Урожаї забезпечить полив

На центральному ринку в Полтаві звернув увагу на яблука від місцевого виробника. Якісь вони всі дрібнуваті цього року. Хоч коштують залежно від сорту 15, 20 і 25 гривень за кілограм. «А які ви хотіли побачити яблука, якщо свердловину пробурити дорого, а ставок, з якого поливаємо садок, висох. Пам’ятаєте ж, які були весна й літо», — невдоволено відповів продавець фруктів.

Ще б не пам’ятати. У селищах Рибці, Гожули, Щербані, на околиці Полтави у криницях води не стало, не те що в ставках. Стало шкода фермерів, які на благодатних полтавських ґрунтах недоотримують врожаї тільки тому, що вчасно не проконсультувалися з науковцями й не дізналися від них про важливість такого чинника підвищення врожайності, як полив.

Справа йде на лад, коли хочеться

Уже з дому зателефонував начальникові Полтавського обласного управління водних ресурсів Володимирові Фомичову, попросив розповісти, в якому стані нині Градизька зрошувальна мережа, відродження якої «УК» тримає на контролі. Про це ми розказували в публікаціях «Чистої води — і ніякої біди!» («УК» №103 від 11.06.2014 р.), «Спрагу степу тамує дніпровська вода» («УК» № 143 від 08.08.2014  р.), «На Полтавщині відроджують велике зрошення й бережуть водні ресурси» («УК» №59 від 29.03.2016 р.) та «Без поливу бурячки, як кулачки» («УК» №138 від 30.07.2016 р.).

Градизьку зрошувальну мережу побудовано у 1989—1992 роках у Глобинському районі Полтавщини на площі понад 8 тисяч гектарів. Протяжність її магістрального каналу становить понад 11 кілометрів, магістральних трубопроводів та внутрішньогосподарської мережі — 16,7 та 158,4 кілометра відповідно. Після дванадцятирічної перерви, у 2013-му, за участі й фінансової допомоги зацікавлених господарств-землекористувачів Кременчуцьке міжрайонне управління водного господарства розпочало відновлювати роботу цього складного об’єкта. За цей час відновили магістральний канал, трубопроводи та запірно-регулівну арматуру, привели в дію 6 потужних насосних станцій. Господарства закупили і змонтували 26 сучасних широкозахватних дощувальних машин типу Reinke, Zimmatic, 2 і E Pivot, Otech, Valley. У 2016 році на водозабірній споруді головної насосної станції СА — 1 Градизької зрошувальної системи біля села Пронозівка у Глобинському районі ввели в дію електроградієнтний рибозахисний пристрій ЕГРЗ-М розробки Харківської НВК ТОВ «Протон» вартістю понад 266 тисяч гривень. Його придбали і змонтували згідно з погодженим із Держриб­агентством України проектом коштом обласного фонду охорони навколишнього природного  середовища.

У 2014 році з допомогою Градизької зрошувальної системи полили 372 гектари посівів, а вже торік вона безперебійно забезпечувала життєдайною вологою посіви кукурудзи, сої та буряків на площі 3182 гектари. Усього за сезон провели 20 тисяч поливів, подали майже 6 мільйонів метрів кубічних води. За три роки на відновлення мережі трубопроводів, ремонти каналу, аванкамери, пусконалагоджувальні роботи обладнання трансформаторних підстанцій та насосних станцій Кременчуцьке МУВГ витратило 250 тисяч гривень, агрохолдинги — понад мільйон 200 тисяч гривень.

— Цього року з ініціативи Полтавської облдержадміністрації питання роботи Градизької зрошувальної мережі та перспективи збільшення площ зрошення на наступний рік неодноразово розглядали на семінарах, виїзних нарадах у Глобинському та Кременчуцькому районах за участі  зацікавлених керівників та спеціалістів ТОВ «Рост-Агро», ТОВ СПГ «Надія», СФГ «Зеніт», ТОВ «Юнігрей-Агро». Разом з товаровиробниками попередньо погодили стратегію спільної роботи у 2018 році, згідно з якою площі зрошення збільшаться майже на 2 тисячі гектарів. У зв’язку з цим виникають нові проблеми, які потрібно розв’язувати вже нині. Зокрема, щоб збільшити до проектних величин потужності обладнання насосних станцій, — розповів Володимир Фомичов.

Одному важко, а з партнерами легше

Він зазначив, що іще в 1990-ті роки за технічними умовами ВЕО «Харківенерго» Міністерства енергетики України для електропостачання семи насосних станцій Градизької зрошувальної системи сумарним навантаженням 11 480 кВт та для енергетичного розвитку регіону за державні кошти збудували нову двотрансформаторну підстанцію «Кир’яківка», реконструювали з розширенням підстанції «Глобине», електролінію Глобине — Кир’яківка, десятки кілометрів нових і старих мереж електропостачання, винісши їх з полів, які поливали. Провели диспетчеризацію, модернізували зв’язок.

Проте через зменшення площ поливу та вимушену багаторічну перерву в роботі зрошення потужності насосних станцій не використовували. Енергетична галузь, тим часом, акціонувалась і перейшла у приватну  власність. Тепер, щоб розширити площі поливу до попередніх обсягів, необхідно збільшувати до проектних величин потужності обладнання на насосних станціях. А для цього треба отримати нові технічні умови в ПАТ «Полтава­обленерго».

Попри це в області не відступили від задумів реанімувати колись потужні зрошувальні мережі й крім Градизької, почали відновлювати об’єкти Карпівської у Кременчуцькому районі. Минулого сезону вона забезпечувала полив 90 гектарів кукурудзи, а 2018 року поливатиме майже втричі більшу площу. Визначилися і з термінами підготовчих робіт для включення в полив у 2019 році Максимівської зрошувальної системи.

Проте головна насосна станція з водозабором з Кам’янського водосховища разом з напірним магістральним трубопроводом працюють на одного споживача. Відповідно й витрати на ремонти та відновлення лягають на одні плечі. Щоб полив не був таким затратним, намагаються до нього залучати більшу кількість сільгосптоваровиробників, землі яких розташовані поряд із трубопроводом, як це роблять агрохолдинги у Глобинському районі.

Владним структурам треба враховувати зацікавленість аграріїв у підвищенні ефективності вирощування сільгосппродукції та розвитку інфраструктури загалом і йти їм назустріч, сприяючи реконструкції зрошувальних систем, відновленню їх потенціалу, адже це дає збільшення надходжень і до державного бюджету.

— І надалі запроваджуватимемо нові технології поливу, зокрема системи крапельного зрошення. Якщо 2004-го на Полтавщині таким методом зрошення було охоплено 40 гектарів, то цього року — 600 гектарів у 18 районах. А скоро згідно з відповідними програмами, запровадимо його у всій області. Воно ефективне у вирощуванні плодово-ягідних насаджень, овочевих культур та коренеплодів, — каже Володимир Фомичов. І резюмує: — Дуже важливо стабілізувати економіку агропромислового комплексу. А цього можна досягти, тільки об’єднавши зусилля всіх учасників процесу.