Голова Державного агентства
з інвестицій та управління національними
проектами України
Владислав КАСЬКІВ

Питання диверсифікації шляхів постачання енергоносіїв актуальне для нашої держави давно. Нині воно одне з пріоритетних. В оновленій Енергетичній стратегії України на період до 2030 року чітко визначені пріоритети, яких має дотримуватися влада, щоб забезпечити країні енергетичну незалежність.  Ідеться зокрема про енергоощадність, розвиток відновлюваної енергетики, збільшення видобутку власних вуглеводнів. Важливе у цьому контексті будівництво на березі Чорного моря (порт «Южний») LNG-термінала для  прийому скрапленого газу. Про те, як реалізують цей проект, «Урядовому кур’єру» розповів голова Державного агентства з інвестицій та управління Національними проектами Владислав Каськів.

— Розкажіть, будь ласка, про світові тенденції розвитку ринку скрапленого газу. Хто тут лідер, на кого Україна має рівнятися і які наші перспективи у цій царині?

— Ринок постачання скрапленого газу швидкими темпами лібералізується, постачальників з’являється дедалі більше. Незабаром США можуть зайняти позицію провідного, якщо не головного, світового постачальника скрапленого газу.

На цей ринок виходить Польща, яка почала будувати свій LNG-термінал ще 10 років тому. Вже в наступному році він постачатиме для польських споживачів перший газ. Сьогодні сусідня держава допомагає Україні власним позитивним досвідом на макро- і мікрорівні. Польські експерти активно консультують Україну: польська компанія «ILF» — технічний радник Національного проекту «LNG-термінал». Ми вивчаємо досвід сусідів, намагаємося уникнути їхніх помилок і вдячні їм за готовність допомогти українській команді. Тому ми вважаємо, що стратегічний трикутник Україна—США—Польща дає стратегічну перспективу і безпеку цьому проекту.

Такий вигляд має плавуча платформа для скрапленого газу. Фото з сайту hoeghlng.com

— Перший етап будівництва LNG-термінала заплановано реалізувати, використовуючи технології FSRU (Floating Storage Regasification Unit), тобто із залученням плавучої платформи. Чому вибрали саме це технологічне рішення? Встановити плавучу платформу дорожче чи дешевше, ніж звести наземний термінал?

— FSRU — це нова технологія, яку масово почали застосовувати з середини 2000-х років. Із практичного досвіду інших країн ми знаємо, що з часу запуску в експлуатацію перших зразків плавучої платформи і донині не зафіксовано жодної аварії. За оцінками споживачів і розробників цієї технології, вона ефективна і дієва. До того ж ця технологія зручна і гнучка. Україна матиме змогу отримувати газ з альтернативних джерел у будь-який час після встановлення платформи.

Орендувати фактично завод з регазифікації — набагато швидше, ніж побудувати наземний термінал. Компанія, яка використовує FSRU як елемент своїх газотранспортних систем, завжди застрахована від ризиків. Наприклад, національні енергетичні оператори Бразилії та Аргентини кілька років використовують технологію FSRU і дають їй позитивну оцінку.

Переваги застосування FSRU полягають не лише в тому, що це дуже гнучка технологія. Найголовніше, що для нашої держави — це можливість альтернативного постачання до п’яти мільярдів кубічних метрів газу на свою територію через FSRU вже наступного року.

— На скільки ви впевнені, що американська компанія, яка планує  надати плавучий термінал в оренду, в останню хвилину (після проведення технічного обгрунтування) не відмовиться від цього проекту?

— Відомо, що «Exсelerate Energy» — світовий лідер з будівництва інфраструктури для транспортування, зберігання та регазифікації скрапленого природного газу. У флоті компанії дев’ять платформ (FSRU) і він найбільший у світі (світовий флот складається з 16 таких суден). Сподіваємося, що знайдемо найоптимальніший варіант оренди такої платформи.

Ми цінуємо нашу співпрацю з «Exсelerate Energy» і загрози, про яку ви кажете, не бачимо.

— Який саме звіт стане основою комерційної пропозиції «Exсelerate Energy»?

— Американська компанія «Exсelerate Energy» виконуватиме технічний аналіз місця розташування платформи FSRU в порту «Южний». Є конкретний набір технічних специфікацій, а також параметри, які необхідно з’ясувати та проаналізувати. За результатами цієї роботи готуватиметься відповідний звіт, на основі якого будуть сформовані конкретні умови з технічної сторони питання. Вони складуть основу для підготовки комерційної пропозиції «Exсelerate Energy». 

— Які можливі перепони на цьому шляху: політичні, екологічні, технічні?

— Сьогодні жодних технічних проблем, які перешкоджали б реалізації Національного проекту «LNG-термінал», не залишилося. Політичні ризики звичайно є, але вони — поза зоною нашої компетенції. Нещодавно, згідно з підписаною 16 квітня 2013 року в Х’юстоні угодою, в Одеському порту «Южний» відпрацювала технічна група спеціалістів американської компанії «Excelerate Energy» та польської компанії «ILF», і вже в липні ми зможемо оприлюднити технічний звіт про можливість розміщення FSRU-платформи в акваторії порту.

Також хочу додати, що на цьому етапі відбувається активний переговорний процес, тому розкривати детальну та конкретну інформацію щодо результатів двосторонніх переговорів некоректно з нашого боку.

— Звідки постачатимуть скраплений газ і чи є попередні домовленості про його вартість? Як вирішуватимуть питання  транспортування: йдеться про перемовини з Туреччиною щодо Босфору, чи є альтернативні варіанти постачання?

— Туреччина — стратегічний партнер України. Ми ведемо постійний діалог і розвиваємо кілька спільних проектів. Зокрема консультуємося щодо проходження LNG-танкерів через турецькі протоки Босфор та Дарданелли. Транспортування газу регулює міжнародне законодавство, зокрема міжнародна Конвенція Монтре 1936 року, в якій зазначено, що в мирний час прохід турецькими протоками не можна обмежувати. Щороку протоками користуються майже 1000 танкерів, зокрема LPG, які на відміну від LNG небезпечні. Україні потрібно лише 50—80 LNG танкерів на рік.

Ми уважно вивчаємо коментарі турецьких партнерів і обов’язково знайдемо компромісне рішення для обох сторін.

— Коли реально Україна може розраховувати на скраплений газ і якими будуть його обсяги?

— За оптимістичним сценарієм, за умови злагодженої роботи всіх долучених до цього проекту органів виконавчої влади та державних компаній  існує технічна можливість почати постачання газу на плавучий термінал у четвертому кварталі 2014 року. Потужність FSRU-платформи становитиме 5 мільярдів кубічних метрів. Відсоток завантаження цього термінала також залежатиме від роботи і координації зусиль усіх залучених учасників процесу.

— Чи є інвестори, які готові вкласти кошти в будівництво наземної частини термінала?

— Це питання стосується другого етапу реалізації Національного проекту.

Відповідно до Національного плану дій на 2013 рік, затвердженого Президентом України, буде організовано інвестиційний конкурс, і після його проведення визначиться інвестор наземної фази будівництва термінала.

Нині тривають переговори з потенційними інвесторами, учасниками другої фази реалізації Національного проекту «LNG-термінал»: будівництва наземного терміналу потужністю 10 мільярдів метрів кубічних. Коли будуть пройдені усі, встановлені чинним законодавством, процедури, тоді матимемо всі підстави для оприлюднення складу консорціуму. Міжнародний консорціум фінансуватиме проект на 75% мінус одна акція.

— Нещодавно в Києві відбулася перша міжнародна конференція «Національний проект «LNG-термінал». Які думки висловлювали закордонні гості щодо втілення задуманого?

— Думки, звичайно, були різні, але головне, що ідею зведення термінала майже всі підтримують. Наприклад екс-міністр енергетики США Білл Річардсон наголосив, що Україна — яскравий приклад світової енергетичної залежності від монопольного газового ринку та необгрунтовано високої ціни на газ. Він підтримав наше прагнення вийти на шлях енергетичної незалежності й реалізувати Національний проект «LNG-термінал».

Інші міжнародні та українські експерти, зокрема президент «Conlan &  Associates» Джон Конлан, професор Школи права у Лондоні Алан Райлі,  голова фонду «Росія» (Russia Foundation), створеного на базі британського Центру зовнішньої політики, Девід Кларк, доктор філософії в галузі права, експерт з енергетичних питань Роберт Зайдлер (Польща), віце-президент «Cheniere LNG International» Жан Абітбуль, голова правління центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір» і директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран, констатували, що світова LNG-революція найближчими роками істотно змінить енергетичну мапу світу. І в цьому контексті дуже важливо, щоб Україна мала свій власний термінал. Так ми долучимося до глобального світового ринку газу і частково зможемо впливати на політичні і стратегічні процеси. Адже блакитне паливо найближчі 200 років буде геополітичною валютою.

Віталій ЧЕПІЖКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Владислав КАСЬКІВ. Народився 1 грудня 1973 року в селищі Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області.

Закінчив Київський національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (історичний факультет) та Національну академію державного управління при Президентові України (управління суспільним розвитком).

У 2005—2006 роках працював Радником Президента України.

В листопаді 2007 року обраний народним депутатом України VI скликання.

З грудня 2007 року — голова підкомітету Верховної Ради України з питань державного будівництва.

В 2010 році очолив Робочу групу «Національні проекти» Комітету з економічних реформ.

У грудні 2010 року призначений головою Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, а також керівником напряму реформ «Впровадження національних проектів».