ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ РОЗ’ЯСНЮЄ ТА ІНФОРМУЄ

Повідомляйте про об’єкти оподаткування за формою № 20-ОПП

Платник податків зобов’язаний, зокрема, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, згідно з порядком обліку платників податків (п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП подається до органів доходів і зборів за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами ПКУ.

Наприклад, об’єктами оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п. 22.1 ст. 22 ПКУ).

Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг), відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за ф. № 1ДФ та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у формі № 20-ОПП.

Перелік типів об`єктів оподаткування, про які слід повідомляти контролюючі органи, розміщено на офіційному веб-порталі www.minrd.gov.ua у рубриці «Довідники».

Якщо перевищено обсяг доходу

Відповідно до норм Податкового кодексу платник єдиного податку у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для його групи, з наступного календарного кварталу за заявою має можливість перейти до іншої групи.

Так, у разі перевищення обсягу доходу «єдинником» першої групи, за заявою він може обрати ІІ, ІІІ чи V групу, або ж здійснити перехід на загальну систему оподаткування. Якщо платник єдиного податку II групи отримав дохід понад 1 млн грн, то  з наступного кварталу може перейти в ІІІ або V групу чи обрати загальну систему. Якщо перевищення обсягу доходу здійснено платником ІІІ групи єдиного податку, то останній обрати може лише V групу або загальну систему оподаткування. А «єдинник» V групи у разі досягнення обсягу доходу в понад 20 млн грн зобов’язаний здійснити перехід на загальну систему оподаткування.

Всі вищезазначені платники до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків та не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу, подають відповідну заяву про вибір групи.

Що стосується платників єдиного податку — юридичних осіб, то у разі допущення перевищення обсягу доходу у IV групі єдиного податку, за заявою можливий перехід на VI групу, або ж обрання загальної системи оподаткування. А у випадку перевищення доходу, дозволеного для VI групи, — з наступного кварталу така юридична особа зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом. При цьому в обох випадках сума перевищення оподатковуватиметься подвійним розміром тієї ставки єдиного податку, що застосовувалась юридичною особою.

Умова проведення бартерних операцій

У статті 14  Податкового кодексу України зазначено, що бартер (товарообмін) — це господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі, причому в рамках одного договору.   

Таким чином, платникам єдиного податку слід врахувати, що п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України пропонує їм здійснювати розрахунки за товари (роботи, послуги) суто в грошовій формі. Саме бартер їм недоступний, якщо вони бажають зберегти перебування на спрощеній системі.

Оподаткування відпусток

Оподаткування сум відпусток податком на доходи фізичних осіб та єдиним соціальним внеском нічим не відрізняється від загальних правил оподаткування заробітної плати. Нарахована сума відпускних враховується при визначенні граничного розміру доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. База оподаткування для податку на доходи фізосіб зменшується на суму єдиного соціального внеску та на суму податкової соціальної пільги, якщо на неї є право. Розмір податку як для відпускних, так і для заробітної плати однаковий.

При заповненні Податкового розрахунку за ф. №1ДФ відпускні відображаються, як і зарплата, з ознакою доходу «101». Якщо відпустка припадає не на один місяць, а триває ще й частину наступного, то з метою розрахунку граничного доходу для застосування соціальної пільги з податку на доходи фізичних осіб відпускні відносяться до відповідних періодів їх нарахування (пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України). Тобто, суму «перехідних» відпускних слід спочатку розподілити між місяцями, на які вони припадають, й далі визначати право на податкову соціальну пільгу та застосовувати відповідні ставки податку на доходи фізосіб.

Сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині утримання за ставкою 3,6% визначається в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відпускні входять до складу додаткової заробітної плати, тож суми фактично нарахованих відпускних можуть бути віднесені до витрат платника податку на прибуток на підставі п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України.

Також нагадуємо, що для набуття права на відпуску працівник має перебувати в трудових відносинах з підприємством або укласти трудовий договір з фізичною особою. 

Довідка про відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ

Відповідно до частини 7 ст. 14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», органи доходів і зборів зобов’язані проводити перевірку сум нарахування та сплати ними ЄСВ за вимогою платників, що зазначено у пунктах 1, 4 і 5 частини 1 ст. 4 цього Закону, а саме: роботодавців, фізичних осіб — підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Так, платник може звернутися з заявою в довільній формі щодо отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Довідка видається безоплатно на підставі поданої заяви, яка обов’язково містить посилання на підприємство (установу, організацію), на вимогу якої вона складається.

Контролюючий орган на підставі даних картки особового рахунку платника визначає наявність/відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ на дату формування довідки.

Для отримання довідки про відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ потрібно звернутись до Центру обслуговування платників за місцем реєстрації.

Відтепер звіт про ЄСВ можна надсилати поштою

7 липня 2014 року пункт 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загально?обов’язкове державне соціальне страхування» доповнено наступним реченням: «У разі надсилання звітності поштою, вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю».

Зазначені зміни стали можливими після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за заявницьким принципом».

Нагадуємо, що раніше звітність про ЄСВ, надіслана поштою, на відміну від іншої звітності, не вважали поданою.

Пам’ятайте, що звіт про ЄСВ можна надсилати засобами електронного зв’язку, не перериваючи літній відпочинок.

Звільнення майна з податкової застави

 

Згідно з п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

 отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

 визнання податкового боргу безнадійним;

 набуття чинності відповідного рішення суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

 отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пп. 93.1.1—93.1.5 п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу.

Втратили неприбутковість — подайте декларацію

Що стосується звітності, яку платник податку на прибуток має подати до органів Міндоходів України, якщо протягом звітного періоду втратив право на застосування особливих правил оподаткування прибутку як неприбуткова організація, то відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платник податку на прибуток, який протягом звітного року виключений із Реєстру неприбуткових організацій та установ, положення про який затверджено наказом Мінфіну України від 12.03.2013 р. №37, має подати після закінчення звітного (податкового) року до територіального органу Міндоходів України, в якому перебуває на обліку, таку звітність: податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій, форму та Порядок складання якого затверджено наказом Міндоходів України від 27.01.2014 р. № 85, та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. року № 872.

При цьому у звіті відображаються дані податкового обліку за період застосування окремих правил оподаткування прибутку, а в декларації — за період застосування загальних правил оподаткування прибутку.

Відмова у видачі електронного цифрового підпису

Для отримання послуги електронного цифрового підпису суб’єкт господарювання повинен звернутись до підрозділу реєстрації користувачів та надати пакет документів, перелік яких вказано в Регламенті АЦСК ІДД.

Згідно з розділом 5 вищевказаного Регламенту адміністратор реєстрації приймає рішення про відмову в реєстрації за результатом розгляду поданих документів у разі:

відсутності всіх необхідних для реєстрації документів;

відсутності у довіреної особи документів, які засвідчують її повноваження та особу;

подання заявником неналежно засвідчених копій документів;

невідповідності даних, що визначені в поданих документах, фактичним даним заявника.

Також адміністратор може відмовити суб’єкту господарювання у наданні послуги електронного цифрового підпису, якщо документи мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати.

Правильно заповнюйте платіжні документи

Наказом Міністерства доходів і зборів України №609 від 22.10.2013 р.  затверджено Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного соціального внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів.

Як зазначено в Алгоритмі заповнення поля «Призначення платежу», в полі №3 вказуються відповідні реквізити:

— код ЄДРПОУ платника податку (у разі здійснення юрособою сплати за відокремлений підрозділ друкується код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата);

— реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи або серія та номер паспорта громадянина України (у разі відмови від реєстраційного номера);

— реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який надається Міндоходів.

Варто зазначити, що при заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Список кодів видів сплати можна знайти на веб-сайті Міндоходів на вкладці «Діяльність — Законодавство про діяльність — Накази про діяльність», у Додаткових матеріалах до вищезазначеного наказу.

Головне управління Міндоходів у м. Києві

Сторінку підготувала Оксана МАЛОЛЄТКОВА, «Урядовий кур’єр»