Кукурудзу на зерно вирощують в усіх областях України, а чи не найбільше на Полтавщині, де ділянки під пізніми зерновими культурами останніми роками постійно зростають. У структурі посівних площ 2014 року кукурудза займає тут, в усіх категоріях сільськогосподарських організацій, близько шестисот тисяч гектарів. Відомо, що це одна із найбільш вологолюбних рослин, врожайність якої значно підвищується після поливу. На що ж тоді розраховують аграрії Полтавщини, у грунтах якої завжди не вистачає вологи, сіючи цю рентабельну культуру?

Спершу вода надходить до ось цього, завдовжки 11 кілометрів, магістрального каналу. Фото автора

Гривня стане червінцем

Відповідь на це запитання ми намагалися дати у №103 «УК» за 11 червня. Та стаття мала назву «Чистої води — і ніякої біди!», а написана була після обласної наради-семінару із відродження поливу Градизької зрошувальної системи на базі господарств Глобинського району. Нагадаю, Градизьку зрошувальну систему, що розташована у Глобинському районі, було введено в експлуатацію у 1989—1992 роках. За її допомогою можна поливати угіддя на площі 8,5 тисячі гектарів, а її послугами за радянських часів користувалися 5 колективних господарств. Але так склалося, що головна насосна станція зрошувальної системи не працювала майже 13 років, а магістральний канал та дві насосні — 15 років.

Роботу системи почали відновлювати у четвертому кварталі минулого року. Після того, як знайшлися зацікавлені в цьому представники аграрного бізнесу, які напевне знають, що вкладена у зрошення гривня повернеться червінцем. А водники і влада з готовністю їх підтримали. На підставі договорів із потенційними водокористувачами та із залученням їхніх коштів, провели необхідні ремонтно-відновлювальні роботи на загальну суму понад 150 тисяч гривень, і на цей момент система вже діє. Цього року за її допомогою в районі після тривалої перерви поливають понад 500 гектарів сільгоспугідь, а наступного — площу під зрошення подвоять. Адже, за інформацією начальника Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства Юрія Глушка, зрошення дає бізнесменам велику прибавку до врожаю. Він повідомив, що на базі управління формують власні аварійну бригаду і так звану групу пусконалагоджування з тією метою, щоб мати змогу оперативно і без сторонньої допомоги реагувати на всі можливі поломки системи під час її експлуатації. Щодо запасів поверхневої прісної води, яку на Глобинщині використовують для зрошення, то їх достатньо. У будь-якому разі спеціалісти запевняють, що рівень Кременчуцького водосховища дає змогу це робити.

Заступник начальника Полтавського управління облводресурсів Володимир Кириленко демонструє потужні насоси, які качають дніпровську воду на поля сільгосппідприємств. Фото автора

Життєдайна волога

Отже, полтавці рішуче налаштовані відродити велике зрошення. І хоча погода червня давала їм змогу трохи розслабитися, від свого наміру не відмовилися. Як мудро розсудив директор ТОВ «Рост-Агро» Михайло Бернацький, аби бути впевненим у вирощуванні високих врожаїв елітних сільгоспкультур, проводити селекцію, переробку і зберігання гібридних сортів кукурудзи, треба обов’язково продовжувати поливати посіви. Біля села Броварки це господарство змонтувало дві сучасні американські дощувальні машини «Reinke» вартістю 3,7 мільйона гривень і вже ними двічі полило посіви кукурудзи на площі 280 гектарів. Тим часом у СФГ «Зеніт» через значні опади та пориви старої мережі трубопроводів за цей період французькою дощувалкою фронтальної дії «2 і Е», що коштує 1,6 мільйона гривень, полили тільки 7,5 гектара. Зважаючи на такі незначні обсяги зрошування, в обох господарствах вирішили додатково вкласти власні кошти та відновили напірну мережу, замінивши старі труби на поліетиленові. У ТОВ «Рост-Агро» прокладено із точки забору води до основних гідрантів дощувалок 270 метрів труб діаметром 216 міліметрів, а СФГ «Зеніт» змонтувало 600 метрів трубопроводу діаметром 250 міліметрів. Разом два господарства залучили на відновлювальні роботи зі зрошування майже 164 тисячі гривень. Вжиті заходи дали їм змогу цього сезону полити вже 537 гектарів качанистої.

 А щоб система не ламалася, доглядові та ремонтні роботи, а також поточне її обслуговування та налагодження обладнання задіяних державних насосних станцій, запірної арматури, впорядкування на ній гідроспоруд здійснюють фахівці Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства. Заступник начальника управління облводресурсів Володимир Кириленко повідомив, що для випробування, заповнення магістрального трубопроводу та ділянки магістрального каналу головною насосною станцією СА-1 станом на 20 липня вже було подано майже 440 тисяч кубічних метрів дніпровської води. Безпосередньо на поля фермерського господарства «Зеніт» насосною станцією СА-2 перекачано майже 5 тисяч кубічних метрів, а насосною станцією СА-3 на дощувальні машини ТОВ «Рост-Агро» подано 188 тисяч кубічних метрів життєдайної вологи.

За цей час Кременчуцьке МУВГ надало послуг із подачі води та проведення ремонтних робіт внутрішньогосподарської мережі трубопроводів на 70 тисяч гривень. Кошти також буде залучено для фінансування витрат загального фонду державного бюджету на водогосподарські потреби. Адже вже зараз треба піклуватися про надійну роботу комплексу гідроспоруд Градизької зрошувальної системи в 2015 році та можливості розширення площі поливу зацікавленими господарствами.

Донеччина.  Призупинено роботу птахофабрики

ВТРАТИ. Унаслідок активних бойових дій у місті Шахтарську Донецької області з 1 серпня тимчасово зупинила операційну діяльність птахофабрика компанії «Миронівський хлібопродукт» (МХП) «Шахтарська Нова», повідомляє прес-служба компанії.

Це батьківська птахофабрика, яка давала 30% річного виробництва інкубаційних яєць МХП і забезпечувала ними три бройлерні птахофабрики («Дружба Народів Нова», «Орель Лідер», «Перемога Нова»), уточнює прес-служба компанії. У майбутньому наростити обсяги виробництва інкубаційних яєць має «Старинська птахофабрика». Наразі ж компанія змушена перейти на імпорт їх з Німеччини та Угорщини, що може вплинути на собівартість виробництва курятини. 

Запоріжжя.  Відгородилися  від африканської чуми

ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ. Понад 80% свинокомплексів області перевели на закритий режим роботи. Про це повідомив начальник головного управління ветеринарної медицини в Запорізькій області Дмитро Дойнов, повідомляє прес-служба облдержадміністрації.

За його словами, епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (АЧС) на кордонах України залишається складною. У зв’язку з цим в області впроваджується низка заходів із запобігання занесенню збудника АЧС на територію регіону.

Зокрема створено 26 груп швидкого реагування, проведено 23 тренінги, 110 із 130 свиногосподарств області переведено на закритий режим роботи.

P.S.Нещодавно спалахи АЧС виявлено в Литві, Латвії та Польщі. Аби збудник АЧС не дістався України, імпорт свиней та продуктів з них з території нашої західної сусідки, відкритий лише у червні, знову під забороною. Так 30 липня Держветфітослужба заборонила Польщі експортувати свинину із Підляського воєводства та з інших територій без лабораторних досліджень кожної партії на АЧС. Виняток становила лише продукція з відповідною термічною обробкою і та, що пройшла природну ферментацію і дозрівання. Такі заходи є вкрай необхідними. Адже «африканка» завдає колосальних збитків. 

Попри жорсткі заходи контролю, АЧС перекинулась через кордон з Латвії в Литву. Спалах виник на великому свинокомплексі на 20 тисяч голів з данським капіталом, що розташовується біля кордону. Зрозуміло, всіх тварин на ньому та в сусідніх господарствах було знищено. 

Дніпропетровщина. Завершено збір  ранніх зернових

УЖИНОК-2014. Аграрії Дніпропетровщини завершили збір ранніх зернових, отримавши 2,4 мільйона тонн збіжжя з 787,9 тисячі гектарів, повідомляє прес-служба Дніпропетровської облдержадміністрації.  Зокрема це 1,66 мільйона тонн озимої пшениці, 241,7 тисячі тонн озимого ячменю, 458,8 тисячі тонн ярого ячменю, 11,9 тисячі — гороху, 9,2 тисячі —  озимого жита, 8,9 тисячі — ярої пшениці і 8,3 тисячі тонн вівса.

В адміністрації також зазначили, що цьогорічна врожайність становила 30,4 центнера з гектара, що перевищує показники 2013 року, які були дещо нижчі, — 29 ц/га. На сьогодні для зберігання зібраного врожаю в області працюють 62 зернові склади.

Підготувала Галина ІЩЕНКО, 
«Урядовий кур’єр»

Вінниччина. Є перший мільйон!

Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»

УРОЖАЙНІСТЬ. Хлібороби Вінницької області станом на 31 липня зібрали понад один мільйон тонн зерна, обмолотивши при цьому менше половини прогнозованих площ. Врожайність у середньому становить 43,4 центнера з гектара, що значно більше, ніж за відповідний період торік, повідомили в облдержадміністрації. Нинішнього року додали у врожайності всі ранні зернові й зернобобові культури. Наприклад, кожний гектар ярої пшениці став щедрішим на 18 центнерів, а основного хліба — озимої пшениці — майже на 4 центнери.

У всіх категоріях господарств зібрати врожай належало на площі понад 493 тисячі гектарів, а обмолотили культури майже на 49%. Зокрема озиму пшеницю — на 43%, а до збирання ярої лише приступили. Тож можна прогнозувати, що кінцевий результат буде значно вагомішим. Щоправда, дається він нелегко: в області майже 17% полеглих хлібів, саме їх і збирають у першу чергу.