З весни цього року в регіоні запроваджено нову стратегію допомоги хворим на інфаркт міокарда. Вона полягає у своєчасному виявленні хвороби та відкритті ураженої судини за допомогою стентування. Для жителів віддалених районів бригади екстреної медичної допомоги спочатку застосовують тромболізис, який протидіє зсіданню крові, а вже потім пацієнта транспортують в один із двох центрів для проведення коронарографії та стентування. Забезпечено злагоджену роботу медиків усіх рівнів, і це вже дало результат.
Цьому передувала чимала організаційна робота. Навесні 2011 року Волинська обласна рада підтримала регіональну програму із запобігання та лікування серцево-судинних захворювань «Волинькард». Ініціаторами її були професор Андрій Ягенський та колишній голова облдержадміністрації Борис Клімчук.
Відомо, що смертність від хвороб серця та судин в Україні втричі перевищує смертність загалом від раку, туберкульозу, інфекційних захворювань та СНІДу. Не стала винятком і Волинь. Тут майже 70% усіх смертей спричинено саме серцево-судинними захворюваннями.
Не подобалося волинським кардіологам і те, що раніше в регіоні, як і у всій країні, «лежачий» період лікування інфаркту міокарда тривав місяць і зазвичай закінчувався інвалідністю. Маючи на озброєнні європейський досвід, вони вирішили зламати цю традицію.
— Тому в основу програми «Волинькард» заклали комплексний підхід: від профілактики до таких високотехнологічних методів лікування, як стентування коронарних артерій та аорто-коронарне шунтування. Саму програму здійснюють за трьома основними напрямами: профілактика серцево-судинних захворювань, поліпшення надання невідкладної допомоги хворим на інфаркт міокарда та інсульт, удосконалення системи реабілітації таких хворих, — розповів начальник профільного управління Волинської облдержадміністрації Ігор Ващенюк. — На її реалізацію обласна рада надала п’ять мільйонів гривень. А за кошти державного бюджету придбано два ангіографи, магнітно-резонансний томограф, 16-сканний комп’ютерний томограф.
Це обладнання в обласній та Луцькій міській клінічних лікарнях дало змогу поліпшити виявлення захворювань серця та судин, вивести на новий рівень лікування цих хвороб. Загалом же лише протягом перших років чинності програми проведено понад 1300 хірургічних втручань на серці, з них 728 коронарографій, 100 стентувань, 233 операції в умовах штучного кровообігу.
Усього ж волинські кардіохірурги зробили майже 10 тисяч операцій на серці, зокрема 1200 — із зупиненням кровообігу та використанням апарата штучного кровообігу.
Ці цифри стали красномовною відповіддю міністерському чиновникові, який десять років тому заявив, що мовляв, Волинь — це периферія і розвивати тут кардіохірургію потреби немає.
Нині в області є два потужних центри, де хворі-сердечники отримують висококваліфіковану допомогу. Крім обласної лікарні, команда професіоналів працює в комунальному закладі «Луцька міська клінічна лікарня». Тут в межах програми «Волинькард» зусилля фахівців кардіологічного, неврологічного та реабілітаційного відділень об’єднали у центр кардіоваскулярної патології. Відбувся і розподіл між ним та обласною лікарнею відповідальності за хворих з адміністративних районів. І тепер у разі біди працівники екстреної медичної допомоги знають, до кого саме везти хворого.
— Наші фахівці працюють цілодобово, — розповіла завідуюча відділенням кардіології Марія Романів. — Центр має все необхідне, щоб рятувати людські життя. В тому числі й для проведення за потреби в гострих станах операцій зі стентування. Нині це хірургічне втручання в регіоні використовують у третині випадків інфаркту міокарда. А таких лише у Луцьку — по чотири сотні щороку. Це не тільки кардинально скорочує терміни лікування, а й найчастіше дає змогу нашим пацієнтам зберігати працездатність.
Нині волинські медики поглиблюють цінний досвід з порятунку людських життів, напрацьований з допомогою їхніх колег з ЄС, зокрема Польщі.
— А успішна реалізація програми «Волинькард» дала імпульс наступному етапу, що має знову наблизити волинян до стандартів Євросоюзу — творення електронної медицини, — підсумовує розмову Ігор Ващенюк. — Швейцарці передали нам потужний сервер із відповідним програмним забезпеченням. Він допоможе не лише створити відповідні бази даних, а й прискорить проходження і оброблення медичної інформації, ведення медичних карток, виписку рецептів. І нарешті зробить ще достовірнішою медичну статистику, яка — основа для прийняття правильних управлінських рішень.
Завдяки новітнім технологіям волинські медики з початку року через інтернет оперативно отримали 20 тисяч кардіограм і дистанційно надали пацієнтам з різних куточків області стільки само рекомендацій.
Ми в Google+