Директор департаменту
агропромислового розвитку
Сумської ОДА
Володимир ІВЧЕНКО
Упродовж кількох останніх років агропромисловий комплекс Сумщини демонструє стабільну роботу та ефективні результати. Це однаковою мірою стосується як рослинництва, так і тваринництва.
Рекордним видався минулий рік, коли хлібороби краю намолотили 3,5 мільйона тонн збіжжя. Це найвищий показник за всі 75 років існування Сумської області.
Про складові результатів, перспективи галузі кореспонденту «УК» розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Володимир ІВЧЕНКО.
— Володимире Миколайовичу, кажуть, що перед тим, як почати нову борозну, хлібороб подумки оглядає зораний масив. Тож яким був для аграріїв Сумщини минулий рік?
— Доволі успішним і результативним. Загалом за останні три роки темпи виробництва валової продукції сільського господарства не опускалися нижче стовідсоткової відмітки. За 2013 рік він становить 115,5% до відповідного рівня 2012-го. Приросту досягнуто як у рослинництві, так і в тваринництві.
Уперше індекс виробництва харчових продуктів та напоїв торік становив 111,4%, що на 12,7% більше, ніж у 2012 році.
Для гарантування продовольчої безпеки області сформовано регіональний запас обсягом понад 60 тисяч тонн, що на чверть більше, ніж передбачало завдання.
Аграрний сектор одержав майже мільярд гривень інвестиційних коштів — у кілька разів більше, ніж за попередні роки. Це дало змогу розвивати інфраструктуру ринку, втілювати різні проекти, яких торік реалізували кілька десятків.
До того ж аграрії активно укладали і виконували соціальні угоди з місцевими громадами. Таким чином вони надали 40 мільйонів гривень (або ж у середньому на одного сільського мешканця 110 гривень). Завдяки цим коштам удалося вдихнути нове життя в роботу медичних, освітніх, дошкільних, культурних, спортивних та інших закладів і об’єктів.
Суттєвими є і такі цифри. Порівняно з 2012-м середньомісячна заробітна плата селян зросла на 9% і становила 2143 гривні, а до бюджетів усіх рівнів перераховано 315 мільйонів гривень (на 16% більше).
— То чи не станеться так, що агросектор майже взяв за бороду самі знаєте кого і зараз залишається лише «утримувати віжки»?
— Зовсім ні. По-перше, маємо багатющі резерви, які необхідно виявляти і ставити на службу всій громаді. По-друге, в агропромисловому комплексі не вийде просто «утримувати віжки», про які кажете: кожен рік має свої особливості і їх необхідно швидко й ретельно враховувати.
По-третє, галузь необхідно реформувати відповідно до європейських стандартів — без цього ми приречені тупцювати на місці.
— А що саме маєте на увазі, коли говорите про європейські стандарти?
— Усе, що стосується агропромислового виробництва. Приміром, питання створення Земельного банку, про який чимало говоримо, однак поки що безрезультатно.
— А як на Сумщині сприймають цю ідею і що чекають від її реалізації?
— Є кілька різних поглядів, і кожен з них залежить від подальших шляхів української влади щодо запровадження ринку землі.
Якщо ринок землі не запроваджуватимуть, то створення такого банку просто недоцільне, адже він втрачає свою основну функцію, а саме — кредитування під заставу земельних ділянок. На сьогодні заставою можуть слугувати лише особисті селянські господарства. Проте в такому випадку це просте мікрокредитування, яке тепер уже здійснюють комерційні банки, і створення додаткової державної установи навряд чи доцільне.
Інша справа — запровадження ринку землі. У такому випадку Державний земельний банк бачимо у двох іпостасях: як інституцію для проведення операцій із землею і як фінансову установу, що виконувала б ті ж самі операції щодо іпотеки, застави і, звісно, кредитування.
На перехідному етапі, коли вводитимуть первинний ринок землі, це потрібно. У багатьох державах, наприклад в Угорщині та Франції, такі установи створено.
Тобто Земельний банк дав би аграрним формуванням змогу отримувати додатковий інвестиційний капітал за рахунок капіталізації ними земельних ділянок пайовиків. Але, повторюся, лише за умови запровадження ринку землі.
Цей процес досить складний і лише створенням Земельного банку отримати збільшення інвестицій в аграрний сектор не вдасться. Необхідна окрема низка законодавчих рішень, які дозволили б аграрній галузі стабільно і без значних ризиків удосконалюватися.
Головним же фактором розвитку сільськогосподарської галузі повинна стати стабільність як податкового, так і земельного законодавств. Коли всі учасники аграрного бізнесу бачитимуть чіткі правила гри, галузь матиме право розраховувати на новий виток у своєму інвестиційному розвитку.
— У продовження європейської теми — кілька слів про нові правила забою худоби і птиці, що мають вступити з 1 січня наступного року відповідно до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини».
— Так, це ще одне питання для швидкого вирішення. Адже треба безповоротно залишати в минулому часі примітивні способи і методи забою і переходити на нові сучасні стандарти: облаштовувати забійно-санітарні пункти чи бойні за європейськими вимогами.
Зараз на Сумщині маємо десять таких підрозділів — у Білопільському, Сумському та Ямпільському районах. Однак цього замало, і їхню мережу необхідно неухильно розширювати. Звісно, потрібні і кошти, і бажання, і можливості, але ж за такими мірками та правилами живе і працює весь цивілізований світ.
— Володимире Миколайовичу, новий аграрний рік щойно стартував. Яким ви бачите чи хотіли б його бачити?
— Щонайменше таким, як попередній, однак дещо ефективнішим, спокійнішим і стабільнішим.
Насамперед плануємо реалізувати рекордну кількість інвестиційних проектів (117) на загальну суму понад 1,1 мільярда гривень.
Ставимо за мету і виходимо з пропозицією до Верховної Ради України щодо запровадження на законодавчому рівні відсоткового збору від оціночної вартості сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні аграрних формувань з наступним використанням цих коштів на розбудову соціальної інфраструктури села за місцем розташування земельної ділянки. Це дасть змогу щорічно отримувати лише Сумщині понад 200 мільйонів гривень, використання яких будуть повністю контролювати сільські територіальні громади та аграрні формування.
Якісні зміни відбудуться в усіх без винятку сегментах аграрного виробництва. Насамперед — стануть до ладу нові сховища для тривалого зберігання картоплі, овочів і плодів у ТОВ «Агробізнес ТСК» Недригайлівського, «Укр.Аз. — Дружба» Шосткинського районів.
Розпочнемо будівництво молочнотоварного комплексу на півтори тисячі корів у ТОВ «Голландська аграрна компанія» Глухівського району, продовжимо їх споруджувати в кількох ПСП і ТОВ. У ПАТ «Охтирський м’ясокомбінат» замінимо холодильне устаткування на суму більш як півмільйона гривень.
Три потужних інвестиційних проекти на загальну суму 228 мільйонів гривень реалізуємо на підприємстві «Крафт Фудз Україна», чия продукція відома усьому світу.
Тобто 2014-й має стати роком глибоких якісних змін, мета яких — виробляти харчові продукти за європейськими технологіями і стандартами. Хоча викликає тривогу політична ситуація в країні, яка певним чином може вплинути на бажання інвесторів вкладати значні фінансові ресурси в проекти.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Володимир ІВЧЕНКО. Народився у вересні 1959 року в селі Річки на Сумщині. Має дві вищих освіти: закінчив Сумський філіал Харківського сільськогосподарського інституту імені В. Докучаєва (спеціальність «агрономія», кваліфікація «вчений агроном») та Харківський регіональний інститут державного управління при Президентові України (спеціальність «державне управління», кваліфікація «магістр державного управління»).
Заслужений працівник сільського господарства.
Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня. Має трудову відзнаку Міністерства аграрної політики «Знак пошани», подяку Кабінету Міністрів України.
Ми в Google+