Питання якості надання медичних послуг стосується кожного з нас. Ось декілька основних складових ефективності системи охорони здоров’я, визначених ВООЗ: безпечність (надати медичну допомогу, яка мінімізує ризики завдати шкоду пацієнтам, у тому числі пошкоджень, яким можна запобігти, а також зменшує можливість медичних помилок), своєчасність (скорочувати час очікування та затримки як для тих, хто надає, так і для тих, хто отримує медичну допомогу), економічна ефективність (надавати медичну допомогу таким чином, щоб максимізувати використання ресурсів та уникнути марних витрат).

Особливої актуальності та гостроти набула ця тема у зв’язку з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19. Кабінет Міністрів України своїми рішеннями посилює спроможність медичної системи.

Зокрема, Урядом прийнято постанову, яка спрощує ввезення на територію України ліків, що використовуються у протидії COVID-19. Також ухвалено рішення, що стосується вдосконалення та оптимізації роботи екстреної допомоги. За словами Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, залежно від стану пацієнта звернення до швидкої розділятимуться на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Це дасть змогу знизити рівень смертності, адже встановлюється пріоритет для пацієнтів з критичним станом. Норматив прибуття медичних бригад у такому випадку має становити 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера.

В Урядовому контактному центрі проаналізували звернення, що надходили на урядову «гарячу лінію» упродовж 2020 року стосовно надання медичної допомоги. Всього їх було зареєстровано понад 8 тисяч . З — поміж них левову частку складають звернення, що почали надходити з березня у зв’язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Наприклад, тільки протягом 17 грудня зареєстровано понад 1 тисячі таких звернень.

Найчастіше заявники порушували такі питання:

— неналежне надання медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров’я;

— проблеми із госпіталізацією до медзакладів;

— неправомірна, на погляд заявників, відмова у виїзді працівників екстреної (швидкої) медичної допомоги за викликами хворих;

— неналежне надання медичної допомоги за місцем проживання пацієнта;

— неналежне лікування, що призвело до погіршення стану здоров’я тощо.

Переважно зверталися жителі м. Києва, Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Київської, Запорізької та Одеської областей.

Ось декілька прикладів звернень.

У вересні на урядову «гарячу лінію» звернувся житель м. Черкаси та повідомив, що викликав швидку допомогу через нудоту та запаморочення, але лікарі швидкої відмовились їхати до заявника, порадили звернутись до лікаря.

Чоловік просив сприяти у направленні швидкої допомоги з метою надання йому медичної допомоги.

У відповіді Управління охорони здоров’я Черкаської ОДА зазначається, що за інформацією комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» проведено службове розслідування, у ході якого встановлено, що 17.09.2020 року бригада ШМД на виклик заявника виїздила двічі.

Після приїзду бригади ШМД чоловіка було оглянуто лікарем та відповідно до встановленого діагнозу надано медичну допомогу та рекомендації звертатися до сімейного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, яка відноситься до категорії неекстрених викликів.

Жителька Білопільського району Сумської області повідомила, що відповідно до показників комп’ютерної томографії їй було встановлено діагноз: двобічна пневмонія. Жінка проходить курс гемодіалізу тричі на тиждень. Проте станом на 24 жовтня її не було госпіталізовано до Сумської лікарні, де лікують хворих на коронавірус та проводять гемодіаліз. Причина — відсутність результатів ПЛР-тесту на коронавірус. Заявниця зверталася до лабораторії для пришвидшення отримання результатів тесту з метою можливості пройти процедуру гемодіалізу. Стан її здоров’я погіршувався. Жінка просила сприяти у госпіталізації до лікарні.

В Управлінні охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації повідомили, що зa pезyльтaтaми кoмп’ютерної тoмoграфії органів грудної клітини заявниці було встановлено захворювання легень. Незважаючи нa вiдсyтнiстъ результатів ПЛР-тесту, їй бyв пpoвeдeний плaновий сеанс гeмoдіалізу в умовах некoмеpцiйногo пiдприємствa Cyмської обласної ради. Pезулътaт ПЛР-тесту, oтримaний сiмeйним лiкapем 26 жовтня, негативний. Пoдaльше лiкyвaння гeмoдіалізом бyде пpoвoдитися y вiддiленнi хpoнiчнoгo гемодiaлiзy КНП СОР «СОКЛ», a пневмoнiї — aмбyлатopнo в комунальному некомерційному пiдпpиємствi, у сiмeйнoгo лiкapя. У paзi неoбxiднoстi, стaцioнapно — зa йoгo нaпpaвленням тa наявнiстю ПЛР-тесту.

На урядову «гарячу лінію» звернувся житель м. Чугуїв Харківської області. Заявник пожалівся на високу температуру — 39,6 градусів, слабкість. В анамнезі у нього — набряк легенів, тому він побоюється за здоров’я в умовах пандемії COVID — 19. Заявнику було відмовлено у відвідуванні лікарем за домашньою адресою. Натомість рекомендовано звернутися для огляду самостійно, на що він не має фізичних сил. На телефон «гарячої лінії» COVID-19 Харківської області додзвонитися неможливо. Тому він просив фахівця урядової «гарячої лінії» допомогти йому у наданні медичної допомоги.

Через два дні після звернення на урядову «гарячу лінію» заявника було відвідано домашнім лікарем вдома. Про це повідомили у Департаменті охорони здоров’я Харківської ОДА. Після обстеження встановлено діагноз. Від госпіталізації хворий відмовився. Пацієнт погодився на лікування амбулаторно.

Заявник з Києво-Святошинського району Київської області повідомив, що його дружину 23.09.2020 р. бригадою швидкої допомоги було доставлено до районної лікарні та госпіталізовано до терапевтичного відділення з діагнозом пневмонія та підозрою на коронавірус. Їй призначили курс лікування, ліки він придбав за власні кошти. Чоловік дуже занепокоєний станом її здоров’я, тому просив сприяти у наданні належної медичної допомоги дружині.

У Департаменті охорони здоров’я Київської ОДА поінформували, що з 1 квітня 2020 року оплата послуг з медичного обслуговування населення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними між закладами охорони здоров’я та Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Районна лікарня, у якій лікується дружина заявника, уклала договір з НСЗУ на пакет послуг «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-COV-2. За інформацією вказаної лікарні, медична допомога надається відповідно до стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-2019).

ДОВІДКОВО: Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» 1545 за допомогою відеодзвінків за webcall.

Працюють:

Урядова «гаряча лінія» для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку) —
+38 (044) 284-19-15;

«Гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців нової державної служби — (044) 284-19-64;

«Гаряча лінія» для підприємців — 1648

«Гаряча лінія» з питань освіти для мешканців тимчасово окупованих територій (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку) — 0 800 504 425

«Гаряча лінія» Державної митної служби України — 1548

«Гаряча лінія» для консультації людей з інвалідністю —1539

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру: www.ukc.gov.ua