За традицією, вживаємо слово «орда» у суто негативному контексті — як безладне, свавільне й беззаконне юрмище. Насправді ж історія свідчить інакше: Золота Орда була першою у світі державою, яка жила за конституцією — це була славнозвісна Велика Яса Чингізхана.

Найцікавіше, що й сам хан, хоч мав фактично необмежену владу, за свідченнями середньовічних істориків, був прикладом чіткого дотримання законів, які сам встановив. Інша річ, що ці закони здаються нам незвичними і надмірно жорстокими. Так, ординці знали лише два види покарань: за легші провини — тілесні кари, за тяжкі злочини — смерть. Це зрозуміло: у кочовиків з їхнім способом життя в’язниць не могло бути.

А щоб збагнути сенс деяких їхніх законів, спробуймо зрозуміти мораль Орди. Вона ґрунтувалася на принципі колективної відповідальності: за провину одного воїна карали весь десяток, в якому він служив: мовляв, недогледіли, не виховали товариша належно, отже, винні! Так само за провину десятка карали сотню тощо. І цей принцип поширювався не лише на самих ординців, а й на всіх жителів підвладних територій.

Наприклад, монголи нещадно боролися з розбоєм, саме за їхнього панування Великий степ уперше в історії став безпечним для подорожніх — своєрідна предтеча теперішньої ідеї Євразійського транспортного коридору. До речі, саме за часів Орди запровадили ямську службу, а за станом доріг і безпекою перевезень пильно стежили.

Для убезпечення шляхів правителі улусів мали найширші повноваження. Так, якщо розбійні напади постійно траплялися в околицях якогось села, це село знищували з усіма жителями.

Жорстоко, певна річ. Але ординці керувалися таким міркуванням: селяни якщо й не самі чинять розбій, то знають, хто це робить, але не доповіли про це або самі не розправилися зі злочинцями — так само винні, як і розбійники!

Дивовижно, але саме «дика» Орда навчила «цивілізовану» Європу поваги до рангу посла і запровадила принцип дипломатичної недоторканності — знов-таки, у найжорстокіший спосіб. Міста, де вбили монгольських послів або просто виявили до них неповагу, оголошувалися «злими», і вони підлягали поголовному знищенню. Так сталося, наприклад, з давньоруським містом Козельськ (тепер на території Росії). Із втратами серед власних воїнів не рахувалися — те, що вважалося злочином за законом Яси, слід покарати за будь-яку ціну.

Те, що вбити послів велів правитель, а прості городяни в цьому не винні, до уваги не брали. За логікою Орди, якщо містяни терпіли лихого, несправедливого правителя, — отже, самі такі.

Дивно звучить? Але згадаємо вислів посла Сардинського королівства при російському дворі графа де Местра: «Кожен народ має той уряд, на який заслуговує». Мабуть, реалії російського життя надихнули його на таку думку. Хіба це не та сама логіка Яси, тільки висловлена по-іншому?

Цікаво, що б сказали воїни Орди про країну, де злодій що більше вкрав, то менше надії, що він отримає заслужене покарання, де високі посадовці відверто демонструють неповагу до законів тієї держави, інтереси якої нібито мають захищати, якщо проти когось із них випадково і порушать кримінальну справу, то потім потихеньку закривають? Мабуть, проголосили б цю країну цілком злою. І даремно було б доводити, що у такій країні є багато людей, яким це не подобається. Чингізхан не повірив би.