РЕГУЛЮВАННЯ

На непродумане та досить важке адміністрування
туристичного  збору скаржаться і готельєри, і юристи

З  1 січня цього року згідно з Податковим кодексом в Україні діє практика стягування так званого туристичного збору. Цей податок фактично стягується з відвідувачів готелів, а потім сплачується у місцеву скарбницю і проводиться за бухгалтерськими документами керівництвом готельних комплексів. У різних містах його розмір коливається від 0,5 до 1% від вартості тимчасового проживання (ночівлі) громадян у готелях. Як зазначено у Податковому кодексі, туристичний збір не справляється з відвідувачів готелів, які мають документи про відрядження.

Кошти, які потрапляють у місцеві бюджети, за кодексом, повинні скеровуватися на розвиток готельно-туристичної сфери відповідних міст.

Без ускладнень не обійшлося

Що дав цей новий вид податку місцевим громадам? Наскільки складно стало адмініструвати туристичний збір готелям? Чи подорожчало проживання для туристів?

На думку партнера адвокатської компанії «Коннов і Созановський» Євгенії Дербал, фактично туристичний збір у нашій країні замінив собою курортний. Останній діяв в Україні згідно з декретом Кабміну «Про місцеві податки та збори» і був скасований з моменту початку дії Податкового кодексу.

«Ретельно проаналізувавши положення, які регулюють стягнення туристичного збору, можу сказати, що порядок його адміністрування було ускладнено. У першу чергу це пов’язано із розширенням кола платників збору та податкових агентів, поетапною процедурою сплати, документальним підтвердженням прав пільговиків тощо», — зазначає вона.

Ясна річ, що все це неабияк збільшує видатки всіх платників цього податку, а також ресурси податкових органів на його адміністрування.

Кореспондент «Урядового кур’єра» звернувся до заступника голови Київської міської державної адміністрації Руслана Михайленка із проханням дати оцінку надходженням податку за останні місяці. «У минулому році до Києва приїздило близько 300 тис. туристів. Ми сподіваємося, що ця цифра у 2011 році зросте на 5-10%. У першому кварталі міська казна отримала 839 тис. грн надходжень від справляння туристичного збору. Ми вважаємо, що це значний показник. Цільового призначення ці кошти не мають, оскільки потрапляють у загальний фонд бюджету», — зазначив він.

Куди розпорошуються кошти?

Отже, начебто столична влада задоволена надходженнями від справляння цього збору, але виникає інше питання – чому ці кошти не мають цільового призначення? Тобто, як слід розуміти: вони потрапляють у загальний котел, а потім ніхто не знає, на які цілі вони використовуються? Редакції так і не вдалося з’ясувати, чи є жорсткий план, за яким певна сума, наприклад, йде на розвиток готельного господарства, їхньої інфраструктури тощо. Це дуже схоже на те, що громадяни ніяк не можуть добитися від ЖЕКів джерел потрапляння коштів від сплати комірного за статтею «Утримання будинків та прибудинкових територій».

Але у Податковому кодексі є й інший казус, який надає широкі корупційні можливості для місцевих можновладців. Так, документом не встановлено обмеження щодо адміністративно-територіальних одиниць, на яких може діяти практика сплати туристичного збору. Таким чином, цей податок можуть установлювати населені пункти, які аж ніяк не можна назвати туристичними центрами. Отже цей збір буде спрямовуватися (або вже активно спрямовується) не на розвиток туристичної інфраструктури, а, цілком імовірно, що у кишені керівників місцевої влади.

Готелям складно

Як стало жити готелям та їхнім мешканцям?

Наприклад, керівництво готелю «Дніпропетровськ» із однойменного міста вважає, що однозначно головного болю після введення податку в них додалося. Втім, для більшої легкості бухгалтерського обліку та подальшого адміністрування цей податок не включено до вартості номерів. «Утім, чимало людей не мають бажання світити свої документи і повідомляти про посади, які займають, при оформленні документів про сплату (так вони і робили до введення в дію справляння податку). Це дуже дратувало мешканців готелю. До того ж для справляння збору ми призначили окремого адміністратора, і роботи у нього багато», —  зазначають у готелі. Його керівники також не у захваті від адміністрування податку, адже все це робити дуже складно і займає чимало часу.

А от у львівському «Гранд-Отелі» кореспонденту повідомили, що керівництво взагалі не знає, як правильно справляти податок, і тому вони такого ще не роблять. Це взагалі нонсенс! Податковий кодекс діє, місцева влада встановила розмір туристичного збору, а деякі готелі не готові до такої роботи.

А юристи компанії «Лавринович та партнери» поділилися іншою своєю практикою. Так, до них зверталися із скаргами іноземні громадяни, які приїхали до Києва у відрядження, і керівництво одного із готелів намагалося стягнути з них збір (що робити не можна). Аргументи готельєрів були такими: у громадян немає посвідчення про відрядження. Але такі документи взагалі не передбачено світовою практикою.

Хоча завдяки цьому податку дещо збільшилася ціна на проживання у готелях, переважна більшість готельєрів не бачать зменшення потоку туристів, що непогано. Та й на прибутковості самих готелів практика справляння збору не позначилася також ніяк.

Юристи та фахівці впевнені, що попри всі казуси туристичний збір має право на життя. Адже за умов розвитку «галузі гостинності» наші міста можуть збирати чималі кошти від цього податку. Але конче потрібно докорінно змінювати механізм його адміністрування, а також встановлення більш зрозумілої практики цільового використання надходжень.