Минулого тижня у Брюсселі оприлюднили документ, на який давно очікували. «Стратегічний компас» — це спільне стратегічне бачення країн Євросоюзу, яке визначає його політику в галузі безпеки та оборони на наступні 5—10 років. У ньому столиці виклали оцінки загроз безпеці й спробували виробити спільний план, спрямований на посилення військового потенціалу ЄС. 

Спільна відповідь на спільні виклики

Розмови про укладення такого документа точилися ще з літа 2020 року. З ініціативою його написання виступила Німеччина, яка на той час головувала в ЄС. Протягом десяти місяців дипломати обговорювали безпекові потреби, можливості й виклики своїх держав. І ось «Стратегічний компас» уперше винесли на обговорення міністрів закордонних справ і оборони ЄС, які намагалися визначити, наскільки ЄС готовий посилити свою роль як гаранта безпеки, вагомого гравця, чию думку враховують під час врегулювання конфліктів, що напряму чи опосередковано зачіпають його інтереси. У ЄС запевняють, що цей документ не стане черговою декларацією. 

«Це програма дій з конкретними заходами й строками їх виконання», — заявив верховний представник ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель, представляючи проєкт. Він наголосив, що «ЄС має діяти надійніше, швидше та рішучіше у відповідь на кризи».

28-сторінковий документ складається із пропозицій за чотирма напрямами: «Діяти», «Убезпечити», «Інвестувати», «Співпрацювати з партнерами». У першій частині «Стратегічного компаса» йдеться про створення сил швидкого реагування. Ідея для ЄС, який не має власної армії, не нова і обговорювали її не раз. Особливо активною була дискусія 1999 року, коли певні столиці пропонували ЄС створити власні збройні сили чисельністю до 60 тисяч. Але тоді багато країн налякала перспектива збільшення видатків на оборону. 

Цього року про власні сили швидкого реагування заговорили, коли у вересні виведення військ НАТО та союзників з Афганістану призвело до стрімкого захоплення влади у країні радикальним ісламським рухом «Талібан», а операція евакуації з Афганістану зазнала кількох серйозних провалів. Тоді Жозеп Боррель заявив журналістам: «Потреба в потужній європейській обороні очевидніша, ніж будь-коли». 

У першій частину проєкту «Стратегічного компаса» йдеться, що у сили швидкого реагування ЄС має входити сухопутний, повітряний та морський компоненти. Чисельність таких сил має становити до 5 тисяч, і з 2025 року вони мають бути готові вирушати на виконання завдань у зони конфліктів. Залежно від того, яке саме завдання буде покладено на сили швидкого реагування, змінюватиметься кількість, враховуватимуть досвід і відповідний тренінг особового складу, а також його технічне оснащення. 

У частині «Убезпечити» йдеться про протистояння гібридним загрозам, кібер-атакам і безпеці. За словами Жозепа Борреля, ідеальним прикладом гібридної загрози, про яку йдеться в документі, може стати нинішня ситуація на кордоні Білорусі та Польщі. 

«Така команда швидкого реагування ЄС на гібридні загрози могла б тимчасово підтримувати національні рухи в конкретних ситуаціях, подібних до тієї, яку спостерігаємо в Білорусі, Польщі та Литві», — сказав Жозеп Боррель. Він констатував, що «на сьогодні у нас немає таких інструментів», і вкотре наголосив, що на кордоні з Білоруссю «маємо справу з гібридною війною, в якої багато відтінків сірого між миром і класичною війною, коли все можна використовувати як зброю». 

Третю частину, «Інвестувати», присвячено необхідності розвивати інновації та зменшувати технологічну залежність ЄС від третіх країн. Ідеться про виробництво безпілотників, танків і космічні спостереження. 

В останньому розділі йдеться про співпрацю ЄС із партнерами, переважно НАТО, адже більшість країн-членів Євросоюзу входять до складу Альянсу. У «Стратегічному компасі» передбачено посилення співпраці з регіональними об’єднаннями, такими, як Африканський союз та ОБСЄ. Основними партнерами ЄС у галузі оборони в документі названо США, Канаду, Велику Британію та Норвегію. У цьому розділі коротко згадано і про Україну. З нею, а також Грузією та Молдовою, ЄС має намір посилити співпрацю у протистоянні гібридним загрозам у галузі кібербезпеки. 

«Стратегічний компас»: далі буде

«Цей документ реалістичний і водночас амбітний», — сказав міністр оборони Словенії Матей Тонін, чия країна головує в ЄС. Проте поспілкувавшись із колегами, він визнав, що «Стратегічний компас» потрібно доопрацювати. Адже в дискусії стало очевидним, що бачення загроз у країн-членів ЄС різне. Якщо країни Балтії, Польща, Чехія, Швеція вважають такою загрозою Росію, то Італію, Іспанію, Грецію і Португалію більше цікавлять проблеми Середземноморського регіону. А деякі країни, особливо Східної Європи, висловлюють побоювання, що створення сил швидкого реагування ЄС послабить і розмиє роль НАТО. Жозеп Боррель заперечив цей аргумент, зауваживши, що плани ЄС сформувати спільні оборонні й безпекові пріоритети «зроблять і ЄС, і НАТО сильнішими». Він повідомив, що президент США Джо Байден підтримує посилення оборонних потужностей ЄС.

Прихильники спільної безпекової стратегії ЄС кажуть, що «Стратегічний компас» став першою спробою ЄС розробити всеосяжне бачення того, як країни Євросоюзу можуть спільно вирішувати широкий спектр глобальних загроз. План передбачає конкретні терміни досягнення цих цілей. Але кількість скептиків цієї ідеї чимала. Вони нагадують, що ЄС уже намагався сформувати спільні військові сили, але далі балачок ця справа не пішла.  

Однак «Стратегічний компас» має істотну підтримку ключових членів ЄС, які домагатимуться його ухвалення. Очікують, це відбудеться в березні 2022 року в Парижі, коли Франція розпочне головувати в ЄС. А наступного місяця документ винесуть на обговорення саміту глав держав і урядів ЄС, який відбудеться у Брюсселі.