СИТУАЦІЯ

Дедалі частіше боржників, які не платять за банківськими позиками, садять до в’язниці

Уперше про те, що люди потрапляють за грати за неповернення кредитів, почула з теленовин. У сюжеті йшлося про те, що райсуд Коломиї виніс чоловіку з Івано-Франківська вирок — рік в’язниці з конфіскацією заставної квартири за те, що він узяв у банку позику на житло — $73 тис., але повертати її нібито не збирався. «Порушено кримінальну справу за фактом «шахрайство», — каже дружина позичальника. — Це тоді як ми півроку платили за кредит, але настала криза — і платити стало нічим. Ми готові були віддати заставну квартиру, але в банку заявили, що вона й до кризи стільки не коштувала».

«УК» вирішив дізнатись, чи багато людей потрапило за борги до в’язниці, чи це законно і що робити, коли проти вас починають «шити» кримінальну справу за позику в банку.

Ростислав Кравець, адвокат, що спеціалізується на банківських справах, каже, що посадити за те, що не повертаєш борг, не мають права. Проте банкіри знайшли лазівки у Кримінальному кодексі і активно ними користуються, аби залякати позичальників і таки вибити з них гроші. Як звичайно, справи порушуються за статтею «шахрайство». Але для цього треба, щоб людина когось обдурила для заволодіння грішми без цілі розрахуватись.

У цьому ж випадку, як і в більшості інших, немає злого умислу. Позичальник тривалий час справно сплачував за кредитом, віддав у заставу свою квартиру. Який це злочин? У значній частині цих справ люди перестали платити за кредитом через утрату роботи чи у зв’язку з іншими сімейними обставинами і зверталися до банку, аби там надали їм варіанти реструктуризації чи відтермінування або забрали заставне майно.

 

Щоб вибити гроші з позичальників, банки частіше звертаються до правоохоронців. Фото з сайту nika-media.ru

 

Якщо ж говорити про «липові» довідки про доходи та завищену оцінку іпотеки, на які так часто посилаються фінзаклади (що, до речі, ще треба довести), то вони не були для банків кінцевою підставою для видачі кредиту, зазначає юрист. Адже служби безпеки фінзакладів для того і створені, щоб перевіряти різного роду довідки. Натомість банки закривали на це очі, а в багатьох випадках їхні працівники самі їх і підробляли або давали поради, приміром, щодо розміру доходу для отримання позитивного рішення тощо. Тепер же знають, на кого і як можна натиснути, щоб вибити гроші у разі неповернення.

«Банк каже, що ціна коломийської квартири $20 тис., тобто застава не покриває кредит. Але таке трапляється у 99% випадків у зв’язку з кризою, і не лише в Україні, а й в усьому світі. Банк стверджує, що на момент видачі кредиту квартира коштувала дешевше, але чому тоді не заперечував оцінку, а прийняв на віру дані оцінщика?» — слушно апелює правник. Водночас протягом двох років з моменту закінчення мораторію банкіри не виконують рішення судів (за що, до речі, передбачена кримінальна відповідальність) і не повертають людям депозити. І це не злочин?

Аналогічна думка і у голови Асоціації антиколекторських організацій Федора Олексика, який посилається на ст. 1 Конвенції «Про права людини», згідно з якою ніхто не може бути позбавлений волі, якщо не може виконати свої боргові зобов’язання. За його оцінками, таких справ в Україні близько півтисячі. Аби не поповнити цей список, правники радять тим, у кого виникли фінансові труднощі і хто не може сплачувати кредит, вносити у банк меншу суму, але щомісяця, і не відмовлятись від узятих на себе зобов’язань. Тоді статтю «шахрайство» інкримінувати буде вкрай важко.