Працюю на посаді бухгалтера з 1 лютого 2011 року. Посадові особи, відповідальні за нарахування заробітної плати в періоди до 1 лютого 2011 року, звільнилися. На підприємстві було проведено внутрішній аудит і встановлено переплати заробітної плати за період 2008—2010 років. 

Прошу повідомити, яким чином і хто повинен відшкодувати переплату заробітної плати за співробітників, що працюють, та тих, які звільнилися?

Т. УШАКОВА,
м. Жовті Води Дніпропетровської обл.

Олександр ТОВСТЕНКО,
директор департаменту заробітної
плати та умов праці Мінсоцполітики:

— За своєчасне та правильне визначення розміру заробітної плати працівників згідно з чинним законодавством відповідальність несе керівник закладу, установи, організації.

При встановленні факту неправильної оплати праці керівник закладу, установи зобов’язаний вжити заходів щодо негайного виправлення та виплати працівникові належної суми за весь час неправильної оплати, а також визначити ступінь дисциплінарної та матеріальної відповідальності осіб, безпосередньо винних у цьому.

Щодо відрахувань із заробітної плати працівника, то відповідно до статті 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їхньої заборгованості підприємству, установі чи організації, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган має право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніш як за один місяць з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже одержав відпустку, за не відроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених у пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього кодексу, а також при направленні на навчання та в зв’язку з виходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).