На польсько-білоруському кордоні останніми тижнями спостерігається різке погіршення ситуації: сотні мігрантів щодня намагаються нелегально потрапити до Польщі, руйнуючи загородження з колючого дроту за активної підтримки білоруських силових структур. Варшава звинувачує в цьому режим Лукашенка і Кремль. Водночас Польща намагається сформувати широку міжнародну підтримку і посилити захист кордону на сході.

В інтерв’ю власному кореспондентові Укрінформу заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін ПШИДАЧ, який відповідає за східну політику, розповів про ситуацію на кордоні, мету агресивних дій Росії та Білорусі, а також співпрацю Варшави й Києва у контексті цих подій.

— Як ви оцінюєте нинішню ситуацію на польсько-білоруському кордоні? Чи Варшава готується до якихось гірших сценаріїв її розвитку?

— Ситуація на кордоні ЄС із Білоруссю залишається нестабільною. Щодня і щоночі ми фіксуємо спроби нелегального перетину кордону. Нам відомо, що на території Білорусі перебувають тисячі мігрантів. Їх свідомо зібрав режим Лукашенка, вони мають підтримку влади Білорусі. Їхня мета — нелегальний перетин кордону, і це дестабілізує ситуацію в регіоні. Польща не змінить своєї політики з цього питання, ми рішуче захищатимемо кордони ЄС. Тільки так зможемо відбити бажання в Лукашенка до подальших агресивних кроків.

Це ще й єдиний спосіб призупинити потік нових мігрантів, які хотіли б прилетіти до Білорусі з Близького Сходу чи Африки. Коли вони усвідомлять, що кордон не можна перетнути нелегально, то, можливо, відмовляться від подорожей до Білорусі й позбавлять себе непотрібних випробувань. Кордон буде захищений, але ми готуємося до будь-яких можливих сценаріїв.

— Білорусь і Росія намагаються звинуватити Польщу в гуманітарній кризі на польсько-білоруському кордоні. Як Польща намагатиметься реагувати на це?

— Ми маємо справу з цинічною грою авторитарних режимів, які використовують простих людей у своїй брудній політиці, нехтуючи правами людини. Нам потрібно працювати не лише ефективно, а й мудро. Ми неодноразово намагалися надати гуманітарну допомогу тим людям, висилаючи конвої з продуктами, ліками, наметами, одягом. Однак режим Лукашенка не пропустив нас до них через кордон. У Женеві я нещодавно зустрічався із представниками міжнародних благодійних організацій і просив, щоб вони посприяли в отриманні цієї допомоги. Сподіваюся, так і станеться. Але потрібно розуміти, що це питання білоруські та російські канали використовують для поширення дезінформації, аби показати Польщу і ЄС у негативному світлі.

— Чи Варшава бере до уваги можливий сценарій спрямування мігрантів із Білорусі на південь, тобто через Україну до Словаччини, Угорщини та Польщі?

— Мета гібридної операції Лукашенка — не лише помста чи бажання змусити змінити політику ЄС щодо нього. Він отримав згоду Кремля, а цілі Москви щодо нашого регіону зовсім інші: його подальша дестабілізація, негативний вплив на безпекову ситуацію, перевірка наших можливостей, тестування всіх держав нашого регіону.

Перші агресивні дії були на литовській і частково латвійській ділянках кордону, а тепер це Польща. Звичайно, в подальшому це можуть бути інші країни, зокрема й Україна. Потрібно брати до уваги те, що відбувається навколо кордонів України. Про це інформують українські служби, про це ми довідуємося від американських партнерів. Інструментальний підхід до міграції можна використати і в інших гібридних операціях, на південному напрямку.

У Лукашенка проблеми з мігрантами у країні. Він пообіцяв їм можливість перетину кордону, взяв від них гроші, адже кожний мігрант платив за таку послугу чималу суму, проте вони й надалі залишаються на території Білорусі. Отже, в них зростає розчарування. Зростає і роздратування білоруських прикордонників, на яких тиснуть згори, аби вони перекидали мігрантів через кордон. Це посилення напруження може знайти вихід і на інших кордонах. Тому ми постійно контактуємо з українським урядом, по гарячих слідах координуємо свої дії. 

Кілька днів тому в нас відбулася розмова у форматі «Люблінського трикутника». Я розмовляв з моїм українським колегою Миколою Точицьким, нашим литовським партнером. Варшава інформує Київ про можливу небезпеку.

— Польща і країни Балтії наполягають на розширенні санкцій проти режиму Лукашенка за дестабілізацію східного кордону ЄС. Які санкційні пропозиції Варшави? Чи Польща розглядає можливість повного закриття польсько-білоруського кордону, що, безумовно, вдарило б економічно і по Росії?

— На рівні ЄС нещодавно було ухвалено політичне рішення щодо п’ятого пакета санкцій проти Білорусі. Усі 27 країн ЄС вирішили, що не можна піддаватися на шантаж білоруського автократа, потрібна тверда відповідь на такі агресивні дії. Тому санкційний список було ще раз уточнено та підтверджено. Ці санкції режим Лукашенка відчуватиме.

Ми закрили два прикордонні переходи між Польщею та Білоруссю (залізничний й авто-мобільний у пункті пропуску «Кузниця-Брузги»). Їх подальша експлуатація неможлива з міркувань безпеки. Якщо Білорусь не припинить агресивні дії навколо ЄС, то може виникнути потреба в подальших кроках на кордоні та координації дій з іншими країнами нашого регіону. Необхідна співпраця із членами ЄС та Україною як з дружньою країною, щоб захиститися від цієї гібридної атаки.

— Чи нинішня складна ситуація — слушний момент для призупинення німецьким регулятором на невизначений період сертифікації «Північного потоку-2»?

— Ситуація в Європі загострюється, особливо спостерігаємо це останнім часом. З одного боку, відбувається гібридна операція на кордоні, а з іншого, — посилення російської військової присутності коло України, кібер-атаки, поширення дезінформації зі східного напрямку, а також хитка ситуація на ринку газу. Неозброєним оком видно, що Кремль веде гру газовою картою. 

Я стурбований, що Німеччина підтримує завершення проєкту «Північний потік-2». У попередні роки Україна й Польща голосно говорили, що газопровід стане інструментом геополітичної гри. Але були й ті, хто хотів нас переконати, що це звичайний економічний проєкт. Цей газопровід ще не запрацював, але Путін уже його використовує. Сподіваюся, що Західна Європа зрозуміє наслідки цієї гри. 

У Німеччині формується новий уряд, при владі буде Партія зелених. Побачимо, як вони відреагують на «Північний потік-2». Є останнє рішення США про накладення нових санкцій на деяких учасників цього проєкту. Це все сприяє тому, щоб дати зрозуміти нашим західним партнерам: дозвіл на реалізацію проєкту «Північний потік-2» був великою помилкою.

— У США нещодавно заявили, що кризу на білоруському кордоні було ініційовано для відвернення уваги від чогось гіршого, що можуть готувати на східному кордоні України. Ідеться про планування Ро-сією широкого військового наступу в Україні. Навіть називають терміни збройної агресії: початок наступного року. Чи Варшава погоджується з таким твердженням і як оцінює можливість такого розвитку дій?

— Українці знають, що можуть розраховувати на політичну підтримку від Польщі в контексті агресивних дій Росії. Ми із занепокоєнням спостерігаємо за всіма рухами в Україні та коло неї, на різні військові переміщення та дестабілізаційну діяльність Росії. У цьому контексті координуємо наші дії в межах ЄС, НАТО, обмінюємося з партнерами інформацією. У мене таке враження, що ми ще можемо впливати на цю ситуацію рішучими політичними сигналами, щоб змінити негативні рішення чи сценарії Росії. Важливо, щоб не лише Україна, а й Захід був готовий сигналізувати це Москві й ефективно протидіяти будь-яким агресивним діям Кремля.

Однак я не згоден з тим, що ситуація на кордоні Білорусі з ЄС — елемент відвертання уваги. На мою думку, це добре скоординована операція проти України і проти Заходу. Сподіваюся, що Захід відреагує на це належно — так, як це робить Польща.

— Чи погоджуєтеся, що одним з елементів цієї багатошарової дестабілізації слугує намагання погіршити українсько-польські відносини? Маю на увазі нещодавні провокації: розмальовування пам’ятників маршалку Юзефу Пілсудському і легіонерам у Кракові чи розміщення повідомлень антиукраїнського змісту у зламаних акаунтах відомих польських діячів та ЗМІ. Як на це реагувати?

— Відомо, що є сила на Сході, яка хоче посварити поляків з українцями. Не таємниця, що хороші відносини Польщі з Україною сприяють сильному опору агресивним намірам сусідів.

Стратегія поділів, використання емоцій, особливо на історичному ґрунті, доволі відома, її активно просувають наші східні сусіди. Наші держави, прості люди повинні це добре усвідомлювати і не піддаватися на провокації. Нам потрібно шукати такі моменти в історії, які нас об’єднують. Водночас навіть в Україні деякі патріотичні сили використовують у публічному просторі такі історичні події, які віддаляють їх від польських партнерів.

— Прем’єр Польщі Матеуш Моравецький здійснює турне європейськими країнами. Чи не заплановано візиту в Україну?

— Прем’єр-міністр Моравецький концентрується на переговорах із союзниками з НАТО і ЄС. Тому спочатку відбуваються наші розмови в регіоні, наприклад із країнами Балтії, «Вишеградською групою», далі будуть візити на заході Європи. Ключ цих зустрічей — те, як ми, західні країни, можемо реагувати на ці виклики, які рішення можемо приймати найближчим часом, наприклад щодо санкцій.

Якщо йдеться про переговори з українською стороною, то зовсім нещодавно відбулася розмова Президента Дуди із Президентом Зеленським. Знаю, що Прем’єр Моравецький перебуває в постійному контакті із Прем’єр-міністром Шмигалем. Тому контакти на міжурядовому рівні так само добрі, як і на дипломатичному. 

Нещодавно з польської ініціативи відбулася спеціальна зустріч із міністром Кулебою на Раді ЄС із закордонних справ. Польща намагається долучати Україну до європейської та євроатлантичної дискусії. Розраховуємо на співпрацю з Києвом у розумінні вразливих для Польщі історичних питань.

— Наступного року Польща головуватиме в ОБСЄ. Які будуть пріоритети Варшави під кутом ситуації в Україні, чи буде їх коригування з огляду на те, що відбувається у нашій частині Європи?

— Ми постійно аналізуємо те, що відбувається навкруги, й адаптуємо свою стратегію до цієї дійсності. На початку січня у Відні глава МЗС Польщі матиме важливий виступ з нагоди початку нашого головування, де зверне увагу на пріоритети. Те, що нині відбувається, теж буде відображено в майбутніх завданнях організації. Досі ми говорили, що важливим у планах нашої діяльності в ОБСЄ буде питання конфліктів. Ідеться не лише про заморожені, а й про ті, що відбуваються в регіоні: Донбас, Придністров’я. Важливою у планах Польщі буде робота місії, яку ОБСЄ проводить на сході України. 

Однак нині нестабільна ситуація і, як кажуть експерти й аналітики, може бути ще гірше. Тому перед нами стоїть нелегке завдання, і ОБСЄ має відіграти свою важливу роль.

Юрій БАНАХЕВИЧ,
Укрінформ,
Варшава