Василь Джарти: «Автономія — успішний український національний проект»

ОСТАННЄ ІНТЕРВ’Ю

У минулі роки Крим в економічному плані посідав не найкращі місця серед інших регіонів України. Більш того, залишалися нерозв’язаними міжнаціональні питання, які самі собою породжували спекулятивні ідеї  щодо відокремлення півострова. Неодноразово в ЗМІ і серед громадськості можна було прочитати чи почути вислів: «Крим — це порохова бочка». Та, на переконання Голови Ради міністрів АР Крим Василя Джарти,  сьогодні автономія отримала чіткі перспективи власного розвитку — як успішного українського національного проекту та стала економічним плацдармом реалізації політики України в Чорноморському регіоні.

Василь Георгійович Джарти. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Від розмов  до справи

— Василю Георгійовичу, Крим займає особливе місце в державному устрої України. Чи повністю використовується потенціал автономії?

— Сьогодні Крим позиціонує себе як регіон-новатор, регіон-лідер із впровадження управлінських і соціальних інновацій. І один із таких прикладів — утвердження і подальша реалізація Стратегії розвитку автономії до 2020 року. Сподіваємося на ухвалення закону про розвиток Криму, який передбачає особливі, пільгові умови для інвесторів. Це дасть можливість додатково залучити інвестиції і прискорити економічний розвиток регіону.

— Які кроки вже зроблено на шляху реалізації Стратегії розвитку Криму? Яких результатів очікуєте до кінця року?

— По-перше, підготовлений і затверджений перший етап Плану реалізації Стратегії (2011—2013 рр.), який повністю інтегрується із стратегіями міст і районів автономії і, найголовніше, відповідає Програмі економічних реформ Президента на період до 2014 року. Якщо говорити мовою цифр, то за підсумками реалізації першого етапу стратегії за 3 роки очікується реальний приріст у порівнянні з 2010 роком валового регіонального продукту — 18,4% (в середньому за рік 6-7%), зростання інвестицій в основний капітал на 53,8%, збільшення реальної зарплатні на 33,1% до 3350 грн, збільшення продуктивності праці на 12,9%.

Розраховуємо  на підтримку

—  Які основні напрямки економічного розвитку Криму потребують підтримки влади?

— Відверто скажу: на першому етапі реалізації Стратегії півострів не може обійтися без підтримки держави. Тому сьогодні йде процес активної підготовки Угоди щодо регіонального розвитку Криму між Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою автономії. Цей документ передбачатиме спільні зобов’язання центральної та республіканської влад, порядок, обсяги, форми і строки фінансування спільних заходів.

Загалом угоду планується укласти на два роки, обсяг фінансування становитиме 2 млрд грн. Для автономії вкрай важливо прийняття і фінансування трьох державних програм —  «Вода Криму», «Розвиток транспортно-дорожнього комплексу» і «Екологічно безпечний Крим». На сьогодні Кабмін прийняв лише одну — «Екологічно безпечний Крим». Маємо надію, що за сприяння Президента України найближчим часом інші теж будуть затверджені.

Безперечно, надалі розвиток кримської економіки здійснюватиметься за рахунок власних ресурсів й інвестицій. В автономії створено цілу низку механізмів: Агентство регіонального розвитку, мережа дозвільних центрів, проводяться публічні земельні аукціони.

—  Ви перший, хто запровадив земельні аукціони в Криму. Коли планується завершення інвентаризації землі та буде створено єдиний кадастр власників?

— На сьогодні в Криму інвентаризовано лише 7,5% територій. Щоб повністю завершити цю роботу, потрібно близько 119 млн грн. У нинішньому році кошти на інвентаризацію земель держбюджетом не передбачені. Тому ми звернулися до Кабінету Міністрів України з проханням внести зміни до бюджету, передбачивши хоча б третю частину необхідних коштів, запропонувавши «розбити» усю суму на 3 роки. Маємо надію, що найближчим часом це питання буде вирішено. Наскільки мені відомо, Мінфін, МінАПК та Держземагентство України вже отримали відповідні доручення уряду.

Піклуємося  про інвесторів

— Вашою командою проводиться активна робота щодо залучення інвестицій в економіку півострова. Як плануєте поєднати інтереси інвесторів і розв’язання соціально-економічних проблем регіону?

— Безперечно, інвестиції — це основа розвитку. Автономія стала регіоном з високим інвестиційним потенціалом і низьким рівнем ризиків. Це підтверджують результати дослідження рейтингового агентства «Standard & Poor’s», яке переглянуло прогноз за  рейтингами Криму зі «Стабільного» на «Позитивний».

Основне завдання Агентства регіонального розвитку — надати інвесторові необхідну підтримку і повну інформацію про пріоритетні напрями розвитку регіону, економіку і можливості інвестування в економіку Криму, сприяння в реалізації проектів.

У найближчих планах — створення інтерактивної інвестиційної карти Криму, яка відображатиме потенціал кожного населеного пункту півострова. Її зручність полягає у тому, що інформація зібрана в одному місці, має загальну структуру, візуалізована і забезпечена довідковими даними. Наприклад, тут є конкретна інформація про міста і райони автономії: природно-ресурсний і економічний потенціал, рівень освоєння й урбанізації території, об’єкти інфраструктури. Інтерактивна версія інвестиційної карти буде доступна всім в Інтернеті і розміщуватиметься на інвестиційному порталі Криму. Функціонувати система почне з 1 вересня.

Хочу відзначити, що політична стабільність в Криму притягує в регіон інвесторів. Зокрема компанія з Великобританії «Fieldstone Private Capital Group» створює на півострові мережу вітроелектростанцій загальною вартістю півтора мільярда євро. Інвестори з Австрії зацікавлені у будівництві сонячних електростанцій і заводів з утилізації твердих побутових відходів. Має намір інвестувати понад 600 мільйонів євро у вітроенергетику німецька компанія. Грецька компанія інвестуватиме понад 80 мільйонів євро — також у вітроенергетику. Перші кошти ми отримаємо вже наступного року. Можливістю увійти на кримський туристичний ринок цікавляться світові мережі готелів високого класу. Наприклад, Hyatt планує вже цього року почати будівництво 5-зіркового готелю на Південному березі Криму. «Ощадбанк» Російської Федерації має намір інвестувати в створення санаторно-курортного центру на базі пансіонату «Мрія» вартістю понад 400 мільйонів доларів. Російський «Зовнішекономбанк» має намір брати участь у розвитку аеропорту «Сімферополь». Активна робота з Європейським банком реконструкції і розвитку дала  змогу нам реанімувати проект реконструкції ялтинського водоводу.

Головна вимога, яку уряд Криму висуває до інвесторів, — створення нових робочих місць для жителів автономії, вирішення конкретних соціальних питань, участь у розвитку автономії.

Дбаємо про культуру і туризм

— Ви дуже багато уваги приділяєте міжнаціональним проблемам у Криму та успішно їх вирішуєте. Які заходи ви плануєте з метою консолідації кримчан у майбутньому?

— Одним із найголовніших багатств півострова і його безумовних переваг є  етнічна різноманітність, багатонаціональне культурне життя. Сьогодні кримським урядом розроблений проект Концепції забезпечення міжнаціональної злагоди і збереження культурного різноманіття в Автономній Республіці Крим. Зараз він проходить процедуру експертної оцінки. Плануємо у вересні цього року винести його на обговорення громадськості.

— Чи зможе Крим зацікавити гостей України своїм туристичним потенціалом під час проведення чемпіонату Євро-2012?

— Задля активного відпочинку гостей на півострові вводяться нові туристичні маршрути. На сьогодні їх уже більше сотні. Так,  лише в цьому році розроблено 6 екскурсійних маршрутів: «Крим космічний», «Літературна спадщина Криму», «Закриті палаци Південнобережжя» тощо. Відкрито палац-замок «Ластівчине гніздо» як виставковий комплекс, створено історико-археологічний заповідник «Неаполь Скіфський». Ведуться реставраційні роботи в Лівадійському палаці і Бахчисарайському заповіднику, плануємо реконструювати Масандрівський палац, Центральний музей Тавриди і Будинок академіка П.Палласа в Сімферополі. До кінця року будуть створені археологічний парк Ак-Кая у Білогірському і Науково-культурний центр у Чорноморському районах. Сподіваємося, що гостям вдасться дізнатися про дивовижну історію Криму.

Людмила ЩЕКУН,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Василь ДЖАРТИ. Народився 3 червня 1958 року в селі Роздольне Старобешевського району Донецької області. В 1981 році закінчив Донецький політехнічний інститут, а в 2000-му магістратуру держуправління Донецького державного технічного університету. З 1998 року розпочав кар’єру державного службовця з посади заступника голови Гірницької ради в Макіївці. В 2006 році став депутатом Верховної Ради України.

Того ж року став міністром охорони навколишнього природного середовища. У березні 2010 року обраний Головою Ради міністрів АР Крим.

Пішов з життя 17 серпня 2011р. після тяжкої хвороби.

СПІВЧУТТЯ

З глибокою скорботою члени депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України сприйняли звістку про передчасну смерть Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови Кримського регіонального відділення Партії регіонів Василя Георгійовича Джарти.

У розквіті сил трагічно обірвалося життя видатного державного діяча, Громадянина з великої літери, турботливого сина і чоловіка, люблячого батька двох доньок.

Усе своє життя Василь Георгійович присвятив невтомній праці на благо держави і людей. На посадах Макіївського міського голови, першого заступника голови Донецької обласної державної адміністрації, міністра охорони навколишнього природного середовища України, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим проявив себе як  принциповий і наполегливий керівник, енергійний організатор, яскравий лідер. Двічі обирався до Верховної Ради України, був обраний депутатом парламенту АР Крим.

Василь Георгійович Джарти залишиться у нашій пам’яті справжнім патріотом своєї Батьківщини, високим професіоналом, глибоко порядною людиною.

Розділяємо біль непоправної втрати з рідними і близькими покійного.

Депутатська фракція Партії регіонів
у Верховній Раді України