Осінній ліс завжди приваблює. Особливим настроєм, багатою палітрою кольорів. Та нині в неї вплелося чимало незвичних тьмяних відтінків: до здорової зелені сосон додалися осередки сірувато-іржавих сухих дерев. Як згадує директор державного підприємства «Черкаське лісове господарство» Андрій Пустовіт, ще років із десять тому, коли починав працювати директором, ліс так не всихав. Приміром, у 2006 році суцільних санітарних рубок було лише шість гектарів. А вже нині — десятки, сотні гектарів.
Одна із причин цього явища — зниження рівня ґрунтових вод. У черкаських лісах це досить відчутні показники: до 1,5-2 метрів. У багатьох селах із криниць зникла вода, та й у лісі, де ще недавно були озерця, вони висохли. Для дерев така зміна катастрофічна, адже коренева система за десятки років сформувалася в одному горизонті, а тут умови різко змінилися. Навіть якщо вода знову підійде, це ситуації не виправить. Нині чотири тисячі гектарів, згідно з інвентаризацією, підлягають вибірковій санітарній рубці — вони вже всохли або всихають. І це лише в Черкаському лісгоспі.
До змін клімату пристосуватися непросто
Андрій Віталійович каже, що дуже впливає зміна клімату. Температура навколишнього середовища останніми роками підвищилася на 1,5—2 градуси — ніби й небагато, але уявімо, що в людському організмі температура підніметься на 2 градуси? Так само й для лісів. Майже сотню років росла сосна за однакових умов. І якщо кілька років спостерігається підвищення температури, зниження рівня ґрунтових вод, дерево стає слабшим, на ньому поселяються шкідники.
Навіть у Білозірському лісництві, де дерева були стійкі до всихання, цьогорічного літа утворилися цілі ділянки сухого лісу. А його територія розташована поряд з Ірдинським болотом. Фахівці з Київлісозахисту, яких викликали для з’ясування причин усихання лісу, також підтвердили, що головна причина — не шкідники, а значне зниження рівня ґрунтових вод.
Нині лісівники запроваджують сучасні технології, аби коренева система розвивалася глибше. Для сосни під час саджання здійснюють глибоке рихлення — на 70—80 сантиметрів прорізають щілину в твердому горизонті. Лісівники виконують ще деякі види механізованого догляду за лісовими культурами, яких раніше не робили, розпушують ґрунт — закривають у землі так звані капіляри, через які випаровується волога, і водночас знищують бур’яни, які також заважають розвитку посаджених рослин. Але головна надія на те, що посаджена сосна формуватиме кореневу систему й наземну частину в нових умовах, тобто буде адаптованою. Саджають однорічку.
Проблема висихання лісу стосується насамперед сосни, адже в неї корінь залягає порівняно неглибоко. Інші породи деревини, зокрема листяні, такі як дуб, горіх чорний, на Черкащині поки що витримують зміну кліматичних умов.
Черкаський бір — 22—25 тисяч гектарів переважно соснових лісів. Це крайня точка поширення сосни звичайної на південь. Кіровоградщина — то вже степ. Але по суті на Черкащині вже теж степові кліматичні умови — і за опадами, і за середньою температурою. Це підтверджують і аграрії, яким доводиться ретельніше добирати сорти культур для вирощування. За нинішніх температур на відкритій ділянці на піску температура сягає 55 градусів, і сосна просто зварюється — для неї це аномальні умови.
Санітарні рубки розуміють не всі
— Маємо ще одну біду, — наголошує Андрій Віталійович, — масове заселення соснових насаджень омелою австрійською. Раніше такого не було — омела селилася на придорожніх тополях та інших деревах. А нині паразитує навіть на середньовікових соснах, яким 30—50 років, і розмножується з великою швидкістю. Якщо ще торік нею було вражено близько 1400 гектарів, то нині — принаймні удвічі більше. Вилікувати дерево неможливо, воно проживе ще максимум два-три роки.
Тож треба всім готуватися до великих площ санітарних рубок. Хоч би що казали громадські активісти про збереження цих дерев, будь-хто з науковців, лісівників засвідчить, що ці ділянки лісу потребують санітарно-оздоровчих заходів. Є питання й до санітарних норм, згідно з якими працюють. Це можна порівняти з пшеницею: який господар виходить жнивувати, коли зерно з колосків уже осипалося? А лісівники змушені чекати, поки дерево всохне, втратить якість. Від цього втрачають і лісгосп, і держава — це десятки мільйонів утрачених для бюджету податків. Лісівники це пояснюють, але достукатися до кожного важко. На ділянках, де відбуваються санітарні рубки, ставлять банери-пояснення. На цьому місці висаджують нові ліси, стійкіші до кліматичних змін, — мішані.
Австралійці, приміром, уже вирощують генетично модифіковану сосну, яка дає великий приріст і стійка до посушливих умов. Очевидно, не завадило б перейняти їхній досвід.
Наприкінці минулого століття на мапі навколо Черкас владці обвели лінію і створили паркову зону, де заборонили будь-які рубки. Згідно з чинними вимогами та вказівками, сосну можна зрізати в лісах першої групи (як біля Черкас), коли вона досягне віку 101 рік. Водночас раніше відбувалася планомірна заміна старих насаджень новими. Якщо зрізали останню ділянку в тому чи тому кварталі, то перша ділянка новопосадженого лісу вже виростала. Нині, розповідає Андрій Пустовіт, зеленої зони Черкас лісівники не торкаються. Є там сосни, яким уже по 150 років. Звичайно, давати користь у такому віці, радувати око й виділяти потрібну кількість фітонцидів дерево вже не в змозі. Нині насадження почали масово хворіти, всихати. Тому й змушені різати дерева десятками гектарів, бо якщо цього не робити, розведуться шкідники й дерева просто падатимуть.
Є проблема із заповідниками, яких на території Черкаського лісового господарства сотні гектарів. Лісівники не мають права робити там навіть санітарних рубок. Тим часом, приміром, у Руській Поляні понад 200 гектарів просто випали — серед лісу немає лісу! Зверталися до всіх, хто відповідає за екологічну безпеку, однак поки що марно.
КОМПЕТЕНТНО
«Що протиставимо природним катаклізмам»
Олександр ДЗЮБЕНКО,
начальник Черкаського обласного управління
лісового та мисливського господарства:
— Проблема всихання соснових насаджень не нова, проте цьогоріч набула надзвичайних масштабів, а науковці назвали її біологічною пожежею. За даними Державного агентства лісових ресурсів, площа всихання лише соснових насаджень становить майже 150 тисяч гектарів, а загалом лісів — понад 330 тисяч гектарів. Осередки масового всихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області і дедалі збільшуються.
Турбує ця проблема й сусідні держави та країни Євросоюзу, зокрема Білорусь, Польщу, Чехію, Австрію, Німеччину, які негайно здійснюють заходи і рішучі кроки для унеможливлення безповоротної втрати цінних лісових ресурсів. Відбувається зсув кліматичних зон, а тому, відповідно, й заміна ареалу деревних порід.
Фахівці держлісгоспів Черкаської області провели інвентаризацію осередків всихання для визначення площі пошкоджених ділянок лісу. За нашими підрахунками, всохлі або ж насадження, що всихають, становлять майже 11 тисяч гектарів. Основний осередок — це Черкаський бір, який росте на території Черкаського лісгоспу. Є проблема і в Корсунь-Шевченківського та Канівського лісгоспів.
Тенденція всихання сосни звичайної дуже негативна. Якщо ще кілька років тому ми говорили про сотні гектарів, то нині йдеться про тисячі. Всихають не поодинокі дерева, а цілі лісові масиви. Глобальні кліматичні зміни стали реальністю, і з ними маємо рахуватися. Підвищення середньорічних температур за малої кількості опадів, зміна гідрорежиму ґрунтів та пониження ґрунтових вод ослаблюють деревостани.
Перед лісівниками завжди стоїть вибір: здійснювати рубки, які не завжди розуміє громадськість, чи не рубати і зовсім втратити насадження — тоді це вже безгосподарність. На жаль, чинне законодавство, зокрема й нова редакція Санітарних правил в лісах України, лише сприяють тому, щоб санітарний стан лісів погіршувався, а з процесами всихання стало боротися ще важче через бюрократичні складнощі у здійсненні санітарно-оздоровчих заходів. Особливо це стосується об’єктів природно-заповідного фонду. А невчасне реагування — це заселення ослаблених насаджень шкідниками, які руйнують їх остаточно. Тому й виходить, що маємо дбати про біологічну стійкість лісу, а через теперішнє законодавство за всиханням не встигаємо і щомісячно фіксуємо збільшення рудих плям сухостою. Виходить, що чекаємо, поки всохне, а тоді вже проводимо рубки.
Варто сказати й про економічну складову. Коли деревина втрачає технічну придатність, зменшується її ринкова вартість, адже дров’яна деревина у кілька разів дешевша за ділову. А це зменшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, соціальних виплат, неможливість оновлювати матеріально-технічну базу.
Якщо не проводитимемо вчасно комплекс санітарно-оздоровчих заходів, то наші ліси дуже швидко стануть суцільно захаращеними, хворими, екологічно розладнаними, які не виконуватимуть екологічної і природоохоронної функцій. Якщо розвивається стовбурова гниль, якщо лісова ділянка заражена омелою, ми мусимо це місце очистити, щоб завадити поширенню хвороб на здоровий ліс.
Для нас важливо, щоб цю проблему розуміли екологи, громадськість. Маємо дбати про майбутнє лісу, вчасно здійснювати лісогосподарські заходи, робити нові насадження, стійкіші до загальнокліматичних змін та хвороб. Тож протягом останніх років створюємо мішані ліси, вводимо нові деревні породи. До слова, цьогоріч лісгоспи Черкащини створили майже 1,7 тисячі гектарів лісових насаджень.
Ми в Google+