Цього тижня означений законопроект заплановано подати до Верховної Ради. Тільки спершу змінений антикорупційний проект цього документа має затвердити Кабінет Міністрів. За кілька днів до засідання уряду ці норми додатково обговорено членами уряду під час спеціально організованої наради. На захід Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запросив як представників контролюючих органів, так і народних депутатів із профільних комітетів, підприємців, керівників бізнес-асоціацій і громадських організацій.

Присутні дійшли згоди, що цей антикорупційний законопроект здатен спростити життя бізнесу та усунути перешкоди, які заважають якісній роботі та розвитку підприємців. Зокрема в ньому прописано процеси спрощення адміністрування податків, звужено можливості ДФС маніпулювати й тиснути на бізнес. Одне слово, проект документа в нинішній редакції створює рівні та зрозумілі «правила гри» для бізнесу, забезпечуючи умови розвитку. Так, ключові податкові зміни передбачають запровадження податкових канікул на п’ять років для новоствореного малого бізнесу, прозорого відшкодування ПДВ через єдиний реєстр та передачу баз даних від Державної фіскальної служби до Міністерства фінансів.

Трильйон гривень виведуть із тіні

Автори зміненого податкового законодавства переконані, що воно в такій редакції зможе змінити ситуацію щодо ведення бізнесу в країні на краще. Такої самої думки і Прем’єр-міністр: «Ми багато говоримо про ставки податків, але дуже важливо створити систему, яка б давала змогу бізнесу легко розвиватися».

Продовжуючи тему, глава уряду наголосив, що бізнес та інвестиції «приходять» у ті країни, які грають за єдиними для всіх правилами ведення бізнесу, де ситуація прогнозована, а контакти з органами влади з дозвільних процедур, фіскальних питань та адміністрування податків відбуваються відкрито. Тобто є прозорими і зрозумілими для всіх учасників процесу.

Окрім цього, такі зміни мають стимулювати детінізацію економіки. Нині, за мінімальними розрахунками, в Україні у тіні перебуває близько трильйона гривень. Тож Прем’єр порадив створити нормальні інструменти, які б дали змогу розв’язати цю проблему й змусити тіньові ресурси працювати на інтереси держави. «Ми повинні надати можливість бізнесу розвиватися, а не пригнічувати його. Що й відбувалося, на превеликий жаль, коли в неправомірний спосіб застосовували різні системи, зокрема й податкову», — передає слова глави уряду департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.

А ще зміни до податкового законодавства повинні стимулювати економічне зростання в країні та зберігати баланс інтересів бізнесу й держави.

Кому законодавчі зміни до вподоби

Цей проект закону презентував міністр фінансів Олександр Данилюк. Він наголосив, що запропоновані податкові зміни створять нормальні умови для бізнесу та поліпшать інвестиційний клімат. Власне, це — основа для економічного розвитку держави. «Наш спільний пакет антикорупційних податкових змін не лише усуває неоднозначності податкового законодавства, а є дуже важливою частиною реформи ДФС, адже він фактично ліквідує інструменти для системної корупції та зловживань у податковій сфері», — наголосив міністр.

Опісля учасники наради обговорили головні положення запропонованих змін та висунули свої пропозиції, висловили зауваження. Однак бізнес-асоціації та громадські експерти підтримали законопроект щодо вдосконалення податкової системи. Вони також позитивно оцінили перехід Мінфіну до відкритої роботи під час напрацювання змін у робочих групах.

Прем’єр-міністр зауважив, що роботу над податковими змінами проводили відкрито й прозоро. Тож кожен міг взяти у цьому процесі участь, надіслати свої пропозиції. «Мінфін оприлюднював кілька разів текст законопроекту для публічного обговорення, провів безліч зустрічей з бізнесом та отримав ще додаткові пропозиції. У результаті командної роботи було розроблено зміни, які мають значно спростити адміністрування податків, розв’язати велику кількість проблем бізнесу та, найголовніше, — подолати системну корупцію», — резюмував Володимир Гройсман.

Раніше ці зміни публічно підтримали й провідні бізнесові та громадські об’єднання. Серед них: Американська торговельна палата, Всеукраїнське об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця», Європейська бізнес асоціація, Спілка українських підприємців (СУП), Українська бізнес-асоціація, Торгово-промислова палата України, Палата податкових консультантів, Рада бізнес-омбудсмена, Український союз промисловців і підприємців, громадська платформа «Податки для економічної свободи» (до неї входять 17 асоціацій), Коаліція «За ліберальну податкову реформу» (налічує 15 асоціацій), об’єднання громадських експертів Реанімаційного Пакета Реформ (до його складу входять провідні дослідницькі центри та громадські організації).