Нещодавно в Інтернеті знайшла оголошення, в якому повідомлялося, що хлопець пропонує свої послуги як… товариш по чарці. Іншими словами, якщо людина дожилася до того, що в неї не залишилося друзів і ні з ким навіть сто грамів випити, а вживати оковиту на самоті не хочеться, тоді потрібно подзвонити «товаришеві», і він прибуде. І не просто приїде, а ще й за бажанням та за гроші замовника купить спиртне, продукти і щось приготує. Послуга такого «товариша» коштує 150 гривень за вечір, плюс видатки на таксі. За ці гроші із клієнтом вип’ють, вислухають його й нададуть нейтральні поради, як бути далі. Проте «товариші» одразу попереджають, що послуга не передбачає інтиму. І не варто думати, що товариші по чарці — це такі собі спиті «алкаші». Цю послугу пропонують переважно молоді з вищою освітою, які не змогли знайти роботу, тому й підробляють. Декому зі «слухачів» просто нічим зайнятись увечері чи у вихідні, тож так вони… розважаються. 

Як розповів хлопець, який надає такі цікаві послуги, клієнтів у нього не бракує. Єдина проблема — печінка не витримує такого «культурного» навантаження, тому від деяких замовлень він змушений відмовлятись. Адже деякі клієнти п’ють стільки, що «товариш» лише дивується. Особливо це стосується пані, які щойно розлучилися з коханим. За спостереженнями хлопця, тендітні клієнтки за кількістю випитого міцного алкоголю можуть «зробити» навіть кремезних чоловіків.

Після розмови із хлопцем залишився дуже неприємний осад. Адже в погоні за грошима багато українців втратили друзів, отже, й випити та поговорити банально ні з ким. Звісно, є й такі, хто свідомо не хоче «навантажувати» близьких своїми проблемами, тому весь негатив «скидає» на чужих. Проте їх меншість.

За словами підприємливого парубка, часто послугу замовляють дівчата, які вже досягли певного успіху в кар’єрі. Інколи викликають «вислуховувачів» і бізнесмени. Цікаво, що за кордоном із такими проблемами люди звертаються до сімейних психологів, але ж Україна — це вам не Америка, у нас свої звички. Тож якщо за радянських часів виговорювались на кухнях і плакались у «жилетки» друзів, то нині цей звичай трохи змінився. Українцям легше виговоритися чужій людині за пляшкою горілки, ніж піти до професійного психолога, який дасть кваліфіковану пораду. Проте клієнти, що замовляють таку неординарну послугу, забувають про ризик, на який наражаються.

Адже «товариша» вони запрошують до себе додому, звідки він часто йде тоді, коли господар уже «такий як треба», тому його легко обікрасти. А якщо щось зникне з дому, гостя можна шукати, як вітру в полі. Адже окрім номера мобільного телефону, іншої інформації про нього немає.

Та проблема не лише в ризику, а й у тому, що тепер все купується і продається. І це стосується навіть товариських посиденьок і підтримки. Тож виходить, що безплатно українці вже не поспішають навіть вислухати друзів. Що ж буде далі?..