Поточний рік став етапом упровадження секторальної децентралізації. До громади має надійти нова якість послуг, і освітня послуга одна з найголовніших і найперших. Тому два відомства — Мінрегіон і МОН розпочали розроблення й упровадження спільного проекту створення нового освітнього простору в двох сотнях шкіл України. Про це йшлося під час спільної селекторної наради з головами облдержадміністрацій, проведеної віце-прем’єр-міністром — міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадієм Зубком і міністром освіти і науки Лілією Гриневич.

«Наша мета — створити повноцінний комфортний освітній простір. Комфортний у всіх сенсах: і з точки зору облаштування й технічного забезпечення шкіл, і з точки зору наповнення навчального процесу. Але для цього має бути ініціатива обласних адміністрацій та голів громад», — наголосив Геннадій Зубко.

Для впровадження проекту передбачено кілька джерел фінансування: кошти ДФРР (передбачено 3,5 мільярда гривень), субвенція на формування інфраструктури ОТГ (півтора мільярда), субвенція з держбюджету на соціально-економічний розвиток окремих територій (4 мільярди), освітня субвенція, місцеві бюджети, кошти міжнародної технічної допомоги.

«Найперспективніше і вигідне для області формування освітнього простору в об’єднаних територіальних громадах. Це дасть змогу на початковому етапі максимально оптимізувати інфраструктуру навколо та ефективно інвестувати кошти. За однакових умов під час вибору школи для участі в проекті перевагу надають ЗНЗ, який розташований у цій громаді. Адже наша мета — будувати освітній простір саме в опорних школах в ОТГ (нині в областях уже функціонують 178 опорних закладів та 511 їхніх філій, 39 з них в ОТГ. — Прес-служба віце-прем’єра)», — зазначив урядовець.

Головні завдання Мінрегіону в цих проектах — будівельні роботи (реконструкція, капітальний ремонт із запровадженням енергоефективних заходів); встановлення обладнання і програмного забезпечення; проведення швидкісного Інтернету, Wi-Fi; створення умов для інклюзивного навчання; ремонт під’їзних доріг до навчальних закладів; створення безбар’єрного простору в таких проектах.

У півсотні з 200 шкіл, де буде створено новий освітній простір цього року, освітнє відомство започаткує нові освітні програми та матеріали для першого класу нової української школи.

«Пілотні школи та вчителі першого класу, що там викладають, стануть першопрохідцями. Саме вони апробують новий стандарт початкової школи, програми та освітні матеріали, що застосовуватимуть у навчальному процесі. На основі їхніх зауважень буде сформульовано зміни й поправки до пілотованих матеріалів, після чого їх запровадять у всій Україні у 2018 році, коли перший клас піде до нової української школи», — пояснила Лілія Гриневич.

Є певні вимоги до того, яким має бути середовище для успішного впровадження реформи. Зокрема йдеться про мобільні робочі місця — для гнучкості в організації роботи класу і використання сучасних освітніх методик, створення сучасної медіатеки на базі звичайних шкільних бібліотек, забезпечення у школі вільного доступу до Інтернету й комп’ютерних технологій тощо.

«Ми не зможемо реалізувати цей амбітний план без допомоги та підтримки обласних адміністрацій і голів громад. Ви відповідальні за створення умов навчання на місцях, на вас покладено функції адміністрування шкіл, і ми просимо, щоб у цей важкий трансформаційний період ви максимально підтримали школи, що пілотуватимуть нову українську школу», — звернулась до учасників селектору Лілія Гриневич.

Основні критерії добору навчальних закладів для участі такі: не менше двох шкіл у кожній з областей. У кожному з регіонів обирають щонайменше одну сільську та одну міську школи. Це може бути опорна школа або розглядатись як опорна. Заклад має не підпадати під оптимізацію чи реорганізацію і мати змогу підвезення учнів з іншої місцевості. Будівля не має перебувати в аварійному стані. Земельна ділянка, на якій розташований освітній заклад, має мати достатньо місця для облаштування функціональних зон: відпочинку, навчальних, навчально-дослідних, спортивних тощо. Обов’язкова участь місцевих бюджетів у співфінансуванні проекту.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»