Коли на українському буремному сході, на жаль, чи не щодня гинуть або зникають люди і не завжди можливо одразу знайти чи ідентифікувати особу, потреба обліку безвісно зниклих людей і надання їм відповідного статусу набуває особливої актуальності. Нині чинне законодавство не визначає такого статусу. Адже Цивільним кодексом врегульовано питання визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. А тому найперший крок, який має бути зроблений у цьому напрямі, — прийняття законодавчого акта, який має врегулювати зокрема й питання створення єдиного національного довідкового бюро.
Бюро в дії
«Створення Національного довідкового бюро на державному рівні передбачено Женевськими конвенціями 1949 року, — зазначає директор департаменту міжнародного права Мін’юсту Тамара Андрієва. — Цей орган має бути наділений повноваженнями щодо збору та передачі інформації, документів і речей, що мають стосунок до осіб, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права й опинилися під владою супротивної сторони, зокрема військовополонених, цивільних осіб. Національне довідкове бюро розпочинає роботу у разі виникнення збройного конфлікту та у разі будь-якої окупації. За Женевськими конвенціями, Національне довідкове бюро відповідає за централізований збір і збереження всієї інформації про поранених, хворих, померлих і решти осіб, що перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. Також бюро відповідає за збирання та зберігання особистих цінних речей усіх зазначених вище осіб, залишених ними. За потреби працівники бюро мають пересилати ці речі родичам безвісно зниклої особи».
Ці й інші питання покликаний врегулювати законопроект про попередження зникнення людей та сприяння в розшуку безвісно зниклих осіб. Законопроектом передбачається, що структура, склад та порядок роботи Національного довідкового бюро, а також механізми, які координують збір інформації та передачу її відповідним державним органам, буде визначено підзаконними актами України.
«Відповідальність за ведення реєстру може бути покладена як на Національну поліцію, так і на нещодавно створене Міністерство з питань окупованих територій, — зазначає заступник міністра юстиції Сергій Петухов. — Передбачається, що Нацполіція прийматиме заяви, порушуватиме кримінальні справи, проводитиме оперативні, розшукові заходи, пов’язані зі зникненням людини, і вноситиме інформацію до єдиного реєстру кримінальних проваджень. А також вживатиме заходів, спрямованих на пошук чи ідентифікацію людини. Це питання на стадії обговорення».
Підтримати й фінансово
Надання статусу безвісно зниклої особи передбачає підтримку родичів, які були на її утриманні. З цією метою законопроектом передбачається утворення відповідного фонду фінансової допомоги. Працівники органу, що вестимуть реєстр, мають переконатися, що інформація про безвісне зникнення людини правдива, й лише тоді прийняти рішення про внесення її до реєстру. Це буде підставою для започаткування процедури отримання фінансової допомоги з фонду.
Право на фінансову допомогу родичам безвісно зниклої особи, які перебували на її утриманні, виникатиме з дати визнання людини безвісно зниклою та діятиме до припинення її розшуку. Підставою для звернення по фінансову допомогу буде відповідна довідка. Її видаватимуть компетентні органи, на які буде покладено функції Національного довідкового бюро.
Поняття безвісно зниклої особи визначається законопроектом як «особа, щодо якої є інформація про її раптове, безпричинне зникнення в умовах міжнародного збройного конфлікту, масових заворушень усередині країни, під час стихійного лиха, катастрофи або іншої надзвичайної ситуації і місцеперебування якої невідоме».
Передбачається, що заяви, повідомлення про безвісно зниклу особу подаватимуть, як це робиться й тепер, до найближчого поліцейського відділку. А вже поліцейські вноситимуть відомості про розшукуваного до спеціальної бази даних або надсилатимуть відповідну інформацію до Національного довідкового бюро, якщо не Нацполіція забезпечуватиме його функції. Розшук безвісно зниклої особи вважатимуть припиненим, якщо буде достовірно встановлено місце її перебування, допитано її або отримано документи про її смерть.
Ми в Google+