Директор департаменту професійно-
технічної освіти Міністерства освіти
і науки, молоді та спорту
В’ячеслав СУПРУН 

Зазвичай найбільше на всіх рівнях увага приділяється школам і вишам. Утім, не слід забувати й про училища і технікуми — їм теж останнім часом нелегко виживати, але ці заклади продовжують готувати спеціалістів, без яких не обходиться жодна галузь господарства. Адже робочі руки сьогодні в неабиякому дефіциті. Тож про здобутки й проблеми у справі підготовки робітничих кадрів розповідає директор департаменту професійно-технічної освіти МОНмолодьспорту В’ячеслав СУПРУН. 

Сучасний робітник повинен мати добру освіту. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Роботодавці повинні стати партнерами

— В’ячеславе Васильовичу, науковці прогнозують, що за кілька років потреба промисловості в кваліфікованих робітниках задовольнятиметься лише на 35—40%. Виходить, профтехосвіта відстає від вимог життя? 

— Не зовсім так. Стан профтехосвіти відображає суспільні реалії. Не секрет, що за останні 20 років життєві пріоритети значно змістилися. Закриття заводів і фабрик спричинило негативний тиск на заклади освіти. Деякі зачинилися, частина — змінили профіль. Твердо стоять на ногах ті, що готують кадри для галузей, які не занепадають, а розвиваються. І повірте, потенціал таких закладів справді може забезпечити державу висококваліфікованими спеціалістами. Звичайно, за сприяння влади і роботодавців.

— Чи задовольняє роботодавців якість підготовки робітників? 

— Результати анкетувань 26 тис. підприємств, проведених у регіонах країни, свідчать про значне покращення рівня професійної кваліфікації молодих робітників. 73% опитаних роботодавців вважають, що цьому сприяли поступове удосконалення змісту професійної освіти з урахуванням потреб технологій виробництва, безпосередня їхня участь у формуванні навчальних програм.

— Підготувати сучасного робітника на вчорашньому устаткуванні складно. Як ця проблема розв’язується? 

— Нелегко. Впродовж 20 років, крім комп’ютеризації, процес відтворення головних фондів було фактично заморожено. Припинили будівництво об’єктів профтехосвіти. Обладнання та навчальна техніка на 80% морально і фізично застаріли або взагалі вийшли з ладу. Головна причина — нестача коштів. Тому важливою є роль роботодавців у забезпеченні професійно-практичної підготовки, створенні сучасної навчально-матеріальної бази.

Так, у Франції підприємства відраховують на ці цілі 17,96 % суми своїх доходів, в Австралії — 22,26 %, у Німеччині функціонує система двоканального фінансування (55,1% витрат із державного фінансування та 44,9% приватних витрат від загального фінансування професійної освіти і навчання).

В Україні для комплексного розв’язання проблем Кабмін затвердив Державну цільову програму розвитку професійно-технічної освіти до 2015 року, де передбачено фінансування в розмірі 3494,2 млн грн.


 

Працюй в Україні!

— Чи орієнтуються в навчальних закладах, скільки і яких фахівців потребує ринок праці? 

— Недосконалість прогнозу розвитку ринку праці не дає змоги виробити перспективні плани підготовки кваліфікованих робітників. Оскільки попит на робочу силу залежить від параметрів зростання економіки, довготривалу потребу держави в певних фахівцях має розробляти Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Тому разом з іншими відомствами підготовлено законопроект про порядок формування держзамовлення на підготовку зокрема й робітничих кадрів.

— Чи є в молодих робітників проблеми з працевлаштуванням? 

— Упродовж 2010—2011 років ми проводили анкетування серед випускників та роботодавців. Згідно з результатами, без робочого місця залишаються близько 8% фахівців. Утім, на практиці через півроку після працевлаштування за направленнями роботу залишають 25%, а впродовж трьох років на першому робочому місці залишається лише третина робітників. Головні причини — невисокий рівень оплати праці, брак можливості підвищення кваліфікації та кар’єрного зростання, а інколи й розчарування в отриманій професії.

Щоб покращити ситуацію, затверджено Порядок працевлаштування випускників ПТНЗ — ним передбачено укладання договорів між навчальними закладами та роботодавцями. Це нововведення дасть можливість залучити роботодавців до участі в навчальному процесі, стимулювати учнів і викладачів доплатами до стипендій чи зарплат, а самі учні зможуть проходити виробничу практику на майбутніх робочих місцях.

— Не секрет, що молодь здебільшого зорієнтована на здобуття вищої освіти. Чи займаєтесь профорієнтаційною роботою? 

— Торік разом з Державною службою зайнятості ми провели Всеукраїнські профорієнтаційні змагально-мотиваційні заходи серед учнівських команд.

Також запрошуємо всіх охочих на дні відкритих дверей, ярмарки професій, екскурсії на підприємства, презентації, «Уроки реального трудового життя» тощо. Потужний новий ресурс — «Профорієнтаційний термінал», який встановлено вже в 7,7 тис. навчальних закладів. Він допомагає школярам зорієнтуватися у світі професій та обрати свою — відповідно до вимог ринку праці.

ДОВІДКА «УК»

В Україні функціонують 870 професійно-технічних навчальних закладів, де здобувають освіту понад 405 тис. осіб. Підготовка робітників здійснюється за 35-ма напрямами та видами господарської діяльності для всіх галузей економіки. Також у ПТНЗ навчається 18 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, понад 5 тис. осіб з фізичними та/або розумовими вадами, 30 тис. учнів з малозабезпечених сімей.

ДОСЬЄ «УК»

В’ячеслав СУПРУН. Народився в Києві 21 травня 1962 р. Закінчив Могильовський машинобудівний інститут (інженер-механік), Національну академію державного управління при Президентові України, Комерційний університет менеджменту. Доцент, кандидат економічних наук.