Прошу надати роз’яснення щодо ФОП та юридичної особи загальної системи: чи обмежується готівковий обіг із продажу товарів у неспеціалізованій роздрібній торгівлі? Які встановлено податкові зобов’язання та відсоткові ставки податків? Які періоди звітності й терміни? Яка кількість людей, що можуть перебувати у трудових відносинах із погодинною оплатою праці, і як нараховується єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для трудового (страхового) стажу такому працівникові?
Кулік Н.В.
З 01.01.2015 розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового Кодексу України (далі — Кодекс) викладений у новій редакції.
Суттєві зміни до цього розділу було внесено законами України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Згідно зі ст. 133 Кодексу, платниками податку на прибуток підприємств є: резиденти (абз. 1, 2 та 3 п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст.133; п.п. 133.1.3 та 133.1.4 п.133.1 ст.133) та нерезиденти: (п.п. 133.2.1 та 133.2.2 п. 133.2 ст. 133).
Не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації в порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 та суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені гл. 1 р. XIV Кодексу, крім випадків, передбачених абз. 2 та 3 п.п. 133.1.1 та 133.1.4 п. 133.1 ст. 133).
Згідно зі ст.134 Кодексу, об’єкти оподаткування такі:
► прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Для платників податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 20 млн грн (з 01.01.2021 — 40 млн грн) об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, належить дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Платники податку на прибуток — виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповiдно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► дохід за договорами страхування;
► дохід (прибуток) нерезидента;
► дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей;
► дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (зокрема казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцеві;
► дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів.
Згідно зі ст.135 Кодексу, база оподаткування — грошове вираження об’єкта оподаткування. Ст. 136 Кодексу встановлено такі ставки податку на прибуток підприємств:
1) базова (основна) ставка податку становить 18%;
2) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб — резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток 18%, ставки податку на дохід встановлюють у таких розмірах: 3% за договорами страхування від об’єкта оподаткування; 0% за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених п.п. 14.1.52, 14.1.52—1, 14.1.52—2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена 3% та 0%, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування належать до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування. Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка 3% та 0%, не належить;
3) ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20% застосовують до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 Кодексу (проценти, дисконтні доходи, дивіденди, роялті, фрахт та доходи від інжинірингу, лізингова/орендна плата, доходи від продажу нерухомого майна інші доходи);
4) під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (зокрема казино) одночасно із ставкою податку на прибуток 18% ставка податку на дохід встановлюється у розмірі: 10% доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів; 18% доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (зокрема казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних aвтоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцеві. Податок на дохід за договорами страхування, дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів), є частиною податку на прибуток;
5) під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку у розмірі з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно 28%; з 01.01.2021 — 30%.
Ст. 137 Кодексу встановлено порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств. Податок нараховує платник самостійно за ставкою, визначеною від бази оподаткування. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку покладено на платників податку, які здійснюють відповідні виплати. Податкові (звітні) періоди для податку на прибуток підприємств календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
Для оподаткування податком на прибуток до підприємств, основна діяльність яких — виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу. Якщо особу ставить на облік контролюючий орган як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду; якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.
Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) зареєстрованих протягом звітного (податкового) року (новостворених), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) тих, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн (з 01.01.2021 — 40 млн грн). До річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), входить дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові та інші доходи.
Перелік встановлених різниць, на які платники з річним доходом, що не перевищує 20 млн грн (з 01.01.2021 — 40 млн грн) коригують фінансовий результат до оподаткування для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, класифікують так: різниці, що виникають під час нарахування амортизації необоротних активів (ст.138 Кодексу); різниці, що виникають під час формування резервів (ст. 139, п. 141.1 cт. 141 Кодексу); різниці, що виникають під час здійснення фінансових операцій (ст. 140 Кодексу); різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (п. 141.2 ст. 141 Кодексу); різниці, передбачені р. І Кодексу щодо пропорційного коригування доходів (витрат) з метою трансфертного ціноутворення; різниці, передбачені р. II Кодексу щодо сплачених платежів, внесків, премій за договором довгострокового страхування життя чи договором страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення; різниці, передбачені підрозд. 4 р. ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до п. 44 підрозд. 4 р. ХХ Кодексу, на період до 31.12.2021 застосовується ставка 0% для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 млн грн та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають із платником податку у трудових відносинах, не менший як дві мінімальні заробітні плати, встановленої законом, і які відповідають одному з таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 01.01.2017;
б) чинні, в яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше як три роки) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн грн і середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
в) зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01.01.2017 та в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 млн грн і середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.
Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами-підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Кодексу. Відповідно до п. 177.1 ст.177 Кодексу, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу, ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих, крім випадків, визначених у пп. 167.2—167.5 ст. 167 Кодексу) в тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платникові у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Об’єкт оподаткування — чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).
Фізичні особи-підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування, за підсумками звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір у розмірі 1,5% чистого оподатковуваного доходу та відображають у річній податковій декларації.
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Кодексу, фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за підсумками календарного року в строки, встановлені кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій зазначають авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Податкову декларацію слід подати за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №2464). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платники єдиного внеску — роботодавці, зокрема фізичні особи-підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором, і підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
База нарахування єдиного внеску для роботодавців — сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, зокрема в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», і сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст.7 Закону №2464).
Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% визначеної ст. 7 закону №2464 бази нарахування єдиного внеску. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону №2464).
Запитання можете надсилати на електронну адресу expert@ukcc.com.ua
Ми в Google+