Квітень землю теплом зігрів і дощами вмив. На травень весна покладає обов’язки запросити літо в гості, зустріти його буйноцвітом садовини, багатоголоссям птаства і солов’їними солоспівами. Останній весняний місяць важливий у прогнозах трудівників села на майбутній урожай хлібної ниви. Недаремно у народному календарі весняно-польових робіт збереглися спостереження, поради та прикмети наших прадідів стосовно впливу природних явищ на господарську діяльність.
У травні знаковими у скарбниці народних прикмет вважають такі дні: Іоанна Старопечерника (2), Юрія Весняного (6), Бориса і Гліба (15), Миколи Літнього (22), Мокія (24), Пахома Бокогрія (28), Федота Вівсяника (31). Наприклад, у моєму селищі Літині на Вінниччині була традиція: 2 травня вибілювати полотно. Цього дня жінки вимочували сувої в річці (наша вулиця Михайла Коцюбинського простягається уздовж неї), а через деякий час вибивали його праником. Потім розстеляли на траві, щоб сонце висушувало і вибілювало полотно. У цей час молодиці й дівчата накривали святковий обід і співали обрядових пісень. Пам’ятаю, матуся приносила до хати пахучі сніжно-білі сувої й клала їх у скриню. Я і три мої сестри мали з того полотна гарні обнови, а гаптовані рушники прикрашали оселю. Іванів сонячний день вважали доброю прикметою на врожай льону і конопель — найкращої сировини для виготовлення полотна.
Свято Юрія Весняного здавна відзначають у християнському світі. Подекуди у селах Західної України і в наші дні під час богослужіння виголошують обрядову молитву: «Юрію, вставай рано, відмикай землю чарівним ключем, випускай росу на тепле літо, на буйне жито — на ядренисте, на колосисте». До Юрія худобу не можна випускати на пашу. Роблять господарі це після свята. Кожну тварину хльоскають освяченою гілкою верби, «щоб не хворіли і гарно розмножувалися». На Закарпатті цей день проводів отар на пасовиська давно став традиційним велелюдним святом.
Вранішня Юрієва роса має цілющі властивості. Корисно нею вмитися, а потім походити по росяній траві босоніж. Від Юрія починали орати поле під яровину. Нічні приморозки віщують гарний урожай гречки, вівса і проса. Якщо на Юрія дощ, рік буде врожайним на все збіжжя, садовину та городину.
До свята Бориса і Гліба хліборобам слід завершити сівбу. Починаються солов’їні ночі. Кожен соліст намагається переспівати суперника у змаганні за пару. Концерти тривають доти, доки ячмінь колос не викине. «З’явився ячмінний колос — у солов’я пропав голос», — стверджує прислів’я. Якщо солов’їні трелі лунають до ранку — на тривалу гарну погоду, щедру зав’язь садовини.
Дві календарні дати весняного життєдайного місяця не пов’язані з нашими народними прикметами — 9 і 18 травня. До невигойних ран, завданих українському народові під час Другої світової війни, цими днями додаються нові, спричинені російським агресором. Гірка доля спіткала й кримськотатарський народ. Російські окупанти через 75 років поновили геноцид населення Криму. Рано чи пізно кремлівській хунті доведеться відповідати за вчинені злодіяння проти людяності. А список їх уже чималий.
На Миколи Літнього починали сіяти гречку, стригти овець. Це свято народна мудрість характеризує багатьма прикметами: до Миколи не сій гречки і не стрижи овечки; на Миколи не буває холодно ніколи; на Миколи дощовито — влітку гарно вродить жито; прийшов Миколай — коней випасай. Якщо цього дня задощить — літо буде вологим.
Святого Мокія у народі ще називають «царем граду» або «царем грому». Градобій завжди був великим лихом для посівів, бо пересівати збіжжя чи пересаджувати городину було пізно. Щоб задобрити Мокія, цього дня не слід працювати в полі чи городі. Якщо на Мокія сонце сходить у багряному серпанку, літо буде з грозами і пожежонебезпечне. Якщо випаде дощ, волога погода утримається упродовж тривалого часу. «Який Мокій, таке й літо», — каже народне прислів’я.
За давніми спостереженнями народних синоптиків, стабільно тепла погода у травні встановлюється від Пахома Бокогрія. «Прийшов Пахом — запахло теплом», — кажуть старі люди. Якщо цей день видасться теплим і сонячним, упродовж літа також буде вдосталь теплих сонячних днів.
Останній день травня знаменує свято Федота Вівсяника. Починає колоситися овес. У полі на Федота «завершуй усю весняну роботу». Якщо цього дня листя на дубі розгорнулося — на врожай зернових; якщо спочатку листям укрився ясен — літо буде засушливим. Сподіватимемося, що станеться так, як стверджує народна мудрість: «Травень квітучий — літо родюче».
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
НАШ КАЛЕНДАР
1 травня — День праці
2 травня — Всесвітній день тунця
3 травня — Всесвітній день свободи преси
8—9 травня — Дні пам’яті та примирення, присвячені жертвам Другої світової війни
8—14 травня — Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху ООН
9 травня — День Перемоги
11—12 травня — Всесвітні дні птахів, що мігрують
12 травня — День матері; 65 років тому (1954) Україну прийнято до ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці
15 травня — Міжнародний день сім’ї
16 травня — День вишиванки
17 травня — Всесвітній день телекомунікацій та інформаційного суспільства
18 травня — День науки; День Європи; День боротьби за права кримськотатарського народу; День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (1944)
19 травня — День пам’яті жертв політичних репресій
20 травня — День банківських працівників
21 травня — День Державної фіскальної служби; Всесвітній день культурного різноманіття задля співробітництва та розвитку
22 травня — День перепоховання Т. Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева; Міжнародний день біологічного різноманіття
23 травня — День Морської піхоти України; Міжнародний день з недопущення акушерських фістул
24 травня — День слов’янської писемності і культури
25 травня — День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження
25—31 травня — Тиждень солідарності з народами несамоврядних територій; 310 років тому (1709) московські царські війська зруйнували Запорозьку (Чортомлицьку) Січ
26 травня — День хіміка; 5 років тому (2014) стався перший бій за донецький аеропорт
29 травня — Міжнародний день миротворців ООН
31 травня — Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням
Ми в Google+