Від злагодженої командної роботи кожної з ланок Збройних сил залежить кінцевий результат поставленого й виконаного завдання. Кожен із підрозділів на полі бою має свою вагу. Звісно, й медицина теж. Про матеріальне забезпечення, нововведення, кадри, плани, над реалізацією яких уже працюють у сфері військової медицини, поінформував під час брифінгу начальник Центрального військово-медичного управління — начальник медичної служби ЗСУ полковник медичної служби Едуард Хорошун. За його словами, нині забезпеченість військових частин ЗСУ медичним майном становить 90%, лікарськими засобами — 87%. Завдяки підтримці волонтерських організацій і небайдужих громадян, які надали санітарну техніку й активно долучилися до лікувально-евакуаційного процесу, медпідрозділи забезпечено спеціальною медичною технікою на 80%, санітарною — на 66%, броньованою санітарною — на 45%. До кінця року заплановано надходження до ЗСУ 50 одиниць повнопривідної санітарної техніки, а ще 100 авто — на наступний рік. Також парк медичної служби у вересні цього року поповнили п’ять санітарних автомобілів типу «Хаммер» з комплектами медичного оснащення. Техніку розподіляють у бойові бригади.
Едуард Хорошун поінформував, що солдати бойових частин забезпечені індивідуальними аптечками. Він звернув увагу на те, що склад аптечок постійно моніторять, за потреби в нього вносять зміни. Так було із джгутом Есмарха, який пробували замінити на сучасніший джгут-закрутку. Виявилося, що за певних умов пораненому складно впоратися з другим зразком. Тому прийняли рішення залишити в аптечці обидва джгути.
Переформатування спрацювало на позитив
— З початком АТО на території Донеччини і Луганщини систему медзабезпечення ЗСУ переформовано, вдосконалено етапи надання медичної допомоги, — зазначив Едуард Хорошун. — Переглянуто підходи до професійної підготовки військових медиків та індивідуальної підготовки кожного бійця з надання само- та взаємодопомоги. Розпочато забезпечення медичної служби військової ланки броньованою санітарно-евакуаційною технікою, залучення до евакуації авіації. До лікування військових активно долучилися цивільні лікувальні заклади, волонтерські та громадські організації.
Перелічуючи зроблене, військовий медик зазначив відновлення у військових підрозділах посад стрільців-санітарів, штатних санітарів у взводах, санінструкторів у ротах. У штат медичних пунктів батальйонів введено посаду лікаря, збільшено чисельність середнього медичного персоналу. Усе це дало можливість скоротити час до надання першої медичної допомоги та за часовими показниками наблизити її до стандартів НАТО. Переформатування відбулося і в структурі медичної роти бригади, яка за спроможністю наближена до аналогічних підрозділів країн-членів Альянсу. Як результат, переформатування сил та засобів медичної служби ЗСУ забезпечило присутність медичного персоналу у кожному підрозділі.
— Нині підготовлено за міжнародними стандартами 225 інструкторів з тактичної медицини, які мають відповідні сертифікати. Тепер вони навчають особовий склад підрозділів, — зазначив начальник медичної служби ЗСУ. — Створено навчальну медичну роту, розпочато роботу зі створення у Львові Центру тактичної медицини за стандартами НАТО на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки.
Він також додав, що з цього року в медичних вишах формують групи підготовки фельдшерів для ЗСУ.
Кадри війську потрібні
Едуард Хорошун звернув увагу на дефіцит кадрів у військах. Тож сформували 30 лікарсько-сестринських бригад і направили їх у розпорядження начальника медичної служби штабу АТО. Надання якісної кваліфікованої допомоги цивільними лікувальними закладами дало змогу наблизити надання меддопомоги до районів виконання бойових завдань і зменшити кількість ускладнень від поранень, навіть уберегти багатьох поранених від важких наслідків — інвалідності.
Нині створено і єдиний медичний зв’язок на окремій частоті. Це дає змогу своєчасно вирішувати питання медичної евакуації. Через радіостанцію, систему управління кожен із солдатів, маючи доступ до певної частоти, може повідомити про поранення і про місце свого перебування. Це пришвидшує пошук і під’їзд техніки. А медик, який дістається до пораненого, доповідає наступному етапу — медевакуації про особливість поранення і про те, яка саме допомога необхідна. Розмову чути не тільки на передовій, а й у госпіталі і в штабі відповідного рівня. Від моменту поранення до початку надання медичної допомоги у шпиталі — близько години, що відповідає стандартам НАТО. Єдиний медичний зв’язок уже чотири місяці працює в одному з угруповань, задіяних в АТО. Аналогічні системи зв’язку до кінця року впровадять і в інших угрупованнях та об’єднають в єдину систему медичного зв’язку в зоні проведення АТО.
Ми в Google+