Хоч би як парадоксально звучало, дуже часто в нашій дійсності революційні розробки вітчизняних учених, затребувані в провідних країнах та жадані в середовищі практиків, змушені проходити тернистий шлях визнання на рідній землі. Можливо, це дається взнаки інерція радянського менталітету, можливо, перепонами на цьому шляху постають наші нездолані корупція, протекціонізм, кумівство, а можливо, чи, мабуть, ми, засліплені блиском успішного інноваційного далекого зарубіжжя, не звикли і не навчилися розпізнавати пророків у своїй вітчизні.
Не панацея, але значний прорив
Попри багаторічні систематичні дослідження та клінічні спостереження, які виконують численні наукові групи онкологів різних країн, особливих успіхів на ниві розроблення ефективного методу лікування онкологічних патологій не досягнуто. Історія застосування термохірургічних технологій з лікувальною метою в науковій та практичній медицині нараховує не одне десятиріччя. І що ж? Справджується істина, що все нове — це добре забуте старе? І так, і ні, бо справедливе це твердження лише почасти. Адже справжній ренесанс і розвиток кріохірургії та хірургічних апаратів з конвекційно-інфрачервоною функцією став можливим лише завдяки сучасним науковим розробкам та інноваційним технологіям.
Колектив авторів роботи «Кріотермохірургічні методи та апаратура для лікування онкологічних захворювань органів черевної порожнини» у складі д.м.н. професора, завідувача відділу радіоіндукованих онкологічних захворювань ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» Олександра Литвиненка, заступника директора науково-виробничої фірма «Пульс» Володимира Лещенка, д.м.н. професора, завідувача відділу кріомедицини Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Бориса Сандомирського, д.м.н. професора, директора Міжнародного інституту кріохірургії в Австрії Миколи Корпана, д.м.н. професора, першого заступника генерального директора з наукової роботи ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» Віктора Сушка, д.м.н. професора, провідного наукового співробітника Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, завідувача кафедри біобезпеки і здоров’я людини НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» Ігоря Худецького, д.м.н. професора, директора ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», завідувача відділу хірургічної онкології Миколи Красносельського взявся за розв’язання цієї проблеми.
— Виконано фундаментальні та прикладні дослідження реакцій біологічних клітин різного типу та найбільш поширених інфекцій, результати яких дали змогу визначити основні механізми кріодеструкції пухлин, безконтактного гемостазу та санації інфекційно ускладнених операційних ран конвекційно-інфрачервоними потоками, — розповідає професор Борис Сандомирський. — На основі цих досліджень з’явилася можливість сформулювати основні технічні вимоги до кріотермохірургічної апаратури, реалізація яких дала змогу створити нове покоління сучасної кріотермохірургічної техніки, що стала надійним фундаментом для подальшого розвитку та розповсюдження цього перспективного напряму сучасної медицини не лише в Україні, а й у світі.
Кріогенні інструменти вправніші за скальпель
Уперше у світовій медичній науці автори розробили та застосовують у клінічній практиці унікальні кріохірургічні оперативні втручання у разі злоякісних пухлин органів черевної порожнини та їх метастазів: шлунка, підшлункової залози, печінки, жовчного міхура, жовчних шляхів, великого пиптика дванадцятипалої кишки, ободової та прямої кишок.
— Суть методу кріогенної деструкції полягає в замороженні пухлинного процесу до температури -180°С і нижчої. Після цього зруйновану нежиттєздатну пухлину видаляють. Якщо ж це неможливо зробити з огляду на стан хворого чи локалізацію, мертва пухлина залишається в організмі і через деякий час заміщається рубцевою тканиною, — пояснює професор Олександр Литвиненко і зазначає, що застосування методу дає передовсім змогу лікувати хворих з неоперабельними пухлинами. Зокрема йдеться про пухлини печінки і підшлункової залози. У пацієнтів з цією локалізацією низький відсоток операбельності. Бо, на жаль, до лікаря вони приходять з хворобами у задавненому стані. Навіть у найкращих клініках світу резектабельність пухлин печінки — не більш як 15—20%. Зрозуміло, якщо у печінці є кілька метастазів, традиційними методами їх фактично неможливо видалити, залишивши орган функціональним.
— Подібна ситуація складається й у разі онкопатології підшлункової залози: лише близько 25% пацієнтів можна оперувати, — додає професор Микола Красносельський. — Решта хворих, як правило, залишається без радикальної допомоги. Метод кріогенної деструкції дає змогу лікування цих локалізацій і є фактично єдиним методом лікування неоперабельних хворих.
Засновник Міжнародного інституту кріохірургії у Відні автор фундаментальних книжок «Атлас кріохірургії» та «Основи кріохірургії» професор Микола Корпан стверджує, що успішність та ефективність кріохірургічного методу лікування істотно залежить від технічних можливостей кріохірургічної техніки. Передусім висока холодильна потужність, автоматизація процесів кріодії, широкий набір інструментів різної форми та призначення тощо.
— Мій багаторічний досвід і кваліфікація кріохірурга дають змогу стверджувати, що українська універсальна кріохірургічна установка «Кріо-Пульс» — взірець кріохірургічної техніки, якій у світі немає рівних, — наголошує відомий науковець і практик.
— Кріогенне руйнування злоякісних пухлин застосовують фактично за всіх локалізацій. Сьогодні намагаємося перед видаленням злоякісного новоутворення провести кріоабляцію (метод руйнування пухлини з допомогою низьких температур. — Авт.). У разі замороження, коли пухлина стає мертвою, значно зменшується ймовірність метастазування. Патоморфологи підтверджують, що у 100% випадків після кріогенної деструкції пухлини мертві, — додає він.
На вістрі досягнень сучасної електроніки та кріогенної техніки
Усі автори роботи наголошують, що нинішні досягнення українських медиків у царині кріохірургії ґрунтуються на широкому багатовекторному пласті наукових досліджень і практичних спостережень. Протягом трьох десятиріч вели накопичення клінічних аспектів. Проведено близько 3,7 тисячі кріохірургічних операцій і в Україні, й за кордоном. Уперше у вітчизняній та світовій практиці здійснено рандомізоване (випадково-вибіркове) клінічне дослідження 123 хворих з множинними раковими метастазами печінки з 10-річним післяопераційним спостереженням оперованих хворих. Усі 123 кріохірургічні оперативні втручання на печінці проведено з використанням вітчизняної інноваційної кріогенної установки «Кріо-Пульс».
— Високий рівень кріохірургії та безконтактної термохірургічної технології на принципах поєднаного впливу конвекційного тепла та інфрачервоного випромінювання у нас в країні — підсумок передовсім наявності висококласної апаратури, — стверджує професор Ігор Худецький.
— Багатофункціональний термохірургічний з конвекційно-інфрачервоною функцією та кріогенний хірургічні комплекси дають змогу досягти дуже високої швидкості теплового чи холодового руйнування патологічної тканини і при цьому мають достатню потужність і ефективність. Саме такі апарати «Патонмед» і «Кріо-Пульс».
— Ці, до речі, єдині базові сертифіковані термотехнології за суттю унікальні. У них сповна реалізовано досягнення в галузях теплообміну, прецизійної термометрії, кріогенного матеріалознавства, мікропроцесорних технологій, — підтримує колегу професор Віктор Сушко. — Їх виконано на рівні найвищих світових стандартів. Коли говоримо про їх універсальність, то маємо на увазі, що установки можна використовувати фактично у всіх галузях медицини завдяки можливості заміни не тільки робочих аплікаторів, а й термоінструментів. Крім того, завдяки універсальним технологіям «Патонмед» та «Кріо-Пульс» розв’язано ще одну важливу проблему: досягнення оптимальної температури в осередку ураження, що досі було майже неможливо. Термокріохірургічні операції в нашій країні останніми роками завойовують дедалі більшу популярність серед лікарів різних спеціальностей. Переваги методу полягають у його високій ефективності, доступності, безболісності, відсутності ускладнень лікування.
— Особливу увагу в кріохірургічній установці «Кріо-Пульс» ми приділили конструкції змінних кріоінструментів та аплікаторів, які фактично і є в руках хірурга безпосередніми виконавцями кріохірургічних операцій, — зазначає Володимир Лещенко, заступник директора науково-виробничої фірми «Пульс», де й було створено цю інноваційну апаратуру, і уточнює, що крім нашої держави, кріотехнології активно розвиваються у США, Німеччині, Ізраїлі, Китаї та Англії.
Перевага вітчизняної кріотехнології в її універсальності, холодильній потужності, економічності використання кріоагента, автоматизованій системі керування процесами заморожування — відтанення, ергономічності.
Кріотермохірургічні апарати успішно працюють в Україні й за кордоном
Створену авторами та впроваджену в серійне виробництво установку «Кріо-Пульс» та установку «Патонмед» ефективно експлуатують у спеціалізованих онкологічних лікувальних закладах України, а з 1995 року сучасні кріохірургічні операції на органах черевної порожнини, молочній залозі, м’яких тканинах, ротовій порожнині та шкірних покривах систематично проводять у клініках Австрії.
З використанням вітчизняної установки «Кріо-Пульс» проведено десятки показових кріохірургічних оперативних втручань у хірургічних клініках Білорусі, Росії, Болгарії, Угорщини, Йорданії, Іраку, ОАЕ, В’єтнаму, Анголи. Росіяни навіть спромоглися на базі результатів, досягнутих на кріоустановках, укомплектованих і зібраних українськими виробниками з використанням новітніх кріотехнологій, отримати премію уряду РФ у галузі науки і техніки за 2013 рік.
На громадських слуханнях під головуванням ректора університету члена-кореспондента НАМН України д.м.н. професора Катерини Амосової, що відбулися у вересні на представницькій вченій раді провідного в Україні столичного Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, виступили відомі українські вчені: академік НАН України та НАМН України зав. кафедри хірургії №3, д.м.н. професор Петро Фомін; зав. кафедри хірургії №4 д.м.н. професор Володимир Мішалов; член-кореспондент НАМН України зав. кафедри гігієни і екології д.м.н. професор Василь Бардов; зав. кафедри хірургії №1, д.м.н. професор Леонід Білянський. Після високої оцінки було одностайно підтримано роботу і колектив авторів висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2017 рік.
Підтримку висловили десятки медичних і технічних організацій, зокрема Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України, Інтитут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії» ім. В.Т. Зайцева НАМН України, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського МОН України», Львівський Державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр МОЗ України, Міжнародне товариство кріохірургії. Робота «Кріотермохірургічні методи та апаратура для лікування онкологічних захворювань органів черевної порожнини» об’єднує 20 монографічних видань, із них 11 закордонних; 646 друкованих робіт, із них 278 закордонних; 80 авторських свідоцтв та патентів, із них 24 закордонних, зокрема європейських, США, Японії й інших (не враховуючи Росію); наукове цитування: в Scopus — 249, h-індекс = 7, імпакт-фактор — 33.233; Google Scholar — 242, h-індекс = 14.
Ми в Google+