У Черкасах сьогодні нова фішка: городяни сперечаються про те, як повернути зайво сплачені у попередні роки кошти за комунальні послуги. І хоч міська влада всіляко намагається розхолодити занадто оптимістично налаштованих громадян, повідомляючи, що, мовляв, із цього все одно нічого не вийде, однак чимало є й тих, хто вірить у можливість стягнути через суд із міського бюджету по 700—900 гривень, які в гаманцях зовсім не зайві.

А діло було так. 2008 року міськвиконком ухвалив рішення № 1747, яким встановлювалися нові тарифи на послуги ЖКГ. Жителі міста, які в своїй переважній більшості законослухняні, зрозуміло, сплачували за підвищеним тарифом, який, як з’ясувалося потім, був не обгрунтований. Згодом це рішення оскаржувала прокуратура міста, його визнали недійсним у судах. Тим часом у березні 2009 року виконком затверджує нове рішення під номером 239, за яким квартплата у середньому зменшується на 7%. Відтоді тарифи змінювалися ще раз — у 2011 році, тоді з квартплати була вилучена послуга з вивезення сміття. Недавно Вищий адміністративний суд остаточно скасував рішення виконавчого комітету № 1747 щодо тарифів, яке було чинне чотири місяці. Отож у громадян з’явилася надія на повернення незаконно сплачених коштів. 

Але де там! Юридично підковані чиновники з міськвиконкому заявляють: і не сподівайтеся. І одразу ж висувають, як їм здається, «залізні» аргументи. Суд, мовляв, скасував рішення № 1747, яке було чинне всього чотири місяці, однак інше рішення, № 239, за яким оплачувалися комунальні послуги пізніше, не скасовував. Це, на їхню думку, і є однією з причин не повертати людям різницю в оплаті послуг.

Заступник міського голови Людмила Зарічна недавно заявила журналістам, що необдумані вислови місцевих політиків вводять громаду в оману. Як наслідок, люди починають думати, що, звернувшись до суду, кожен з них отримає гроші, які насправді на жодних рахунках не акумульовані. За її словами, навіть якщо припустити, що треба буде здійснити перерахунок, це може призвести до того, що в один день усі три СУБи перестануть надавати послуги, ремонтувати будинки і утримувати в чистоті прибудинкові території. Як наслідок — повний колапс і зупинка житлово-комунальної галузі міста.

— Якщо ж говорити про «віртуальні кошти», які начебто зберігаються на рахунках СУБів,— зауважила Людмила Зарічна, — то запевняю, що таких коштів немає. Ці кошти ніде не накопичені, усе, що сплачувалося мешканцями згідно з тарифами, пішло на поточний ремонт, на утримання житла тощо.

Більше того, наголошує заступник начальника управління —начальник відділу судового супроводу юридичного управління Юлія Поліщук, в ухвалі Вищого адміністративного суду жодним словом не обумовлено про проведення перерахунків за два роки. Та й механізму такого перерахунку чи повернення коштів не передбачено.

Як мовиться, цього не може бути тому, що не може бути… ніколи. Страшна картина колапсу в місті, яку малюють чиновники, насправді найстрашніша їм самим, бо є наслідком безвідповідальності. Тут доречно процитувати оцінку ситуації з боку прокуратури області: «Відповідно до ст.56 Конституції України кожний громадянин має право на відшкодування за рахунок органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями при здійсненні ними своїх повноважень... Визнання судом рішення виконкому Черкаської міської ради незаконним є недостатнім для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а лише дає підстави для звернення громадян, яким воно завдало шкоди, до суду».

Отож розмови про те, що нібито немає механізму повернення людям зайво сплачених коштів, — не більше, ніж просте базікання, яке і вводить занадто довірливих в оману.