ПРОЩА
Хасиди щороку з’їжджаються до могили свого духовного наставника
Умань у ці дні вже вступила в період великої прощі хасидів, яка досягне найвищого піка наприкінці тижня. Власне, й зараз (ми побували тут кілька днів тому) вулицями затишного міста, окремі куточки якого раніше чимось нагадували Київ у мініатюрі, вже прогулюються люди в чорному, у дивних, як для уманців, головних уборах, з пейсами та бородами, молоді й статечні, зосереджені на своїх проблемах, з молитовниками в руках і зовсім розкуті. То тут, то там звучить іврит та англійська, чому уманці вже давно не дивуються. А продавці в магазинах добре розуміють приїжджих.
Стрес місцевого значення
У місті релігійного туризму, а точніше — прощі брацлавських хасидів до могили свого духовного лідера Нахмана, який похований в Умані, стає дедалі гарячіше. І не тільки від того, що з Одеси, Вінниці та Борисполя, куди літаками прибувають гості з усього світу, вулиці щодня поповнюються сотнями, а то й тисячами прибульців. Як розповів заступник міського голови Петро Паєвський, незважаючи на посилену й планомірну підготовку до приїзду прочан, місто в ці дні все ж таки переживає певний стрес, хоч місцева влада робить усе, аби він був менш відчутний.
Власне, до щорічних численних гостей місто вже звикло. Всі служби, як зауважує Петро Борисович, давно працюють у напруженому режимі, аби створити всі необхідні умови для безпечного й комфортного перебування хасидів, водночас захищаючи й права та інтереси корінних городян.
Одним зі свідчень цього є наметове містечко, яке виросло на вулиці Челюскінців. Тут у цілком прийнятних умовах знайдуть притулок близько двох тисяч приїжджих. Земельні ділянки хасиди викупили кілька років тому, поставили намети, а ось підвести сюди воду, каналізацію, електрику — про це потурбувалася місцева влада. Як і про багато інших аспектів міського буття в цей непростий період. Приміром, про пункти харчування, які розміщені на вулиці Пушкіна, де й історико-культурний центр брацлавських хасидів. Сьогодні вісім таких пунктів уже розгорнули обслуговування. На вулицях чисто, на кожному кроці виблискують свіжою фарбою контейнери для твердих побутових відходів.
Іудейські прочани почуваються в Умані як удома. Фото прес-служби Черкаської ОДА
Єврейський квартал
Узагалі-то хасиди приїжджають до Умані не тільки на святкування свого Нового року (Рош-га-Шана), який нині відзначатимуть 17—18 вересня. Є й чимало інших свят, які вони дуже шанують. Отож протягом усього року не один раз навідуються до могили цадика Нахмана. Деякі навіть придбали в Умані квартири, чим дехто з городян не задоволений, адже це позбавляє корінних жителів чималих заробітків. До послуг хасидів і найбільша в Європі синагога, щоправда, поки що не до кінця добудована, в якій водночас можуть молитися вісім тисяч віруючих. Будівництво, яке через нестачу коштів загальмувалося, нещодавно відновилося.
На місці поховання цадика Нахмана збудовано меморіальный комплекс. Через велику кількість хасидів у мікрорайоні на розі вулиць Пушкіна й Бєлінського можна побачити численні вивіски на івриті та житлові будинки, зведені у звичному для ізраїльтян стилі. Ця частина міста останнім часом змінила обличчя настільки, що схожа на куточок якогось ізраїльського містечка. Хасиди ставляться до відвідувачів «своєї території» загалом приязно, але по суботах, точніше, з появою першої зірки ввечері у п’ятницю, а також у дні іудейських свят меморіал зачинений для відвідування. В інші ж дні там побувати можна, але додержуючи певного дрес-коду: голова має бути покрита, рукава й брюки (чи спідниці в жінок) не повинні бути короткими.
Хасиди впевнені, що Господь бажає усім добра і благополуччя
Взаєморозуміння має бути
І хоча 90-тисячному місту, яке має чимало своїх проблем, дуже непросто справлятися з прийомом такої кількості гостей, всі усвідомлюють, що проща — факт позитивний. Вона відчутно впливає на економіку та соціальну сферу, розвиток як самої Умані, так і всієї області. Місцевий житель, що назвався Василем Павловичем, поділився: «Уманці з нетерпінням чекають масового прибуття іноземців, які дуже відчутно поповнюють сімейні бюджети, не торгуючись наймають житло, купують їжу. Ціни ж у цей період злітають до рівня європейських».
Іноземці ж бо — гості далеко не прості, а, так би мовити, зі своїми особливостями та потребами. Як сказала уманчанка Антоніна Прокопчук, котра здає житло для них, хоч і прибуткова ця справа, але з приїжджими клопоту багато.
Саме тому, як і кожного року, тут уже працює зведений загін правоохоронців, у якому близько 500 досвідчених фахівців — оперативники, вибухотехніки, патрульно-постова служба, кінологи з собаками, автоінспектори, беркутівці. На прохання хасидів чергуватимуть навіть водолази, адже торік стався трагічний випадок: 19-річний ізраїльтянин втопився в уманському ставку. Цього року на допомогу українським колегам приїдуть шестеро поліцейських з Ізраїлю. Адже правоохоронцям доводиться розбирати конфлікти з приводу несплати за житло чи неетичної поведінки гостей, які часом почуваються в Умані вільніше, ніж удома. Кожному прочанину вручають листівку-пам’ятку зі словами: «Поважай закони країни, яка гостинно відкрила перед тобою двері», «Бережи чистоту там, де ступає нога твоя».
А як сама міліція здатна порозумітися з гостями? Чи достатній, приміром, у правоохоронців мовний запас? Чую, як якийсь приїжджий запитує про щось міліціонера на івриті. Той второпав не одразу, але дістав книжечку-розмовник на англійській та івриті — і розуміння одразу знайшли.
Такі умови створено для проживання хасидів у наметах
Готовність номер один
Чи вдається врахувати та розв’язати інші, в тому числі комунальні, проблеми, які, незважаючи на загалом позитивну оцінку прийому гостей, яскраво проявилися минулого року? Як запевнив міський голова Юрій Бодров, усі міські служби повністю готові прийняти прочан, а їхні умови проживання та організація заходів загалом будуть не гірші, ніж торік. Розв’яжуть ще одну гостру проблему Умані — дефіцит води. Сьогодні її подають по найдовшому в Україні водогону (135 кілометрів) аж із річки Рось. І якщо з питною водою у «спокійні» місяці трапляються перебої, то нині їх не передбачається, бо водоканал подбав про достатній резерв. Забезпечено газом пункти харчування прочан. На вулицях «хасидського мікрорайону» нове, найкраще в місті освітлення.
Що ж іще непокоїть місцеву владу?
— Тепер, — зауважив Петро Паєвський, — важливо чітко організувати реєстрацію як прочан, так і власників квартир під здачу, аби до місцевого бюджету сповна надійшли передбачені законом податки. На жаль, раніше дехто ухилявся від сплати. Та й нині дехто з хитрунів намагається саме в дні приїзду прочан здати лічильник на повірку або вигадує інші «фокуси»…
Очікується, що святкувати Рош-га-Шана до Умані цього року приїде понад 25 тисяч брацлавських хасидів. Черкащина готова прийняти гостей на гідному рівні. Такий висновок зробила і обласна влада, ознайомившись із ходом підготовки до прийому гостей. Утім, іудейським прочанам раді далеко не всі: є наміри повторити торішню акцію «Умань без хасидів». Торік вона закінчилася сутичками демонстрантів з міліцією. Однак вирішено відстрочити її до того часу, коли святкування закінчиться.
Тож передноворічні клопоти захопили не тільки паломників, а й уманців. У ці дні, вчить єврейська традиція, на небесах приймається рішення: кому — жити, а кому — померти. Загальні молитви мають вплинути на рішення Творця. У богослужінні переважають мотиви самоаналізу й покаяння. Водночас щира віра в те, що Господь бажає всім добра й благополуччя, перетворює цей день на свято.