Нещодавно на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ в селі Сад поблизу Сум відбувся традиційний День поля.
Про його підсумки, роботу науковців, співпрацю з аграріями краю кореспондентові «УК» розповідає директор інституту Віктор КАБАНЕЦЬ.
— Вікторе Михайловичу, недавній День поля традиційно зібрав аграріїв з усієї округи і став знаковим для Сумщини.
— Саме так, адже він слугує своєрідним підсумковим маяком для хліборобів, які цілий рік працюють над майбутнім ужинком, а жнива увінчують їхню працю. Наукова складова у загальному зерновому короваї завжди вагома і рік у рік зростає, тому зацікавленість в участі залишається стабільно високою.
Певно, всі помітили, що жнивний форум завжди проходить обіч велелюдної автостради Суми — Київ, де лежать наші землі. Тобто робота науковців інституту на видноті, а більшість наших розробок упроваджують у господарствах Сумської й сусідніх областей. Це дає змогу всім охочим без жодних перешкод знайомитися з новітніми досягненнями вітчизняних і закордонних селекціонерів.
До речі, наш демонстраційний полігон 2015 року визнали найбільш протяжним, про що свідчить сертифікат Книги рекордів України.
— Які головні завдання виконують науковці установи і чи змінюється їхня тематика?
— Немає нічого вічного і сталого в аграрному виробництві, тому корективи обов’язкові. Нині провідні напрями нашої діяльності такі: створення нових сортів гречки різного морфотипу, соняшнику кондитерського напряму використання, злакових кормових трав, системи їх насінництва та вдосконалення технологій вирощування, адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов регіону. Розробляємо системи сучасного землеробства у короткоротаційних сівозмінах, організацію насінництва нових і перспективних сортів культур різного екотипу, вирощуємо племінний молодняк. А ще нам доручають наукове забезпечення розробок та реалізації регіональних програм інноваційного розвитку АПК, науково-консультаційний супровід трансферу інновацій, організацію демонстраційних полігонів, виставок, виставок-ярмарків тощо.
— Насамперед ви назвали створення нових сортів гречки. Це випадковість чи й справді ця культура домінує у наукових дослідженнях?
— Вона серед провідних, хоч займаємося й іншими культурами: соєю, пшеницею, ячменем, житом, коноплею, які останніми роками впевнено виходять у лідери. Насінням сортів гречки селекції інституту засівають близько половини посівних площ в Україні й понад 70% у Сумській області. Маємо переконливі приклади, коли завдяки тісній співпраці науки і виробництва гречкосії одержують високі врожаї й значні прибутки.
Для прикладу, ПСП «Гарант» Сумського району, директор якого Василь Єльніков та головний агроном Микола Желдубовський часто бувають у нас із різних аграрних питань. Наша співпраця триває понад десяток років. У «Гаранті» з кожного гектара отримують до 30 центнерів зерна гречки завдяки насамперед сортам Ювілейна-100 та Слобожанка, застосуванню органічно-мінеральної системи підживлення, сортооновленню та сортозаміні.
У господарстві міцні й надійні соєві, кукурудзяні, соняшникові позиції значною мірою завдяки нашій тісній співпраці. Особливість така: у «Гаранті» віддають перевагу сортам зернових культур вітчизняної селекції й лише на незначних площах висівають іноземні аналоги.
Це лише один приклад, а їх сотні. Немає дня, щоб до нас не приїхали керівники чи спеціалісти з різних куточків Сумщини і з-поза її меж.
— Один з важливих напрямів роботи — насінництво.
— Це невід’ємна складова високих урожаїв. Інститут і його мережа щорічно виробляють майже 5 тисяч тонн насіннєвого матеріалу 13—15 сільськогосподарських культур, або понад 50 сортів і гібридів. Це 40—70% потреби області в сортооновленні та сортозаміні.
— За останні п’ять років в області довели валове виробництво зерна до 3,5—4 мільйонів тонн.
— Аграрна наука причетна до цього, бо як головна установа Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Сумщини ми брали активну участь у розробленні програм розвитку агропромислового комплексу та сільських територій області. Останнім часом щороку закладаємо 8—10 науково-технологічних полігонів, де представлені інноваційні агротехнології, сорти, гібриди сільгоспкультур 550—600 одиниць.
Важливий вектор нашої роботи — регулярні науково-практичні семінари для виробничників, науково-консультаційні та інформаційні заходи, пропаганда наукових розробок з використанням інтернет-технологій тощо. Усе це в комплексі прискорює впровадження наукових розробок інституту у виробництво, дає змогу аграріям краю неухильно нарощувати виробництво зерна.
— Ви згадували коноплі.
— Так, і насамперед HempFest, започаткований три роки тому. Це міжнародний захід — феєричне свято-огляд можливостей надзвичайно цінної і перспективної культури, на яке приїжджають гості з різних куточків України та інших країн. Ось і на 7—8 серпня запланували черговий конопляний фестиваль з розмаїтою програмою.
Приїжджайте до Саду, не пошкодуєте, бо тільки на Сумщині проходить таке дійство — красиве, корисне і потрібне.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Віктор КАБАНЕЦЬ. Народився 27 січня 1963 року в с. Тімірязєвка Сумської області. Закінчив Сумський філіал Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав науковим співробітником Сумського національного аграрного університету, де згодом працював проректором, деканом, директором інституту післядипломної освіти та дорадництва.
З 2008-го очолював Інститут луб’яних культур НААНУ. Директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ з 2012 року. Доктор сільськогосподарських наук, доцент. Нагороджений Грамотою Верховної Ради України.
ДОВІДКА «УК»
Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН — одна з перших сільськогосподарських науково-дослідних установ на північному сході України. Заснована 1905 року при Сумському сільськогосподарському училищі, 1910-го реорганізована в Сумську сільськогосподарську дослідну станцію Харківського губернського земства. Основними напрямами її діяльності стали вдосконалення методики проведення дослідної справи, вивчення впливу чинників погоди і ґрунту на наслідки господарювання, господарських прийомів і штучних засобів інтенсифікації.
Тепер це провідна наукова установа в регіоні, де розробляють і впроваджують новітні аграрні досягнення. У штаті 59 працівників, серед них 24 наукові співробітники, з яких чотири доктори і 12 кандидатів наук. За останні роки захищено дві докторські та п’ять кандидатських дисертацій. В аспірантурі навчаються двоє співробітників.
Більшість розробок інституту впроваджують у господарствах Сумської та сусідніх областей. Науковці щороку виконують завдання за програмами наукових досліджень НААН і на замовлення виробничників, бізнесових структур. Загальна площа ріллі — 285 га, де проводять польові тимчасові та стаціонарні дослідження на замовлення НААН, вітчизняних і закордонних агрофірм, вирощують добазове та базове насіння сільськогосподарських культур.
Ми в Google+