Давньокитайський мислитель та філософ Конфуцій багато років до нашої ери співчував тим, хто живе в епоху змін. Україні (на жаль чи на щастя) доводиться не лише жити, а й працювати в епоху відмирання старого й народження нового суспільства. Відлік від цієї точки біфуркації пішов і для колективу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» (ПАТ «ДМКД»), доленосні зміни у виробничій діяльності якого (завершення інвестиційних проектів) припали саме на 2014 рік. Модернізація та реконструкція вже зміцнили комбінат, зробивши його більш впливовим гравцем на світовому ринку продукції зі сталі.

Порятунок  у 200 мільйонів

ПАТ «ДМКД» нині нагадує пацієнта, який переніс складну операцію, але стан його здоров’я вже не викликає занепокоєння у лікарів. За словами фінансового директора Корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Євгена Потапова (підприємство у складі цієї корпорації), комбінат швидко став «одужувати».

— Якби його не почали «лікувати» два роки тому, — коментує фінансист, — «Дзержинка», мабуть, наказала б довго жити. Бо лише за два останні роки збитки від її роботи становили сотні мільйонів гривень. Багато хто з акціонерів у 2012-му вважав, що утримувати таке підприємство не має сенсу. Але менеджери комбінату надали інвесторам план порятунку підприємства вартістю 200 мільйонів доларів.

Вони переконали акціонерів у тому, що витратити потрібно буде ще  300 мільйонів «зелених», допоки на ПАТ «ДМКД» триватимуть будівельні роботи. І лише тепер, коли всі побачили «світло в кінці тунелю», стало ясно, що жертви були не даремні: на думку фахівців, після виведення на проектну потужність нового прокатного стану комбінат за своїми характеристиками стане одним із найкращих в Україні. Попри те, що Корпорація не має власної сировинної бази.

Замість газу — пил

Одним із ключових проектів плану порятунку ПАТ «ДМКД» було будівництво установки пиловугільного вдування (УПВВ), яка мала замінити дорогий природний газ у виробництві на пиловугільне паливо.

— До впровадження технології вдування пиловугільного палива комбінат приступив у тому ж 2012 році, — приєднується до розмови Генеральний директор ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» Максим Завгородній. — Щоправда, перед цим ми ретельно вивчили пропозиції виробників цього обладнання, досвід роботи підприємств, де його вже використовують. Це допомогло визначитися з вибором постачальників та оптимальної технології в умовах комбінату. До речі, постачальники через зимові події 2014 року в Києві ледь не зірвали шефмонтаж технологічного обладнання на кінцевій стадії, оцінивши ситуацію в Україні як форс-мажорні обставини. Довелося спілкуватися із зарубіжними партнерами по скайпу в режимі відеоконференцій і виконати частину робіт з установлення УПВВ самостійно, узгоджуючи свої дії з проектним інститутом ТОВ «Гіпромез» (м. Маріуполь) та компанією Paul Wurth (Люксембург) — виробником технологічного обладнання. Та, попри все це, весною 2014-го ми завершили ремонт доменної печі №9, запустили безпосередньо УПВВ.

Першу продукцію у травні 2014 року видав реконструйований стан 400/200. Фото автора

За підрахунками фахівців, впровадження технології пиловугільного вдування знизить собівартість однієї тонни чавуну на 30 доларів США при зростанні коефіцієнту використання корисного об’єму доменної печі. На комбінаті також очікують збільшення продуктивності доменних печей приблизно на 10%. Витрати ж на впровадження прогресивної технології (це — 125 мільйонів доларів США) окупляться за два-три роки. Окрім того, з переходом на використання ПВВ комбінат зекономить до кінця 2014 року близько 200 мільйонів кубічних метрів природного газу. Це — майже 50% річних витрат підприємства в цілому.

За 11 років Максим Завгородній пройшов шлях від начальника відділу до генерального директора

Об’єкт №2

Аналогічний за значимістю та обсягами будівництва УПВВ в доменному цеху — проект масштабної реконструкції сортопрокатного цеху. Аби генеральний підрядник — компанія ТОВ ПСП «Азовінтекс» (м. Маріуполь) — побудував середньосортно-арматурний стан 400/200, восени 2013 року цех повністю зупинили на 225 діб. На відміну від монтажу УПВВ, роботи тут проводили чітко за графіком. Тому вже у квітні 2014 року ввели в експлуатацію арматурно-проволочний стан-200, що забезпечило випуск сортової високомаржинальної продукції — катанки та арматури в бунтах.

— Перші три тисячі тонн комерційної катанки в бунтах ми реалізували на внутрішньому ринку, — продовжує Максим Сергійович. — Новий вид продукції зацікавив також закордонних споживачів, зокрема, італійців, іспанців, індійців. Одночасно з уведенням в експлуатацію бунтової лінії продовжували роботу з будівництва іншої — сортової лінії, яка забезпечить випуск металу в пачках на сучасному енергоефективному обладнанні з розширеним асортиментом. Крім того, у сортопрокатному цеху передбачено встановити додаткове обладнання, яке сприятиме збільшенню продуктивності стану до 1450 тисяч тонн зміщеного сортаменту на рік. Це значно розширить можливості комбінату.

Доменник — професія нащадків Прометея, кажуть на ДМКД

Для збереження довкілля

До речі, реконструкція та модернізація виробництва значно поліпшили екологічну безпеку підприємства. Це підтвердив сертифікат по системі екологічного менеджменту згідно з вимогами міжнародного стандарту ISO 14001, виданий органом сертифікації TUV-Thuringen (Німеччина). У 2013 році ПАТ «ДМКД» отримав диплом за ефективне рішення екологічних програм.

— Поліпшення стану повітряного басейну на території комбінату та міста Дніпродзержинська великою мірою залежить від роботи агломераційного цеху, — переходить до аналізу Генеральний директор. — Спочатку планували встановити в ньому аспіраційну установку. Але, вивчивши досвід інших вітчизняних та зарубіжних комбінатів, дійшли висновку, що екологічно безпечний для довкілля агломерат можна випускати за рахунок поліпшення якості сировини. Впровадження так званого кільцевого охолодження майже вдвічі знижує в ній вміст дрібних фракцій та сприяє продуктивнішій роботі вже згаданої УПВВ. У вирішенні цього питання ми сподіваємося на допомогу відомої компанії Siemens VAI (Австрія), з якою вже провели переговори і обладнання якої передбачає більш жорсткі, ніж чинні в Україні, стандарти викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Одне слово, планів у підприємства ще багато. Але радує те, що вони цілком реальні. На ПАТ «ДМКД» усе спочатку добре вивчають, обраховують, а лише потім — запускають у роботу. Чи не тому «Дзержинка» залишається основним містоутворюючим підприємством, валовий випуск продукції якого становить понад 60% загального обсягу промислового виробництва Дніпродзержинська. До міської казни комбінат перераховує за рік понад 200 мільйонів гривень, або понад третину всіх надходжень. При цьому ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат  ім. Ф. Е. Дзержинського» не допускає жодних порушень законодавства щодо своєчасної виплати заробітної плати працівникам та перерахувань до бюджетів усіх рівнів.

ДОВІДКА «УК»

До ексклюзивної продукції ПАТ «ДМКД», визнаної на світовому рівні, належить заготовка осі для залізничного транспорту, що відповідає американському стандарту ААR М-101. Ця продукція користується великим попитом на Північноамериканських залізницях, які зробили на «Дзержинці» замовлення (10 тисяч тонн) до середини жовтня 2014 року. До ексклюзивної продукції ПАТ «ДМКД» належать і шпунтові палі типу  «Ларсен», які використовують у будівництві та на гідротехнічних спорудах. Нині близько 80% продукції комбінат реалізує на ринках Близького Сходу, Єгипту, Турції, Канади, США, решту — продає в Україні, Росії, Індії та інших державах.

ДОВІДКА «УК»

ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» — одне з найбільших металургійних підприємств України з повним металургійним циклом, входить до Корпорації  «Індустріальний Союз Донбасу». Спеціалізується на виробництві велико- та середньосортного фасонного і сортового прокату загального та спеціального призначення, а також трубної заготовки для виготовлення труб нафтогазового призначення. Комбінат надає послуги корпоративним клієнтам світового класу. Потенціал підприємства дає змогу випускати понад 5,5 мільйона тонн агломерату, 3,2 мільйона тонн чавуну, 3,55 мільйона тонн сталі та 3,6 мільйона тонн готової продукції.