«Голландський день молока» пройшов нещодавно в Маньківському районі на Черкащині. Назва заходу дещо незвична, але за суттю правильна, адже з ким, як не з представниками Королівства Нідерландів, де давно одержують рекордні результати в цій галузі, слід відверто спілкуватися, аби й самим досягти успіху? На своєрідному форумі, що його організували Посольство Нідерландів в Україні спільно з Українською асоціацією виробників молока і агроконсалтинговою компанією «Дикун» за сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства України, голландські та українські експерти ділилися досвідом догляду за молочною худобою та організації господарства. Учасники форуму ознайомилися із сучасними технологіями, матеріалами й устаткуванням для молочного сектору тваринництва. Відзначали важливість співробітництва українських і голландських виробників молока у сфері обміну знаннями, спільної роботи, управління виробництвом. Українським підприємствам, наголошували зокрема зарубіжні представники, потрібно розвивати прагматичний підхід, ширше використовувати досвід кооперації, а також стимулювати споживання молочної продукції.
Учасники форуму підкреслювали й важливість таких чинників стійкого розвитку виробництва, як контроль захворюваності, логістика, енергетика. Хтось навіть зауважив, що перспектива поєднання селекційних досягнень та новітніх технологій Нідерландів з унікальними кліматично-географічними умовами України, надзвичайно комфортними для ведення аграрного бізнесу, наявністю великих виробничих комплексів може дати старт новому розвитку галузі.
На Черкащині накопичено значний досвід впровадження інтенсивних технологій виробництва тваринницької продукції, що дає змогу економити матеріальні та трудові ресурси, значно підвищувати продуктивність праці та якість продукції. У деяких районах створюють нові тваринницькі комплекси з виробництвом продукції на промисловій основі та на основі нових економіко-правових відносин, що особливо приваблює голландців. За останні три роки введено в дію чотири сучасних молочних комплекси на 1750 голів корів. Нині проводиться реконструкція та добудова ще трьох сучасних молочних комплексів на 6,5 тисяч голів.
Економічний потенціал області в розвитку тваринництва ще далеко не вичерпано. Один із прикладів цього — ферма по-голландськи у СТОВ «Кищенці» Маньківського району, де господарює громадянин Нідерландів Кейс Хоусінга. Маючи близько півтисячі корів, планує збільшити поголів’я до 3,5 тисячі.
— Ми вже понад 10 років на Черкащині, — розповів учасникам форуму директор СТОВ «Кищенці» Кейс Хоусінга. — Коли придбали ферму, там було 250 корів, які давали лише по 4 кілограми молока на день і яких обслуговувало 60 працівників. Тоді дешевше було здати тварин на м’ясо й відправити людей додому. Але селянам потрібна робота. Хто ж подбає про них? Та й землю в них орендуємо, отож слід рахуватися з потребами людей. Тому корів ми залишили. Ось тільки доглядати стали по-іншому. Нині вони дають щодня по 24 кілограми молока кожна.
На фермі поліпшили умови утримання худоби, зокрема дали доступ свіжому повітрю, відремонтували водогін, опалення. Поставили доїльну установку «Карусель». Минулої осені завезли племінних теличок з європейських держав. Планують незабаром різко збільшити дійне поголів’я і вийти на 8,5 тисячі кілограмів молока на рік від корови. Розраховують і прибуток: незабаром кожен кілограм молока має давати гривню прибутку.
Великій фермі потрібна й велика земля. В оренді у фермера земельних паїв майже на 15 тисяч гектарів у Маньківському й Жашківському районах. І хоч сьогодні ситуація з землею непроста, голландський фахівець покладає неабиякі надії на місцеву владу, очікуючи сприяння й допомоги.
Цікаво було почути й думки Рейноуд ван Гента, представника компанії Veepro Holland. Він зокрема звернув увагу на те, як має бути сьогодні облаштовано ферму, адже в тваринницьких приміщеннях багатьох українських господарств часто бракує свіжого повітря, сухої і чистої підстилки, зручної підлоги. Корівник потрібно чистити двічі на день, а не раз на тиждень. А стійло не повинне бути тісним — корова має комфортно лежати 12-15 годин на добу. Важлива подробиця: на наших підприємствах багато корів кульгають. Тим часом за станом ратиць можна визначити, наскільки правильна технологія годівлі й утримання тварини. А сам їхній стан впливає на молочну продуктивність: якщо корова кульгава, вона недобирає 10-20% молока.
Вже і в Україні настають часи роботів на молочних фермах, наголосив представник компанії Lely East Володимир Боровик. Автоматичний пастух, такий самий підгортач корму, модульний доїльний апарат, який одразу видає лабораторний аналіз, доїльний робот… Все це вже реалії сьогодення.
Підсумовуючи «Голландський день молока», директор департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації Оксана Криницька зазначила:
— Упевнена, що почуте і побачене на «Голландському дні молока» учасники цього заходу обов’язково використають у власних господарствах. Робота СТОВ «Кищенці» Маньківського району — це позитивний приклад реалізації іноземних інвестицій в економіку.
Ми в Google+