Резонансне рішення Конституційного Суду України, яким було скасовано кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації, а також визнано неконституційними деякі пункти і статті Закону України «Про запобігання корупції» щодо повноважень НАЗК, шокувало Брюссель. Адже антикорупційна реформа — одна з підвалин відносин України та ЄС і запорука євроінтеграції, яка вже запропонувала українцям певні переваги: відкриття спільного економічного ринку, безвізові мандрівки і безпрецедентну фінансову допомогу. Тож мотивів, якими керувалися судді КСУ, фактично давши зелене світло безкарності корупціонерів, у Брюсселі не зрозуміли.

Перша реакція ЄС на рішення КСУ дійшла до України у вигляді службового листа Представника України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, який опинився у розпорядженні ЗМІ. У ньому Микола Точицький, посилаючись нa неофіційні розмови із представниками Єврокомісії, інформував Київ, що в ЄК вважають рішення КСУ ймовірною підставою для призупинення безвізового режиму.

Тим часом в офіційних коментарях щодо цієї ситуації представники ЄС про безвіз не згадують. Так, речник ЄС із зовнішньої політики Петер Стано заявив, що в ЄС із тривогою відзначають вплив останнього рішення КСУ на елементи антикорупційного законодавства України. Оскільки воно «має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури і ставить під сумнів деякі міжнародні зобов’язання», які взяв на себе Київ перед західними партнерами. Речник ЄС додав, що Європейський Союз закликає українську владу вжити заходів для якнайшвидшого відновлення необхідних умов для ефективного функціонування антикорупційної системи відповідно до Конституції України і готовий їй у цьому допомогти.

Антикорупційна реформа — непорушний пріоритет

Цими днями у Брюсселі перебувала перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова. Того дня, коли вона мала переговори у Європейській службі зовнішньої діяльності та взяла участь у засіданні Комісії Україна — НАТО, скандал щодо можливої втрати Україною безвізового режиму через рішення КСУ набув кульмінації. Проте, за словами Еміне Джапарової, на офіційному рівні під час переговорів з нею європейські чиновники питання проблемних моментів рішення КСУ, і зокрема ймовірності призупинення безвізового режиму не порушували. Про це вона повідомила, відповідаючи на запитання журналістів у Брюсселі.

«На зустрічах, на яких я була, таких запитань не отримувала», — наголосила дипломатка, додавши, що українська сторона готова на них відповідати.

Еміне Джапарова послалася на слова міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який заявив, що «питання європейської та євроатлантичної інтеграції, інкорпороване у Конституцію для захисту зокрема антикорупційної реформи й антикорупційних органів, непорушне».

«І ми готові на всіх можливих рівнях захищати ці позиції», — наголосила дипломатка.

Тягар відповідальності не на українських громадянах

У Європарламенті на скандальне рішення КСУ реагують ще більш критично. «Це рішення загрожує призупинити прогрес, досягнутий у розвитку антикорупційної інфраструктури, й викликає серйозну стурбованість європейських партнерів», — заявила литовська євродепутатка Раса Юкнявічене. Саме прогрес в антикорупційній реформі дав змогу Україні просунутися далі у відносинах з Європейським Союзом і став умовою для отримання безвізового режиму.

«Я переконана, що безвізовий режим — значне досягнення для громадян ЄС та України і що український народ не повинен нести тягар наслідків рішення КСУ», — заявила Раса Юкнявічене. Проте вона наголосила, що «призупинення безвізового режиму може бути можливим, якщо країна відмовиться забезпечити виконання критеріїв, котрі лежать в основі угоди. Сподіваюся, що Президент Зеленський та український уряд докладуть зусиль, щоб забезпечити негайну реакцію на рішення Конституційного Суду в межах своїх повноважень», — сказала Раса Юкнявічене. За її словами, у Європарламенті розраховують «на відповідальні дії української влади, спрямовані на усунення законодавчих недоліків, що гарантуватиме продовження прогресу в антикорупційній реформі».

Президент пропонує оновити склад КСУ

Реакція Президента Володимира Зеленського на сигнали з ЄС та невдоволення українського суспільства рішенням КСУ була миттєвою. Він скликав термінове закрите засідання РНБО, щоб визначити способи реагування на ситуації, спричинену рішенням КСУ, яке становить загрозу для національної безпеки та оборони країни.

«Нищівні удари, які завдаються досягненням країни у сфері боротьби та ефективної протидії корупції, не можуть залишатися поза увагою. Необхідна негайна й жорстка оцінка рішенням окремих суб’єктів, дії яких стають дедалі суспільно небезпечнішими», — заявив глава держави. Підсумком засідання РНБО став законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», який Президент України подав до Верховної Ради. У ньому запропоновано повністю оновити склад КСУ та визнати його рішення про скасування кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків)». У першій статті законопроєкту зазначено, що рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року ухвалювали судді «в умовах реального конфлікту інтересів». Документ пропонує повернути чинність редакції закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України, які були чинними до ухвалення вищезгаданого рішення КСУ. Друга стаття пропонує припинити повноваження складу КСУ і невідкладно почати відбір на конкурсних засадах нового складу суду. У документі ідеться про «зухвале та безпрецедентне порушення» КСУ засад діяльності та про «спробу повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні».

У пояснювальній записці, яка супроводжує законопроєкт, наголошено, що його розроблено «з метою забезпечення дотримання конституційного ладу в Україні та недопущення узурпації влади суддями Конституційного Суду України».

По закінченні засідання РНБО Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив НАЗК поновити доступ до реєстру електронних декларацій, який було закрито на виконання рішення КСУ.

«Електронне декларування — це шлях до прозорості, доброчесності чиновників, і сьогодні він поставлений під загрозу. Кабінет Міністрів з ініціативи Президента України затверджує рішення, яке стане кроком до відновлення повноцінної роботи реєстру декларацій», — заявив Прем’єр.

За його словами, «кожен українець зможе знову зайти і побачити декларації чиновників і політиків, зокрема тих, які намагаються знищити антикорупційну реформу».