Якнайширше двостороннє співробітництво та взаємодія в євроінтеграційній сфері — ці питання були головними в порядку денному державного візиту в Республіку Польща Президента Петра Порошенка. Їх детально обговорювали не тільки під час зустрічі глав двох держав віч-на-віч, а й у розширеному форматі.
Всебічна підтримка
Ратифікація Польщею Угоди про асоціацію Україна — ЄС задала тон усім подальшим переговорам. «Сьогодні історичний момент, — цитує слова Петра Порошенка його прес-служба. — Підписано грамоту про ратифікацію угоди між Україною та ЄС. Це нова історична реальність, процес зближення України з ЄС».
І це не просто підпис під документом. Польський президент Броніслав Коморовський пообіцяв, що його країна й надалі ділитиметься євроінтеграційним досвідом і шукатиме нових шляхів, аби передати його українським колегам, взявши за «обов’язок допомогти Україні в її захисті та євроінтеграції». Передусім у реалізації реформ, які свого часу допомогли Польщі і мають допомогти Україні, переконаний президент сусідньої держави.
Петро Порошенко подякував колезі за засудження російської агресії на сході України, всебічну підтримку її територіальної цілісності та суверенітету, а також підтримку санкцій проти Росії і надання польської гуманітарної допомоги для внутрішньо переселених громадян України — як вияву справжньої дружби.
Вагомими кроками на шляху поглиблення міжнародної і двосторонньої співпраці стало як створення спільної Литовсько-польсько-української бригади, так і подальше спрощення перетину міждержавного кордону, зокрема режиму місцевого прикордонного руху. Наскільки це важливо для нас, свідчить хоча б той факт, що під час державного візиту в Польщу Президент України відвідав місто Люблін, де ознайомився з місцем майбутньої дислокації військового багатонаціонального підрозділу, його структурою, розподілом зон управлінської відповідальності кожної з трьох країн та його функціональними можливостями. На думку глави держави, цей підрозділ не лише яскравий приклад військової кооперації та взаємодії трьох близьких країн, а й надійна сучасна база для вдосконалення військової майстерності. Командир бригади показав Президенту бойову техніку та сучасні засоби комунікації, а також командно-штабні, оперативно-тактичні, санітарні та медичні машини, автомобілі зв’язку.
«Українські військові, — констатував Петро Порошенко, — мають змогу в цій бригаді підвищувати свою військову майстерність. Така кооперація дасть змогу нашій армії перейти на сучасні стандарти і значно підвищити свою бойову готовність».
У Варшаві Президент зустрівся з маршалком Сенату Республіки Польща Богданом Борусевичем та маршалком Сейму Радославом Сікорським. У розмові з очільниками верхньої та нижньої палат польського парламенту глава нашої держави високо оцінив активні зусилля Сейму й Сенату Польщі з підтримки суверенітету й територіальної цілісності України. Петро Порошенко подякував маршалкам за особисту проукраїнську позицію та засудження російської агресії одразу після подій у Криму, за активну участь польських депутатів у роботі місій спостереження за парламентськими та президентськими виборами в Україні. Він також закликав до активізації співпраці на рівні профільних комітетів з особливим акцентом на запозиченні законотворчого досвіду Польщі в імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.
Петро Порошенко має намір одразу після повернення з Польщі внести на розгляд Верховної Ради проект закону про відмову України від позаблокового статусу. Про це він заявив у своєму виступі на спільному засіданні Сейму та Сенату Республіки Польща.
«Сьогодні незаперечний факт, — наголосив він, — що проголошена в 2010 році позаблоковість України не змогла гарантувати нашу безпеку і територіальну цілісність. Тому в цьому залі я вирішив проголосити та повернути країну до курсу на інтеграцію до євроатлантичного безпекового простору. Одразу ж після повернення в Україну я внесу на розгляд парламенту законопроект про відмову від позаблокового статусу».
Президент наголосив на необхідності перегляду існуючих систем глобальної безпеки. Він переконаний, що в умовах, коли зруйновано політичну рівновагу і стабільність Європи, ми маємо шукати нові спільні засоби гарантування безпеки. І це стосується не лише України, яка зіткнулася з брутальною агресією, а й усіх країн континенту.
Минуле не завадить майбутньому
На спільному засіданні Сейму та Сенату Петро Порошенко подякував польському народові за підтримку у важкі часи, які зараз переживає Україна, та зазначив, що обидва народи мають не тільки спільне минуле, яке не завжди було простим, але й спільне європейське майбутнє.
«Я впевнений, що коли-небудь українці поруч із поляками та іншими європейськими народами вирішуватимуть питання внутрішнього розвитку Європейського Союзу. Хочу запевнити вас, що ми не боїмося цієї відповідальності, не втратимо шанс, який вибороли. Саме вибороли. Український народ заплатив високу ціну за високе і горде право називатися європейським народом», — наголосив Петро Порошенко.
Він мріє про той час, коли на сайті Європейського Союзу з’явиться версія українською мовою, і після завершення своєї президентської каденції він матиме змогу балотуватися депутатом Європейського Парламенту від України.
Аби Україна якнайшвидше долучилася до європейської спільноти, обидві країни докладатимуть максимум зусиль. Про конкретні кроки на цьому шляху йшлося під час зустрічі Петра Порошенка з головою Ради Міністрів Республіки Польща Евою Копач. Серед пріоритетів — розширення торговельно-економічних зв’язків між сусідніми державами. Саме задля пожвавлення економічної співпраці планується провести спільні засідання урядів України та Польщі, чергове засідання Міжурядової комісії з питань економічної співпраці та візит Еви Копач в Україну на початку наступного року. Відвідати нашу країну з державним візитом у першому півріччі наступного року Петро Порошенко запросив і Броніслава Коморовського.
Тетяна КИРИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+