До чого привчив нас заокеанський бойовик «День незалежності»? Та до того, що завжди знайдуться охочі зіпсувати нам це свято. Як не міжзоряні гаспиди навідаються з лихими намірами, так астероїд спробує зробити на нашій планеті «тверду посадку». Та оті міжзоряні «чужаки» — це ще півбіди. Бо в Донецьку он, приміром, чимало клопотів місцевій владі завдають і «свої», які взялися у серпні відзначати День незалежності.

«Хоч зв’язуй їх! — обурювався по гарячих слідах один із правоохоронців. – Всі люди як люди, а вони своєї!..» Втім, зв’язувати нікого не довелося. Але без покарання таки не обійшлося – Ворошилівський районний суд міста постановив оштрафувати на 340 гривень заступника голови обласного осередку всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка Марію Олійник. За що? За … святкування 20-ї річниці Незалежності України.

Може здатися, було приблизно десь так. Увесь Донецьк у цей спекотний серпневий день відзначав двадцятиріччя держави, як раніше казали, в єдиному пориві. По-святковому навіть пихкали труби металургійного заводу і веселіше цвірінькали почорнілі горобці на териконах. Малеча у парках ласувала морозивом, дорослі тамували спрагу холодним пивом та іншими напоями. Ідилія та й годі. І раптом, немов чорна хмара небо заступила. Звідкілясь у центрі міста з’явилася ватага зухвалих зірвиголів. Зловмисники зірвали вивішені скрізь державні прапори, побили шибки в магазинах та в міській раді, поперекидали столи та стільці в скверику, заблокували автомобільний рух на центральній магістралі міста, сплюндрували клумби з квітами, горлали «Мурку» та соромітницькі пісні, обірвали погони сержанту міліції, який спробував зробити їм зауваження.

Зрозуміло, від обурення аж перестали диміти заводські труби, мерщій порозліталися навсібіч налякані горобці, захникали діти, нахмурилися дорослі… А що було насправді?

«Ми – кілька десятків донеччан зібралися на площі Леніна, розгорнули державні прапори, організовано перейшли дорогу на зелене світло і пішли тротуаром до пам’ятника Тарасу Шевченку, — розповідає ініціатор акції Марія Олійник. – Ми не заважали ні руху автомобілів, ні пішоходам. Поклали квіти до підніжжя пам’ятника Кобзарю, провели коротенький мітинг, поспівали пісень, зокрема «Червону калину» та «Реве та стогне Дніпр широкий» і розійшлися. Жодних конфліктів з правоохоронцями чи пересічними донеччанами не виникало. І раптом перегодя дізнаюсь, що на мене складено протокол».

У судовому рішенні, що з’явилося наприкінці жовтня, тим часом зазначено — провина активістів повністю доведена зібраними матеріалами. І хоча «просвітянам» не «шиють» хуліганство, проте намагаються притягнути до відповідальності за те, що вони спробували відзначити День незалежності не так «як усі».

Справа тут у тому, що буквально напередодні свята окружний адміністративний суд за позовом міськради заборонив проведення в Донецьку 24 серпня масових акції, заявки на які подали кілька політичних партій та громадських організацій. Згаданий суд, до речі, теж заслуговує уваги, бо розпочався 23 серпня в 17.30 і тривав аж до п’ятої години ранку 24-го. Міська влада та правоохоронці, приймаючи рішення про заборону масових зібрань, намагалися, насамперед, уникнути конфліктів між політичними опонентами і тому вирішили обійтися без масових зібрань. Однак, як показали наступні події, не всі донеччани погодилися обмежитися в цей день тільки банальним чаркуванням у своїх квартирах, а й вийшли на вулицю.

Активістка «Просвіти» буде оскаржувати постанову Ворошилівського райсуду про штраф. А ще, подейкують, має намір знайти співавтора для роботи над сценарієм фільму «День незалежності». І враховуючи, що йтиметься у стрічці не про вигадані, як у заокенському бойовику, а про реальні події, фільм буде приречений на успіх. Щоправда, спершу треба визначити його жанр. Комедія? Трагікомедія? Чи фарс?