Власність людини

Головне, що запропоновано змінити, — право власності. Нині люди, які працюють, скидаються грошима, а держава їх виплачує у вигляді пенсії пенсіонерам. Сплачуючи соціальні внески, ті, хто працює, набувають страховий стаж, який впливає на розмір їхньої майбутньої пенсії, але у свою власність нічого не отримують. Тому їхня майбутня пенсія залежатиме від того, скільки внесків сплачуватимуть у майбутньому інші люди і скільки таких людей буде.

Законодавці пропонують, щоб частина внесків одразу надходила у власність людини на її особистий рахунок в накопичувальному фонді. Людина буде власником своїх пенсійних накопичень, сама обиратиме, в якому фонді накопичувати, може змінити фонд у будь-який час, якщо щось не подобається, залишити пенсійні накопичення у спадок, скористатися ними у критичних ситуаціях, наприклад для лікування.

Внески без навантаження

Прем’єр-міністр запропонував під час запровадження накопичувальної системи не обтяжувати людей і бізнес додатковими платежами. Держава перенаправлятиме частину сплачених податків і зборів на особистий рахунок людини в тому фонді, який вона визначить.

Зі сплачених податків пропонують спрямовувати на накопичення частку 2% зарплати. Додатково внески 2% зарплати перенаправлятимуть людині із сум єдиного соціального внеску, які за неї сплатив роботодавець.

У подальшому внески необхідно збільшувати, щоб разом солідарна та накопичувальна пенсії забезпечували гідний рівень життя.

Економіці — інвестиції, людині — доходи

Пенсійні накопичення не лежатимуть на рахунках. Їх одразу вкладатимуть в економіку країни — лише в ті інструменти, які визначено законодавством як найнадійніші (державні цінні папери, серед них цільові на реалізацію довгострокових проєктів, муніципальні цінні папери, акції та облігації підприємств, депозити в надійних банках, банківські метали, нерухомість, земля тощо).

Тож пенсійні накопичення будуть внутрішніми інвестиціями, які допомагатимуть економіці зростати, а кожен учасник системи пенсійних накопичень — інвестором своєї країни, який отримує від інвестицій дохід. Саме так відбувається в 77 країнах.

Усі зароблені інвестиційні прибутки накопичувальні пенсійні фонди розподіляють між майбутніми пенсіонерами, а напрями та розмір витрат, які можна здійснювати за рахунок пенсійних активів, жорстко обмежені законодавством, щоб пенсійні накопичення не проїдали через витрати.

Під час інвестування закон зобов’язує розкладати пенсійні накопичення в різні кошики. Це головний спосіб, яким у світі забезпечують збереження коштів тривалий час. Активи, в які інвестують пенсійні накопичення, можуть бути і гривневими, і валютними, щоб захистити пенсійні накопичення від курсових коливань.

Накопичувальні пенсійні фонди щоденно звітують, куди інвестовано кошти людей, скільки коштують активи, проходять щорічний незалежний аудит. Людина може щодня перевіряти стан свого рахунку й перевести свої накопичення в інший фонд без жодних штрафних санкцій.

Зробіть вибір самі

Людині потрібно буде обрати собі фонд для накопичень. Для цього державний регулятор (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) підбере найнадійніші накопичувальні пенсійні фонди та оприлюднить їх перелік.

Для людей, які на початку роботи системи не визначаться з вибором, уряд створить фонд за замовчуванням, який працюватиме за однаковими правилами з усіма іншими, щоб це не була монопольна політизована структура і щоб нею не керували в ручному режимі. Із нього людина так само зможе перевести свої накопичення в будь-який момент до іншого фонду, коли визначиться з вибором.

У деяких країнах у такі фонди за замовчуванням потрапляли накопичення 95% людей через низьку фінансову грамотність та активність. Але ми віримо, що у нас такого не буде, адже українці — активна нація, а право вибору — одна з найвагоміших цінностей нашого суспільства, і ми неодноразово доводили, що вміємо робити вибір і захищати його.

У питанні власних пенсійних накопичень дуже важливо бути свідомим, розуміти, що пенсійні накопичення — ваші кошти і лише ви вирішуєте, в якому фонді їх робити. Цей вибір має бути вільним. Ніхто: ні роботодавець, ні держава, ні будь-яка установа — не можуть нав’язувати вам цей вибір. Право обирати та змінювати фонд за власним бажанням — це той спосіб, яким ви самі можете захистити свої пенсійні накопичення.

Пенсійні виплати

Накопичувальну пенсію виплачуватимуть додатково до солідарної, її розмір не зменшуватиметься. За власним бажанням почати отримувати накопичувальну пенсію можна пізніше, ніж солідарну. Виплати з накопичувальної системи можуть бути довічними, одноразовими і на визначений строк. Щоб отримувати довічну виплату, людина обере собі компанію зі страхування життя з переліку найнадійніших, які визначить Національний банк України.

Якщо коштів накопичиться багато — більше, ніж потрібно для довічної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, то решту людина може за власним вибором або отримати одноразово, або у вигляді додаткової виплати на визначений строк (не менш як 10 років), або спрямувати до страхової компанії, щоб довічна виплата була більшою за прожитковий мінімум. Якщо коштів мало — недостатньо для довічної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, то їх можна буде забрати одноразово або докласти необхідну суму для довічної пенсії. Як саме вчинити, вирішуватиме сама людина.

В окремих ситуаціях пенсійні накопичення можна буде використати до виходу на пенсію в будь-якому віці. Наприклад на лікування у разі критичного стану здоров’я, лікування членів сім’ї, у разі набуття інвалідності 1 або 2 групи. Людина зможе забрати свої пенсійні накопичення, виїжджаючи на постійне місце проживання в іншу країну.

Читайте також «Чи є в інших країнах пенсійне накопичення, чи це український велосипед?»