Керівник групи
експертів проекту ЄС
Александер БАКОВСКІ

Концепцію європейського дослідницького простору створено на початку нинішнього тисячоліття як відповідь країн ЄС на економічні виклики сучасності. Її головними інструментами стали Рамкові програми, через які здійснюється фінансування наукових розробок практично в усіх сферах науки і технологій. Про участь України в таких роботах ми розмовляємо з керівником групи експертів проекту ЄС "Офіс спільної підтримки для сприяння інтеграції України до європейського дослідницького простору" Александером БАКОВСКІ.

- Пане Баковскі, то куди нам пропонують інтегруватися, що являє собою європейський дослідницький простір?

- Власне, це єдина система наукових досліджень та інновацій, яка має відповідати потребам економічного зростання та підвищення якості життя на всіх територіях співдружності. Вона ефективно функціонує завдяки координаційній роботі, яка унеможливлює дублювання програм, адже спільно визначаються і пріоритети в тих чи тих напрямках знань, і конкретна тематика розробок. Це особливо важливо в тому сенсі, що фінансування відбувається як із загального бюджету ЄС, так і через бюджети окремих країн, які, до речі, виділяють значно більші суми. Однак в обох випадках брати участь у проектах, зрозуміло, на конкурсних засадах може будь-яка зацікавлена організація Європейського Союзу.

- Відомо, що до освоєння європейського дослідницького простору запрошена й Україна, адже від здобуття незалежності декларує свої наміри до членства у співдружності. Як почувається вона серед інших учасників?

- Уперше українські науково-дослідницькі організації долучилися до участі у спільних розробках П'ятої та Шостої рамкових програм, які тривали 5 років. Строк нинішньої, Сьомої Рамкової програми ЄС з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційних заходів (РП7), продовжено до 7 років - вона почалася в 2007-му і завершиться в 2013-му. Бюджет становить 54 млрд євро. Саме для підтримки її діяльності на українських теренах і спрямована робота нашого офісу. У програмах ЄС Україна має статус третьої країни, тобто від неї не вимагається фінансового внеску, який, скажімо, мають робити навіть асоційовані члени. Водночас вона не може подавати проекти на розгляд Єврокомісії від свого імені - тільки в складі консорціуму, основу якого становлять організації з країн ЄС. Хоч гроші за виконання робіт українські учасники отримують нарівні з іншими.

- Скільки українських організацій скористалися можливістю попрацювати в цій програмі?

- За останній, 2010-й, дані ще не систематизовані, а два попередні роки "зібрали" 780 заявок переважно від представників академічних інститутів та університетів.

- Які напрямки українці визначили для себе пріоритетними?

- Порівняно з іншими країнами Європи, найпомітніша участь України в такому багатоаспектному напрямку, як "Навколишнє середовище", де прагнуть сказати своє слово вчені з різних галузей знань. Також непогано представлена космічна і авіаційна тематика.

На жаль, з незрозумілих для мене причин, ваші фахівці з матеріалознавства майже не подають заявок, а саме вони мають грунтовні напрацювання в цій царині й неабиякий авторитет у своїх європейських колег. Також серед аутсайдерів інформаційні технології.

- Скажіть, будь ласка, яка доля чекає спільні розробки, адже в полі зору дослідників не тільки фундаментальна наука?

- Фундаментальні дослідження - частина програми. Переважна більшість з них мають прикладний характер і націлені на реальне застосування. Слід зазначити, що до наукових консорціумів зазвичай входять підприємства або інші організації, які в проекті фігурують як "кінцевий одержувач". Їхня участь, до речі, не номінальна, вони активно впливають на перебіг дослідницьких процесів, вимагають дотримання саме тих параметрів, які їм насамперед потрібні. Скажімо, це може бути лікарня, якщо лікарський колектив зацікавлений у новій діагностичній методиці. Після її створення саме на території учасника відбувається її тестування і подальше впровадження.

- Українські підприємства теж беруть участь у складі консорціумів?

- На жаль, їх дуже мало. Це прикро, адже вони втрачають можливість рухатися вперед, використовувати передові європейські технології. Ще гірша ситуація склалася щодо малого і середнього бізнесу - жодного учасника. Хоч у Сьомій рамковій програмі підприємницькі структури можуть брати участь в усіх проектах. Це пов'язано з тим, що в Європі саме вони - головне джерело зайнятості населення. Наш офіс вже провів кілька заходів, які популяризують серед цього сегмента учасників переваги співпраці з європейськими партнерами.

Загалом дуже важливо, щоб хтось наважився зробити перший крок - тоді інші наслідуватимуть їхній досвід. Так було в моїй рідній Польщі. 2001 року участь у європейській програмі взяли тільки кілька підприємницьких структур, зате потім - сплеск активності. Адже всі пересвідчилися, що тісні зв'язки з успішними колегами додають імпульсу розвитку їхнього бізнесу.

- Більш ніж упевнена, що переважна більшість учасників Рамкової програми - ті організації, які вже мали досвід спілкування з іноземними партнерами. Адже існують певні вимоги до оформлення заявок, треба провести пошукову роботу, щоб визначитися з темою, а без знання англійської мови це практично неможливо зробити...

- Так, це ще одне пояснення того, чому участь України в програмах ЄС не відповідає її науковому потенціалу. Все світове наукове товариство послуговується саме англійською, яка єдина визнана мовою міжнародного спілкування. Без її знання орієнтуватися в науковому світі неможливо. Це стосується і Рамкових програм ЄС - перекладати той величезний пласт інформації, яка практично охоплює всі сфери дослідницької діяльності, неможливо і недоцільно. Та й спілкуватися з партнерами теж треба.

- Які питання будуть у центрі уваги вашої сьогоднішньої конференції?

- На цьому зібранні ми плануємо широко обговорити два напрямки, які вважаємо стратегічними, бо вони мають чи не найбільший вплив на участь України в Сьомій рамковій програмі. Так, донині не поновлено науково-технічну угоду між Україною і Євросоюзом, термін якої завершився ще 2009 року. Мабуть, немає сенсу пояснювати, що така ситуація унеможливлює повноцінну реалізацію будь-яких проектів. Також створення та державна підтримка системи національних контактних пунктів РП7, покликаних активізувати участь українських наукових організацій в дослідницьких програмах ЄС. Ми готові до нового партнерства, слово - за Україною. Окрім того, заплановано зустрічі з адміністративними та бухгалтерськими структурами організацій-учасників, які ще не мають досвіду партнерської співпраці з колегами з ЄС.

ДOСЬЄ "УК"

Александер БАКОВСКІ. У 1987 році отримав науковий ступінь доктора в галузі електромеханіки Варшавського технологічного університету. У 2000 році розпочав свою діяльність у Національному контактному пункті Сьомої рамкової програми ЄС з досліджень (РП7). Д-р Баковскі був національним представником програмних комітетів РП6 та РП7. Віце-президент польської Асоціації бізнесових та інноваційних центрів (PІBCA).