Після публікації в «Урядовому кур’єрі» статті «Фінти з балансом» (номер від 1 липня 2016 року), в якій ішлося про намагання Чернівецької облради забрати у свою власність 3,45 гектара землі Чернівців, Чернівецька міськрада подала позовну заяву в Київський господарський суд. Вимога — скасувати рішення обласної ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Заставнянській, 134 для оформлення права власності на цю землю за Чернівецькою обласною радою.

Проте з’ясувалося, що тема земельних правовідносин двох органів місцевого самоврядування має далеко не локальний характер.

«Запам’ятай, Майку, — повчав дон Карлеоне сина у знаменитій стрічці «Хрещений батько», — один законник з портфелем може награбувати більше, ніж сто громил з автоматами». Але й тисяча до зубів озброєних громил не змогли б легко привласнити землю територіальної громади Чернівців.

Хибне трактування земельних правовідносин робить громади заручниками ситуації. Фото Володимира ЗAЇКИ

Вигідне трактування 

А ось юристам і депутатам Чернівецької обласної ради донедавна це вдавалося безперешкодно: достатньо було лише вміло трактувати закони у своїх інтересах і користуватися мовчазною згодою колег з міської ради.

У земельному кадастрі Чернівців десятки ділянок, зокрема громадської й житлової забудови, зафіксовані як власність територіальної громади буковинських міст, сіл, селищ, якої нема. Ні Конституція України, ні інші закони таку громаду не визнають — є територіальні громади конкретних населених пунктів. Законом визначено і механізм формування спільної власності на землю.

«Землевласники, тобто територіальні громади та їхні ради, можуть домовитися між собою об’єднати належні їм ділянки або через цивільно-правові угоди обмінятися ними, викупити з обов’язковим виокремленням у спільній власності частки кожної з громад, — пояснює директор Центру аналізу та розробки законодавства Асоціації міст України Ярослав Рабошук. — Якщо із земельними ділянками (зокрема з тими, де розташоване нерухоме майно спільної власності) таких дій не вчинено, розпоряджатися ними можуть лише сільські, селищні та міські ради».

Але у виконуючого обов’язки начальника юридичного відділу Чернівецької облради Степана Чернушки з цього приводу інша думка: «Територіальна громада області існує. Вона має в населених пунктах нерухомість, отже їй належить і закріплена за будівлями земля, розпоряджатися якою має обласна рада», — переконаний юрист.

З ним згоден і депутат міськради кількох скликань Володимир Бешлей, голова постійної комісії з питань земельних відносин: «У Чернівцях чимало будівель обласного підпорядкування, а тому і земля довкола них теж обласна». Такої самої думки перший заступник начальника головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області Світлана Кравецька.

Керівники представницької влади краю цілковито підтримують, ясна річ, вигідне їм трактування законів і активно підписують рішення щодо переходу земельних ділянок державної й міської комунальної власності (деякі з них — мало не два десятки гектарів кожна) у власність області, призначаючи себе їхніми господарями. Хоч жодна територіальна громада, зокрема чернівецька, не давала згоди на формування спільної власності на землях Чернівців і, зрозуміло, не уповноважувала облраду управляти цим майном.

Перший пішов…

Прокуратура мовчить, пояснюючи свою позицію відстороненого спостерігача відсутністю у неї функції прокурорського нагляду за ухваленням рішень органами місцевого самоврядування.  Донедавна Чернівці також мовчки спостерігали, як міська земля стає надбанням обласної ради. «Ми не знаємо, скільки в нашому місті є земель спільної власності. Не знаємо, скільки ще буде, оскільки не можемо впливати на рішення депутатів області», — запевняв директор департаменту земельних відносин міськради Володимир Бабчук. 

Проте Чернівецький міський голова Олексій Каспрук таки рішуче взявся розчистити ці авгієві стайні. Початок вразив.

«У місті немає земельних ділянок, переданих із земель комунальної чи державної власності у спільну власність територіальних громад міст, сіл, селищ області згідно з усіма вимогами законодавства, — зазначає Олексій Каспрук. — Ми тільки починаємо упорядковувати земельні питання. Це великий обсяг роботи. А в ситуаціях, де, на нашу думку, Чернівецька обласна рада перевищила чи намагатиметься перевищити свої повноваження щодо розпорядження землею на території Чернівців (зокрема чинитиме спроби незаконно перебрати у свою власність землю міської комунальної власності), обстоюватимемо закон та інтереси нашої громади у суді».

Перший судовий позов подано (завдяки виступу «Урядового кур’єра»). Чернівецька міська рада за моральної підтримки прокуратури області вимагає скасувати рішення Чернівецької обласної ради від 28 квітня цього року, яким обласні обранці надумали забрати у громади міста ділянку площею 3,45 гектара на вулиці Заставнянській. «Там є наші фруктові дерева, тому і земля наша», — досі переконаний заступник начальника управління облради з питань забезпечення повноважень управління об’єктами спільної власності Михайло Герман.

Було власністю міста — стане власністю області

Це велика загадка: як може ухвалювати законодавчо суперечливі рішення орган представницької влади Буковини, половина депутатів якого має дипломи юристів? Адже навіть наявність нерухомого майна обласної комунальної власності (не кажу вже про «рухомі» дерева) не дозволяє облраді самовільно набути право власності на земельну ділянку, закріплену за цим майном.

«Жодний закон не зараховує земельні ділянки з об’єктами спільної власності територіальних громад до власності районних і обласних рад, — роз’яснює юрист Ярослав Рабошук. — Тож і підстав для розпорядження ними представницькі органи цього рівня не мають доти, доки не отримають в передбаченому законодавством порядку право власності на них».  Але захоплена успішним досі процесом набуття статусу власника чернівецьких земель обласна рада навіть вирішила зазіхнути на ділянки, закріплені за територіальною громадою міста в Державному земельному кадастрі та в Держреєстрі речових прав. 

«Ми переоформлюємо із власності міста у власність області земельну ділянку на вулиці Енергетичній (там є будівлі облради), щоб потім продати її з аукціону, а кошти спрямувати на розв’язання нагальних проблем краю. Так буде і з іншими ділянками», — оголошує свої плани голова Чернівецької облради Іван Мунтян.

На 19 гектарів чернівецької землі (за адресою: вул. І. Підкови, 13) обласна рада не має жодних повноважень, але вже ними розпоряджається, як видно з оприлюднених проектів рішень чергових сесійних засідань.

«Дозвольте Чернівцям самим розпоряджатися своєю землею, — відповідає на це директор департаменту економіки міськради Ярослав Городенський. — Земля конституційно визначена матеріальною основою місцевого самоврядування та життєдіяльності територіальних громад. Це не тільки джерело збільшення дохідної частини бюджету, що особливо важливо під час децентралізації влади, коли органи місцевого самоврядування отримують додаткові повноваження. Це основа подальшого розвитку міста, його забудови, виконання соціальних програм».

ОФІЦІЙНО

«Депутати мають захищати інтереси жителів міста, а не займатися політиканством»

Микола ФЕДОРУК,
народний депутат України, 
багаторічний Чернівецький міський голова:

— Суперечлива ситуація щодо визначення органу, компетентного розпоряджатися земельними ділянками з об’єктами спільної власності територіальних громад, виникає повсюдно, не лише у Чернівцях. Десь такі рішення ухвалюють міські ради, десь — районні та обласні. Причина — хибне трактування земельних правовідносин.

У 2013 році, після ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», суттєво змінилося земельне законодавство. Територіальні громади сіл, селищ, міст отримали реальні важелі реалізації свого права комунальної власності на земельні ділянки в межах населених пунктів. Проте досі цими важелями належно не користуються, а почасти навіть не знають своїх законних прав.

Земельний кодекс справді дає змогу районним та обласним радам розпоряджатися земельними ділянками спільної власності територіальних громад. Але тільки після того, як отримають відповідні доручення від сільських, селищних, міських рад.

Проте мовчазна згода територіальних громад та їх органів влади на розпоряджання земельними ділянками їхньої фактичної власності районними чи обласними радами може мати певні негативні наслідки. Приміром, призвести до втрати контролю над такими територіями із загрозою їх продажу, використання не за цільовим призначенням. 

Одне слово, не може обласна рада захоплювати землі ні Чернівців, ні інших міст краю. Депутатський корпус Чернівецької міської ради (як і будь-якої іншої) повинен виконувати своє завдання — захищати інтереси жителів міста, а не займатися політиканством.