Що таке медицина плода, в нашій країні знають поки що лише окремі фахівці. Втім, це одна з актуальних галузей медицини, що вже давно розвинена у всьому світі. Адже сьогодні майже кожна четверта дитина, яка помирає на першому році життя, з’являється на світ з вродженими вадами розвитку. У якому стані сьогодні медицина плода в Україні, як впроваджується цей напрям у перинатальних центрах — наша розмова з головним неонатологом Міністерства охорони здоров’я Єлизаветою ШУНЬКО.
— Єлизавето Євгенівно, що таке медицина плода?
— Медицина плода, або фетальна медицина — це невід’ємна частина перинатології. Вона включає спостереження за вагітною жінкою і станом розвитку плода, виявлення захворювань внутрішньоутробної дитини, лікування або корекцію порушень, а також, за необхідності, адаптацію дітей до життя після народження. Це наука про перебіг внутрішньоутробного періоду, тому вона об’єднує багатьох фахівців.
Насамперед це, звичайно, акушери-гінекологи, спеціалісти з УЗД, лікарі-неонатологи, радіологи, медичні генетики, лікарі-лаборанти, перинатальні психологи. Важлива роль у неонатологів, які спільно з акушерами-гінекологами визначають тактику ведення вагітності та пологів, показання для діагностичних або лікувальних втручань. Медицина плода — це сучасний і актуальний напрямок перинатології, адже якщо розглядати структуру захворюваності новонароджених, на першому місці — уроджені вади розвитку.
— Якось у Сухомлинського запитали, коли починати виховувати дитину. «А скільки років вашій дитині?» — «Рік». — «Тоді ви спізнилися рівно на рік». Напевно, медики теж можуть сказати так само?
— Вони будуть ще категоричнішими. Адже стан здоров’я новонародженої дитини визначається особливостями перебігу внутрішньоутробного розвитку. Всі найважливіші події щодо подальшого стану здоров’я людини відбуваються саме в перші вісім тижнів вагітності, у так званий ембріональний період, коли проходить закладка внутрішніх органів і систем. Якщо на жінку впливають якісь несприятливі чинники, то протягом цього важливого періоду в дитини можуть формуватися вади розвитку.
З дев’ятого тижня вагітності всі органи вже сформовані, але вони мають подальший розвиток. Тож «розслаблятися» не варто, адже і в цей період патологічні чинники можуть викликати тяжкі вади розвитку дитини, які при народженні призводять до важкого захворювання і навіть загибелі. Тому нині весь світ працює над ранньою діагностикою та медичними втручаннями в період внутрішньоутробного розвитку.
Медицина плода спрямована саме на те, щоб своєчасно визначити проблеми і провести фетальні втручання. Перше, з чого потрібно починати, — це ультразвукова діагностика. Вагітна жінка має зробити таке обстеження на 9—11-му тижнях вагітності. Дуже важливо, щоб жінка своєчасно пройшла УЗД-обстеження, адже ризик вад розвитку виявляється на ранніх термінах вагітності. Якщо лікар має досвід і сучасний апарат, він зможе виявити ці проблеми. Якщо виникають підозри, лікар направляє жінку на третій рівень перинатальної допомоги, тобто в сучасний перинатальний центр або в Медико-генетичний центр, які мають апарати експертного класу.
За результатами консиліуму фахівці вирішують, яку саме ваду або порушення розвитку має плід, чи може сучасна фетальна медицина провести корекцію прямо зараз або потрібно почекати, коли дитина народиться. В європейських країнах у перинатальних центрах є досвід фетальних хірургічних втручань.
— А в Україні?
— В ідеалі — так, як це відбувається в європейських країнах, — вагітна жінка, яка має фактори ризику порушення розвитку плода, направляється в перинатальний центр ІІІ рівня, де є відділення медицини плода, де за нею спостерігають, проводять пологи і одразу дитині за показаннями проводять хірургічну корекцію вади розвитку. Україна нині на цьому шляху. Вже багато зроблено. Відповідно до програми Президента України в декількох перинатальних центрах третього рівня створено відділення медицини плода. Це високотехнологічна галузь перинатології. Наші провідні фахівці навчалися в Голландії й Німеччині. В Україні відділення медицини плода є в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології Національної академії медичних наук України, в міжобласному медико-генетичному центрі Кривого Рогу, у перинатальних центрах Києва, Донецька й Харкова.
Медико-генетичний центр у Кривому Розі має давню історію, він був першим у Радянському Союзі медичним закладом такого рівня. Сьогодні там проводять пренатальну діагностику, виконують складні фетальні втручання та операції. За останні півроку провели два переливання крові у внутрішньоутробного плода. Така операція зберігає життя дитині, запобігає ураженню мозку. Є така важка вада розвитку, як діафрагмальна кила (при закладці внутрішніх органів порушується формування кишечника, легенів, органів середостіння). В Європі вже давно проводять операції внутрішньоутробно для того, щоб розвивалися легені. Торік завідуюча кафедрою акушерства, гінекології та медицини плода Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика професор Світлана Іванівна Жук провела два таких втручання. Це сучасний рівень фетальної хірургії.
— Фахівці розповідають, що в сучасних вітчизняних перинатальних центрах створено замкнутий цикл. Тобто вагітна жінка отримує різноманітні види медичної допомоги. Це стосується і фетальної медицини?
— Так має бути в ідеалі, і в країні вже багато зроблено на цьому шляху. По-перше, це система регіоналізації перинатальної допомоги. Завдяки програмі «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства» в Україні відкрито 12 перинатальних центрів. Надалі кожна область відповідно до цієї програми матиме сучасний перинатальний центр. Але нині в більшості з них немає хірургічної допомоги новонародженим з вродженими вадами розвитку. Це високоспеціалізована допомога, операції найвищого рівня складності, реконструктивно-пластичні. Такі новонароджені діти транспортуються або в НДСЛ «Охматдит», або в Інститут ПАГ, де проводяться такі операції. Система перинатальної допомоги в Україні формується, але вона потребує подальшого вдосконалення. За три роки створити систему регіоналізації перинатальної допомоги відповідно з європейськими стандартами неможливо.
— Згідно зі статистикою, останнім часом в Україні збільшилася кількість недоношених дітей. У чому ви бачите причини?
— Це інфекції, що передаються статевим шляхом, соціально-економічні чинники, неправильне харчування і... допоміжні репродуктивні технології. У всьому світі, в тому числі і в Україні, серйозна проблема — багатоплідна вагітність. Саме допоміжні репродуктивні технології дають велике число двійнят і трійнят. Бувають випадки, коли діток двоє, а плацента одна, між дітьми є з’єднання судин. Одна дитина розвивається начебто добре, тому що кров від однієї перетікає до другої, а реципієнт відстає в розвитку і, на жаль, часто вмирає. Але, виявляється, і друга дитина при народженні має певні проблеми. Чому так відбувається, важко сказати.
Перинатальна психологія, взаємодія внутрішньоутробних дітей — це та сфера, про яку ми ще мало знаємо. Однак у фетальній медицині існують технології, які дають змогу зберегти обох дітей. І в Україні цей напрям уже розвивається. Звичайно, це абсолютно нові технології, які потребують дорогого обладнання, спеціального навчання фахівців. Але розвивати це потрібно. Допомогти новонародженій дитині можна, коли вже надано необхідну внутрішньоутробну допомогу. Звичайно, лікарі-неонатологи та дитячі хірурги роблять усе можливе, та якщо час згаяно, якість життя виявляється зовсім не такою, якою вона має бути.
ДОВІДКА «УК»
За три роки в рамках реалізації Національного проекту «Нове життя» перинатальні центри вже відкрито в 12 областях України. За цей період у центрах народилося понад 30 тисяч дітей.
Національний проект «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства» реалізує Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами. Проект запроваджений з ініціативи Президента України Віктора Януковича та втілюється за сприяння Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, місцевих органів самоврядування та Всеукраїнської благодійної організації «Фонд Віктора Пінчука — соціальна ініціатива». Передбачає створення національної мережі перинатальних центрів лікувально-профілактичних закладів ІІІ рівня.
ДОСЬЄ «УК»
Єлизавета ШУНЬКО. Народилася 1958 року в Києві. 1982 року закінчила педіатричний факультет Київського медичного інституту імені О.О.Богомольця. Доктор медичних наук, професор. З 1996 року обіймає посаду завідуючої кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.
Наталія ДОЛИНА, «Урядовий кур’єр»
ВІД МАТЕРІ ДО ДОНЬКИ
«Пересадка» на повноцінне життя
Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»
Уперше за всю історію Луганщини проведено трансплантологічну операцію. Свою нирку віддала 25-річній доньці її мама. Спільна бригада місцевих фахівців та їхніх колег із Запоріжжя, загалом майже 50 чоловік, провели унікальну для краю операцію на базі відділення трансплантології та судинної хірургії обласної клінічної лікарні.
«До проведення трансплантацій ми почали готуватися понад два роки тому. Група наших фахівців відвідала провідні клініки не лише України, а й Білорусі, Росії, Австрії та Німеччини, аби перейняти кращий досвід. Та й безпосередня підготовка до першої луганської операції тривала майже півроку, бо знадобилося провести велику кількість тестів на генетичну та бактеріальну сумісність. А саме перша трансплантація тривала близько п’яти годин і пройшла успішно», — розповідає директор обласного департаменту охорони здоров’я Павло Малиш.
За його словами, найважчими були перші три доби після операції, але вже на п’яту добу після пересадження нирки дівчину перевели з блоку інтенсивної терапії до соматичного відділення лікарні. Вартість такої операції сягає 80 тисяч гривень, але першу трансплантацію в краї було проведено за рахунок обласного бюджету. Усього цього року заплановано провести ще три таких операції. Загалом лише на Луганщині пересадження нирок потребує близько сотні людей.
Ми в Google+