого паю. У межах одного села це може й невелика сума,  а по Україні — чималі збитки.

Дехто примудряється не розраховуватися зовсім — переважно ті підприємці, що самовільно використовують земельні ділянки паїв. «Таке трапляється тому, що наші громадяни, особливо люди похилого віку, — необізнані в цих питаннях. А сільгоспвиробник зазвичай не об’їздить ділянки, з господарем яких немає договорів, — заорює все підряд, — коментує В’ячеслав Смаль. — Із таким нам доводиться часто розбиратися: нараховувати збитки, завдані людині, і звертатися до органів прокуратури, працівники якої миттєво реагують, зобов’язуючи кривдника виплатити людині все, що належить».

Отже, у Куликівському районі за результатами моніторингу 2012 року виявлено понад 4 тисячі гектарів державної власності, на які не оформлено правоустановчих документів. Навіть якщо не всі вони під плугом, втрати надходжень до держбюджету відчутні.

 

Фахівці занепокоєні тим, що фермери тримають орні землі на голодному пайку. Фото з сайту chesapeake.org

 

Усе видно як на долоні

До кінця зими такий моніторинг буде здійснено в усіх районах області. Це значно полегшить завдання приведення земель до законодавчої бази. Треба інспекторові, приміром, перевірити господарство в Прилуцькому районі. Він, не сходячи з місця, відкриває карту і бачить увесь масив із зазначенням площ, межами паїв, якістю земель. Кожна характеристика має свій колір. Тобто  одразу видно, де є угоди і де їх немає, і на місці вже з порога можна запитувати: Іване Івановичу чи Петре Петровичу, а на яких підставах використовуються паї за номером 49, 53 і 56? Укладено угоди чи ні? Покажіть, будь ласка, документи! «Якщо таких немає — дивимося, яка культура росте, і нараховуємо нанесення шкоди власникові паю та державі, — демонструє карту співрозмовник. — Наша область першою впровадила систему такого контролю як у електронному вигляді, так і в паперовому. Незабаром плануємо провести «круглий стіл»: ділитимемося досвідом з колегами з усіх областей».

Зловживання у використанні земель виникають не лише стосовно орних площ. Часто громадяни звертаються і з проблемними питаннями щодо використання земель житлово-громадської забудови, водного, лісового фонду тощо. Усі ці заяви розглядають, де підтверджуються порушення — вживають заходів реагування, якщо є ознаки злочину — справу передають правоохоронцям. Результати цієї діяльності вражають: цього року у прокуратуру передано 10 матеріалів для примусового відшкодування: по Козелецькому району — на суму 403 тисячі гривень, по Варвинському  — на 42 тисячі, по Чернігівському — на 100 тисяч. Навіть по місту Чернігову — на 23 тисячі гривень за нецільове використання і зняття родючого шару грунту.

«Трохи скувало нашу роботу законом про основні засади державного контролю у сфері господарської діяльності, — поскаржився В’ячеслав Смаль. — Тепер нам треба погоджувати свої дії з Києвом, а це затягує процес. Звернулися громадяни, приміром, у жовтні щодо використання земель КСП, ми направили матеріал на погодження. Доки воно триває, урожай зібрано. Спробуй тепер здогадайся, що на тому полі сіяли. Це питання ми порушуємо на рівні департаменту, щоб якось спростити процедуру».

Яка земля — такий і хліб

Карти використання та якості земель — вагомий крок до виконання закону, що передбачає виготовлення проектів землеустрою з еколого-економічним обгрунтуванням сівозмін і впорядкування угідь. Після моніторингу стало зрозуміло, що бальність (показник стану) грунтів у 218 господарствах області знизилася. Якщо вміст органічної речовини (гумусу) в грунті трохи більш як відсоток — поживних речовин там майже немає. А такими пофарбованими у червоний колір тривоги  ділянками  карта регіону вкрита, мов маками. То все — орні землі на голодному пайку, хаотичні сівозміни, допотопні технології, споживацьке ставлення: посію, мовляв, ріпак чи соняхи, зароблю швидкі гроші, а потім — хай хоч і кукіль родить.

Отже, землі вкрай потрібні дбайливі господарі, які керуватимуться у роботі зазначеними проектами і завдяки цьому повернуть грунтам родючість.

В області торік виготовили лише два таких документи. Але вони не діють, оскільки досі не пройшли землевпорядної експертизи. Загалом же на Чернігівщині понад 100 гектарів земель мають 582 господарства.

Подекуди звучать нарікання на високу вартість виготовлення проектів — у межах 40 гривень за гектар. «У нас була домовленість із проектними організаціями про зменшення цієї суми наполовину, — зазначив В. Смаль. — А Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості  грунтів і якості продукції «Облдержродючість» бере за першу частину проекту, тобто за еколого-економічне обгрунтування 3 гривні за гектар. Це дуже дешево».

Справді, така ціна — щоб люди зацікавилися і взялися поліпшувати грунти. Якраз для господарів, котрі планують передати своїм онукам і правнукам не пустелю, а родючі землі.